Справа № 304/185/19 Провадження № 2/304/79/2021

У Х В А Л А

23 грудня 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №304/185/19 за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Андрейкович (Бухтоярової) Оксани Василівни до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – ОСОБА_4 та Перечинська міська рада Закарпатської області про усунення перешкод в користуванні майном, виселення та зняття з реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути йому, ОСОБА_1 , перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1 ; виселити відповідачів з вказаного будинку та позбавити їх права користування ним; а також зняти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстраційного обліку місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .

15 жовтня  2020  року донька ОСОБА_1 – ОСОБА_5 подала до суду заяву про залучення її на підставі ст. 55 ЦПК України до участі у справі як правонаступника позивача у зв`язку із смертю останнього.

Ухвалою Перечинського районного суду від 26 листопада 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – ОСОБА_4 та Перечинська міська рада Закарпатської області про усунення перешкод в користуванні майном, виселення та зняття з реєстрації зупинено до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалою судді цього ж суду від 18 березня 2021 року провадження у справі поновлено для встановлення кола спадкоємців та залучення у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 , оскільки визначений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини для прийняття такої сплив.

У судове засідання ОСОБА_5 не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила залучити її до участі у даній справі як правонаступника ОСОБА_1 . У підтвердження своїх вимог надала свідоцтво про смерть батька, свідоцтво про її народження, копію договору дарування будинку АДРЕСА_1 від 05 листопада 2018 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 144007177 від 05 листопада 2018 року.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

У судове засідання захисник ОСОБА_2 – адвокат Штефаняк І.І. не з`явився, однак подав до суду заяви про долучення до матеріалів справи свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 червня 2021 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 260963106 від 10 червня 2021 року, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 289818828 та № 289820606 від 13 грудня 2021 року.

Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як третьої особи у судове засідання також не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності.

У судове засіданні третя особа ОСОБА_4 не з`явилася, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 05 січня 2021 року, така померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ворочево Перечинського району Закарпатської області

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення заяви ОСОБА_5 , суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що згідно копій свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 22 лютого 2005 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6638051 від 02 березня 2005 року та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25040473 від 15 січня 2010 року, посвідчених адвокатом Андрейкович О.В. 27 січня 2019 року, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належав будинок АДРЕСА_1 (Т. 1, а. с. 8-11, 14-16).

Також встановлено, що ОСОБА_1 на випадок смерті все своє майно, яке належало йому в той час, яке буде належати на день його смерті і на яке він буде мати право за законом, заповів ОСОБА_5 , 1970 року народження, та ОСОБА_2 , 1974 року народження, в рівних долях, про що свідчить заповіт від 07 лютого 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Конончук В.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 99 (Т. 2, а. с. 131-132, 134-135).

Крім цього встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ужгород Закарпатської області позивач ОСОБА_1 помер, про що складено відповідний актовий запис № 123, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим повторно Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 17 вересня 2020 року (Т. 2, а. с. 83).

Статтями 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно повідомлення Перечинської міської ради Закарпатської області № 477/02-02 від 23 березня 2021 року та довідки виконавчого комітету Перечинської міської ради № 242 від 08 вересня 2020 року, виданих на підставі даних погосподарської книги № 4, особовий рахунок № НОМЕР_4 ; копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Перечинським РВ УМВС України в Закарпатській області 14 січня 1999 року; а також копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають в АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 на момент смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 (до упорядкування поштової адреси – АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Т. 1, а. с. 8-9, 19-20; Т. 2, а. с. 136, 174).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до повідомлення Перечинської міської ради Закарпатської області №477/02-02 від 23 березня 2021 року спадковий договір органом місцевого самоврядування не посвідчувався, спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину стосовно спадкодавця ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем відкриття спадщини АДРЕСА_2 (до упорядкування поштової адреси – АДРЕСА_1 , не видавалися (Т. 1, а. с. 136).

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 1297 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Звідси при вирішенні питання про заміну учасника справи та заміну сторони виконавчого провадження судам необхідно встановити коло всіх спадкоємців померлого боржника, які прийняли спадщину (за законом або за заповітом).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 05 січня 2021 року, дружина ОСОБА_1 , мама ОСОБА_5 і ОСОБА_2 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до відкриття спадщини за чоловіком (Т. 2, а. с. 165).

За відомостями спадкової справи № 40/2021, заведеної 10 червня 2021 року Перечинською державною нотаріальною конторою за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_5 заяву нотаріусу про прийняття спадщини не подавала; 10 червня 2021 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 (Т. 2, а. с. 157, 177). Право власності на вказане спадкове майно на підставі зазначеного свідоцтва про право на спадщину було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг № 260963106 від 10 червня 2021 року (Т. 2, а. с. 158).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 289820606 станом на 13 грудня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2382219821232) зареєстроване за ОСОБА_2 (Т. 2, а. с. 186).

Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 на час відкриття спадщини із спадкодавцем постійно не проживала, нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини не подала, відтак вона як спадкоємець за заповітом спадщину за ОСОБА_1 не прийняла, тому його правонаступником вважатися не може.

У той же час, свідоцтво про право на спадщину за батьком отримала ОСОБА_2 , тому саме вона є його єдиним правонаступником.

Разом з цим, ОСОБА_5 як на підставу залучення її правонаступником ОСОБА_1 у даній справі посилається на договір дарування будинку від 05 листопада 2018 року. Дослідивши такий, суд приходить до наступного.

Так, із заяви подружжя на розпорядження майном від 05 листопада 2018 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дала згоду своєму чоловіку ОСОБА_1 (шлюб між ними зареєстрований Ворочівською сільською радою Перечинського району 10 травня 1969 року) подарувати їх доньці ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1 та укласти відповідні договори дарування (Т. 2, а. с. 153).

Цього ж дня, 05 листопада 2018 року, між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки латника податків НОМЕР_6 , зареєстрованим в АДРЕСА_1 , далі – дарувальник) та ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки латника податків НОМЕР_7 , зареєстрованою в АДРЕСА_3 , далі – обдаровувана) було укладено договір дарування будинку, згідно п. 1 якого дарувальник подарував дочці, а обдаровувана прийняла в дар належний дарувальнику житловий будинок з надвірними будовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (Т. 2, а. с. 151).

Право приватної власності на підставі зазначеного договору дарування було зареєстроване за ОСОБА_5 05 листопада 2018 року, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 144007277 від 05 листопада 2018 року (Т. 2, а. с. 152).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 289818828 станом на 13 грудня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності в цілому на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1685012921232) зареєстроване за ОСОБА_5 (Т. 2, а. с. 185).

За таких обставин, дарування житлового будинку ОСОБА_5 виключає її залучення до участі у цій справі саме як процесуального правонаступника ОСОБА_1 та не є підставою для її заміни на позивача, проте це не позбавляє таку права звернутися в суд з самостійним позовом для захисту належних їй прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2019 року у справі № 760/12436/17 зроблено висновок, що п. 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК України передбачено оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно ухвал про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво), а не про відмову у такій заміні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 1216, 1218, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. 55, 182-183, 258-261, 263 ч. 4 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

залучити правонаступника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до участі у цивільній справі № 304/185/19 за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Андрейкович (Бухтоярової) Оксани Василівни до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – ОСОБА_4 та Перечинська міська рада Закарпатської області про усунення перешкод в користуванні майном, виселення та зняття з реєстрації.

У задоволенні заяви ОСОБА_5 про залучення її до участі у даній справі як правонаступника позивача – відмовити.

Ухвала у частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції у частині відмови у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Головуючий: Ганько І. І.