АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 – 558 / 2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Мінасов В.В.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В.Ю.
суддів Онищенко Е.А.
Глазкової О.Г.
при секретарі Повєткіній О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИЛА :
В липні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що відповідач є батьком їх доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. До повноліття доньки з відповідача стягувалися аліменти у розмірі ј частини заробітку.Оскільки донька продовжує навчання, то просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менш ніж 30 % мінімального прожиткового мінімуму громадян.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менш ніж 30 % мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з наступною індексацією, починаючи з 14 липня 2010 року на період навчання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, але не більш ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 250 грн. правової допомоги, 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2010 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалі справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка досягла повноліття та навчається на платному денному відділенні Класичного приватного універсітету. Термін навчання чотири роки - з 2009 року, строк закінчення закладу освіти – 2013 рік. Розмір плати за весь термін навчання встановлений - 31 500 грн. і не може змінюватися протягом дії договору, крім випадків, передбачених законодавством України, та за умови надання або скасування певних пільг відповідно до „Положення про навчання у Класичному приватному університеті на пільгових умовах”. Плата за навчання вноситься у термін , зазначений у Договорі про платне надання освітніх послуг № 30527 від 11.08.2009 року.
Вказані обставини підтверджуються наданими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчатися і у зв”язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов”язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів, суд врахував положення ст.200 СК України – розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина, а також положення вимог ст.182 цього ж Кодексу, в якій зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров”я та матеріальне становище дитини; стан здоров”я таматеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Так, повнолітня донька, яка навчається проживає, проживає з позивачкою. Позивачка працює, за шість місяців 2010 року має заробіток – 5125,00 грн.
Відповідач працює, за 10 місяців 2010 року має заробіток 27852.15 грн. Від фактичного шлюбу з ОСОБА_5 має неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно довідки Запорізького районного центру зайнятості ОСОБА_5 на обліку у центрі зайнятості не перебуває, допомогу по безробіттю не отримує.
Від другого шлюбу відповідач виплачує аліменти у розмірі 1\6 частини всіх видів заробітку на доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Крім цього, апелянт зазначає, що у нього є мати похилого віку, яка потребує матеріальної допомоги. Однак, відповідно довідки пенсйного фонду ОСОБА_8 отримує пенсію у розмірі 757,86 грн. щомісячно.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно з”ясував обставини справи і дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
З огляду на обставини справи колегія суддів вважає, що застосування ст.200 СК України не суперечить нормам сімейного права та не порушує права сторін, оскільки розмір аліментів може бути згодом збільшено або зменшено на вимогу платника або одержувача аліментів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає,що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: