Справа № 931/511/21

                                               Провадження № 1-кп/931/60/21

      У Х В А Л А

29 грудня 2021 року смт. Локачі

       Локачинський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Масляної С.В.,

при секретарі - Марчук Н.Я.,

з участю прокурора - Калиновської Л.О.,

захисника - Сорочук М.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Сорочук М.С. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021030510000341 щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Локачинського районного суду Волинської області перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні захисник Сорочук М.С. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 заявила письмове клопотання про призначення у кримінальному провадженні комплексної психолого - психіатричної експертизи та доручення її проведення Волинському відділенню Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз. Клопотання мотивує тим, що її підзахисний перебував в зоні проведення антитерористичної операції, має посвідчення учасника АТО. Перебування осіб в зоні АТО накладає на осіб певні переживання та світосприйняття і за свідченням її підзахисного подія кримінального прпавопорушення могла статись з необережності чи в стані сильного душевного хвилювання. 22 червня 2021 року з її підзахисним проведений слідчий експеримент, де він показав, яким чином було нанесено потерпілому тілесне ушкодження. Він пояснив, що наміру вбивати потерпілого ОСОБА_2 , в нього не було. В момент, коли він тримав ніж, потерпілий встав. Після події, що сталася її підзахисний відразу вчинив дії для порятунку потерпілого, викликав швидку. Зазначена обставина може ствердити тільки про те, що її підзахисний не діяв умисно.

На вирішення експертизи просить поставити наступні питання: Якою є загальна психологічна характеристика підекспертної особи ОСОБА_1 (темперамент, характер, нахили, потребо-мотиваційна сфера тощо)?; Які психічні властивості особи мають яскраво виражений характер і можутьсправляти істотний вплив на його поведінку (запальність, замкненість, крайня обережність        тощо)?; Якими є домінуючі        мотиви        поведінки        даної        особи?; Як міг вплинути психічний стан суб`єкта в момент сприйняття події направильність сприйняття, запам`ятовування, відтворення фактів, що мають значення        для        справи?; Чи могла особа, перебуваючи у певному психічному стані, передбачати наслідки        своїх        дій?; Чи здатний обвинувачений, враховуючи        пережиті емоції        під час перебування в АТО правильно розуміти значення своїх конкретних дій та їх наслідків?; Чи міг підзахисний, за станом його психіки, усвідомлювати значення своїх дій        або        керувати        ними?; Якою є реакція даної особи на ситуацію, що раптово виникає? ;Як відбились ті чи інші пережиті об`єктивні умови на ступені уваги досліджуваного, на швидкості і точності його реакції?; Який вплив могли справити індивідуально-психологічні особливості даної особи на її дії у незвичній обстановці, що склалася?;Яким є можливий вплив тих або інших негативних емоцій (душевних переживань), що виникли у досліджуваної особи до події, на характер її дій?; Наявність у особи в момент вчинення діяння фізіологічного афекту; Наявність причинного зв`язку між настанням афекту і діями потерпілого. Протизаконність насильства або особлива поведінка потерпілого щодо підзахисного        або        інших        ситуацій.Чи були викликані суспільно небезпечні дії підзахисного станом сильного душевного        хвилювання        (фізіологічного афекту); Які психологічні причини обумовили настання цього стану; У        якій        формі        протікав        афект?; Чи міг підзахисний у такому стані передбачати наслідки своїх дій?; Чи виник фізіологічний афект обвинуваченого в силу його індивідуальних властивостей через деякий час після поведінки потерпілого, коли він взяв ніж в руки?;Чи міг у підзахисного виникнути стан афекту за умови поведінки потерпілого?;Якою мірою встановлені дії потерпілого могли вплинути на психічний стан підзахисного, і якою мірою вони стали причиною його наступної поведінки?;Чи могла поведінка потерпілого, яка, хоча й не полягала у протизаконному насильстві або тяжкій образі, викликати у обвинуваченого стан фізіологічного афекту?;Чи є осудним, таким, що підлягає кримінальному покаранню підзахисний.

Захисник та обвинувачений в судовому засіданні клопотання підтримали із зазначених у ньому підстав, додатково захисник пояснила, що зазначені в клопотанні питання не ставились на вирішення амбулаторної судово - психіатричної експертизи, яка була проведена під час досудового розслідування, просить призначити повторну комплексну судову - психолого - психіатричну експертизу, висновки якої будуть мати важливе значення для кваліфікації дій обвинуваченого, особливо в частині встановлення умислу на вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор клопотання заперечила, зазначила, що підстав для призначення комплексної судово - психолого - психіатричної експертизи немає, судово - психіатрична експертиза проводилась під час досудового розслідування, жодних розладів поведінки, психічних захворювань, внаслідок яких обвинувачений не міг чи не повною мірою міг усвідомлювати значення своїх дій, виявлено не було. Підстав для проведення повторної експертизи немає.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням. Сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; (ч. 1 ст. 244 КПК України)

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу, а саме у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців ч. 2 ст. 332 КПК УКраїни).

Згідно з п.11, п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. за №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань. Комісія експертів може бути створена судом чи за його рішенням керівником судово-експертної установи.

Суд зауважує, що обвинувачений і його захисник попередньо не заперечували висновки судово-психіатричного експерта №198, який міститься в матеріалах справи і досліджувався під час судового розгляду, проте наразі вважають їх неповними. Необхідність призначення повторної та комплексної експертизи не аргументують, зазначаючи лише що вказані висновки матимуть вирішальне значення для кваліфікації дій обвинуваченого, а саме встановлення наявності умислу в його діях. Обвинувачений у судовому засіданні та на етапі досудового слідства не зазначав, що не усвідомлював своїх дій чи не міг керувати ними під час вчинення протиправних дій. Не зазначає обвинувачений і про те, що наразі має якісь психічні розлади, які перешкоджають розгляду справи. Під час проведення амбулаторної судово - психіатричної експертизи під час досудового розслідування обвинуваченим зазначалося, що він перебував в зоні АТО, брав участь у військових діях у 2015 році, при цьому висновком встановлено, що на час скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень, ОСОБА_1 ознак хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, не виявляв, міг і зараз може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Висновок судово-психіатричного експерта №198 від 22.07.2021 року не містить висновків про необхідність додаткового обстеження ОСОБА_1 чи проведення стаціонарної експертизи. Як зазначив в судовому засіданні сам обвинувачений, ніякими психічними захворюваннями чи поведінковими розладами, він в минулому не страждав і наразі не хворіє. З військової служби був демобілізований за закінченням строку контракту.

Визначення психічного стану обвинуваченого відповідно до п.4 ч.1ст.91 КПК України, є обставиною, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні. Саме з метою встановлення осудності обвинуваченого.

В своєму копотанні та поясненнях, як обвинувачений, так і захисник неодноразово зазначають, що проведення експертизи необхідне для правильної кваліфікації дій обвинуваченого, встановлення наявності умислу в його діях, при цьому наявність будь - яких психічних захворювань у обвинуваченого, заперечується.

Однак, встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення відноситься до питань права, вина встановлюється під час розгляду справи судом, а не експертом при проведенні експертизи для встановлення психічного стану обвинуваченого.

Крім того, ч. 1 ст. 242 КПК України передбачено, що не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Неповноти висновку експерта № 198 від 22.07.2021 року в судовому засіданні не встановлено, експерт дав чіткі відповіді щодо психічного стану обвинуваченого та його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними як на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, та і після його вчинення..

Отже, підстав для проведення комплексної судової психолого - психіатричної експертизи, суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.242,332,350,369-372,376,509 КПК України, Законом України "Про судову експертизу", суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Сорочук М.С. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про призначення комплексної судової психолого - психіатричної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч.2 ст.392 КПК України.

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна