Судове рішення #13329422

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці 01 лютого 2011 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого                                                   Станковської Г.А.                                    

суддів                                                              Тарбинського В.Г.

                                                                         Рулякова В.І.

за участю прокурора                                   Слюсарюк Р.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 17 листопада 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

   

    Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Приворіття, Брусиловського району, Житомирської області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з базовою загальною середньою освітою, військовозобов’язаний, не одружений, не працюючий, раніше судимий:

- 10.02.2010 року Садгірським районним судом м. Чернівці за вчинення злочину передбаченого ст. 185 ч.1 КК України з призначенням покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, -

засуджений за:

-   ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України – до покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України ОСОБА_3 приєднано частково невідбуту міру покарання за вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 10.02.2010 року і остаточно визначено йому покарання у вигляді 3-х років 15-ти днів позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі.  

Справа №11-76/2011 р.                             Головуючий у І інстанції:

Категорія ст.ст.15 ч.3,                           Асташев С.А.

185 ч.3 КК України                                       Доповідач: Станковська Г.А.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено у виді тримання під вартою, зараховано в строк відбуття покарання попереднє утримання підсудного ОСОБА_3 під вартою з 25 квітня 2010 року.Вирішено долю речових доказів.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_3, вчинив замах на таємне викрадення чужого майна за кваліфікуючою ознакою – вчинене повторно та пов’язане із проникненням в житло.

25 березня 2010 року, біля 16 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_3 з метою скоєння крадіжки чужого майна, зайшов на територію приватного господарства, яке розташоване по АДРЕСА_2, шляхом розбиття скла у вікні, проник в середину приміщення будинку, звідки намагався таємно викрасти майно, належне ОСОБА_2, а саме: п'ятнадцять компакт-дисків разом з футлярами до них, на яких містились різні записи з фільмами, музикою та іншою інформацією, на загальну суму 600 грн. Однак ОСОБА_3 не зміг довести свого злочинного умислу до кінця з незалежних від нього обставин, оскільки був затриманий на місці скоєння злочину потерпілим ОСОБА_2

 На вказаний вирок потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про відшкодування йому збитків спричинених злочином.  

Зазначає, що під час проникнення ОСОБА_3 в будинок 25 березня 2010 року, йому було спричинено матеріальних збитків на суму 6780 грн., а саме: розбито 3 віконних скла на загальну суму 300 грн.; пошкоджено: дверний замок вартістю 130 грн., 2 дверні засувки загальною вартістю 160 грн., 2 віконні рами та коробки на загальну суму 800 грн., монітор вартістю 1200 грн., 15 дисків на загальну суму 600 грн., ящик вартістю 40 грн., набір годинникових викруток вартістю 40 грн., прибор для гоління вартістю 10 грн., наручний швейцарський годинник вартістю 3500 грн., а також викрадено 1005 доларів США.

В зв’язку з чим просить відшкодувати йому матеріальні збитки спричинені злочином на суму 6780 грн. та 1005 доларів США.

Крім того, посилається на те, що 13.03.2010 року підсудний ОСОБА_3 також здійснив крадіжку з його домогосподарства на суму 5900 грн., яку не відшкодував, а отже суд має стягнути з підсудного вказану суму, повністю задовольнивши його позовні вимоги.

Помічник прокурора Садгірського району м. Чернівці в наданому запереченні на апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2, просить вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляцію потерпілого без задоволення, оскільки вважає її необґрунтованою.

    Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку районного суду без змін, а апеляцію без задоволення, вивчивши  доводи, викладені в апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог потерпілого.

Висновок місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні замаху на крадіжку майна, повторно, доведений зібраними в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку і правильність якої не оспорюється.  

Злочинні дії ОСОБА_3 судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України, що теж ніким не заперечується, крім того свою вину ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину при обставинах наведених у вироку, визнав повністю та щиро розкаявся.  

Відповідно до вимог ст. 365 КПК України апеляційний суд перевіряє вирок суду першої інстанції у межах апеляції і не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду, які не оспорено в апеляції.  

Потерпілий ОСОБА_2 просить відшкодувати завдані йому матеріальні збитки які вчинені злочинами 13.03.2010 та 25.03.2010 року, але як вбачається з матеріалів справи, а саме з постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.05.2010 (а.с. 99-101), за заявами потерпілого ОСОБА_2 щодо умисного пошкодження його майна підсудним ОСОБА_3 після проникнення до його помешкання в будинок АДРЕСА_2 25.03.2010 та відкритого викрадення його майна і 1005 доларів США, органами досудового слідства було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 194 ч.1, 186 ч.3 КК України проти ОСОБА_3 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв’язку з відсутністю в його діях складів даних злочинів. Крім того, постановою слідчого від 17.05.2010 року були виділені матеріали по факту таємного викрадення грошей в сумі 1005 доларів США у гр. ОСОБА_2 для проведення додаткової перевірки. 16.03.2010 року була винесена постанова про відмову в порушені кримінальної справи по факту пошкодження майна 13.03.2010 року. Вказані постанови у встановленому законом порядку не скасовані.

Щодо матеріальних збитків на суму 6780 грн., які зазначені потерпілим в апеляційній скарзі, то вони також спростовуються матеріалами справи. З  протоколу огляду місця події та фото таблиці до нього (а.с. 5-10) від 25.03.2010 року вбачається, що при огляді працівниками міліції будинку було виявлено лише пошкодження 1 скла у потрійному вікні будинку, інших пошкоджень не виявлено. У протоколі зазначено, що двері цілі, без пошкоджень, що спростовує твердження апелянта про пошкодження трьох віконних шибок загальною вартістю 300 грн., дверного замка – 130 грн., двох дверних засувок – 160 грн., а також двох віконних рам та коробок – 800 грн. Також в протоколі огляду місця події відсутній запис щодо наявності у будинку чи поряд з ним будь-якого ящика, який потерпілий оцінює в 40 грн. Зазначений протокол підписаний ОСОБА_2 без зауважень та заперечень.

Сам потерпілий ОСОБА_5 показував, що набір годинникових викруток та прибор для гоління він особисто забрав з кишені ОСОБА_3 коли його затримав та утримував до прибуття працівників міліції. Також, згідно із розписки потерпілого ОСОБА_2 від 17.05.2010 року, вбачається, що він отримав монітор «Супер», який оцінений ним в сумі 1200 грн., а також дві в’язки ключів по 12 і 22 штуки, без будь яких пошкоджень, що також спростовує його апеляційні вимоги щодо іншого пошкодженого майна, як і не оспорюється кваліфікація дій підсудного за ст. ст. 15 ч.3- 185 ч.3 КК України.  

Таким чином, судова колегія вважає, що вирок районного суду в частині вирішення цивільного позову є законним та обґрунтованим. Доказів завдання заявлених збитків потерпілим не надано і досудовим та судовим слідством не встановлено. Право ОСОБА_2 на відшкодування збитків нічим не порушено. Навпаки йому роз'яснено, що він може звернутися до суду в порядку цивільного провадження при наявності належно оформленої позовної заяви та доказів на підтвердження спричинених матеріальних збитків.

Отже, підстав для зміни чи скасування вироку  колегія суддів не вбачає, а тому апеляція потерпілого ОСОБА_2 є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 17 листопада 2010 року щодо ОСОБА_6, засудженого за ст.ст. 15 ч.3,  185 ч.3, 71, 72 КК України - залишити без змін .

Головуючий                                                      Г.А. Станковська

Судді                                                                 В.Г. Тарбинський

                                                                          В.І. Руляков

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація