Судове рішення #13329376

Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22 - 464/ 2011 р.                           Головуючий у 1 інстанції: Ворожбянов А. М.

                                                                                      Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.                                          

                                             

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» січня 2011 року.                                                                 м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:          Савченко О.В.,

Суддів:                      Стрелець Л.Г.,

 Кочеткової І.В.

При секретарі:          Мосіної О.В.

За участю прокурора          Красних О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агро-Дніпро» на заочне рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від «20» серпня 2010 року по справі за позовом прокурора Михайлівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_3 до приватного підприємства «Агро-Дніпро» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року прокурор Михайлівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ПП  «Агро-Дніпро» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 05.11.2002 року між ОСОБА_4 та ПП «Агро-Дніпро» укладено договір оренди земельної ділянки, яка належала йому  на підставі акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії І-ЗП № 058962, виданого  Пришибською селищною радою 19.04.2001 року .

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.10.2009 року є ОСОБА_3

Посилаючись на те, що відповідачем неналежним чином виконуються умови договору, а саме: щодо порядку внесення орендної плати, обчислення орендної плати з урахуванням вартості земельної ділянки та коефіцієнту індексації, просив суд розірвати договір оренди від 05.11.2002 року, укладений між ОСОБА_4 та ПП «Агро-Дніпро» та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за 2008-2009 роки з урахуванням вартості земельної ділянки та коефіцієнту індексації  в розмірі 3652,68 грн.

Заочним рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 20.08.2010 року позов задоволено. Розірвано договір оренди землі від 05.11.2002 року, укладений між ОСОБА_4 та ПП «Агро-Дніпро» та стягнуто з ПП «Агро-Дніпро» на користь ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати за 2008-2009 роки  в розмірі 3652,68 грн.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 16.11.2010 року заява ПП «Агро-Дніпро» про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням районного суду, ПП «Агро-Дніпро» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  просить  рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників  апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене по справі рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.  

За змістом ч.1 ст.126 ЗК України єдиним документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку і право постійного користування нею, є державний акт.

 Задовольняючи позов, суд виходив з факту переходу до  ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом  права власності на земельну ділянку, яка знаходиться в оренді за договором оренди укладеним між ОСОБА_4 та ПП „Агро-Дніпро”, і  раніше належала його  батьку  ОСОБА_4, померлому  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказаний висновок не узгоджується з нормою ч.2 ст. 1299 ЦК України, відповідно до якої право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього права.

Даних про те, що ОСОБА_3 отримавши свідоцтво про право на спадщину  зареєстрував своє право на нерухоме майно відповідно до вимог ст. 182 ЦК України, в матеріалах справи немає.

За встановлених судом першої інстанції вище перелічених обставин, які сторонами не оспорені, висновок рішення суду про задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати по договору оренди землі за 2008-2009 рік та розірвання договору оренди землі від 05.11.2002 року, укладений між ОСОБА_4 та приватним підприємством „Агро-Дніпро” є таким, що не відповідає обставинам справи та зроблений з порушенням норм матеріального права.

   Вирішуючи даний спір суд першої інстанції порушив вимоги ст.214 ЦПК України   згідно якої рішення має вирішити питання щодо наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та  якими доказами вони підтверджуються,  які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. В рішенні суду на дані питання відповідь не наведена.

Судом не визначено, які правовідносини виникли між сторонами, чи можливо захистити порушене право позивача  у спосіб обраний ним, і якою нормою матеріального права  регулюються правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до положень статті 181 ЦК України  право власності на земельну ділянку виникає в особи з моменту державної реєстрації такого права.  

Об"єкти нерухомого майна мають особливий правовий режим, який полягає, зокрема, у тому, що дані об"єкти, а також права на них підлягають спеціальній державній реєстрації відповідним органом, що встановлено ст. 182 ЦК України  та Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.”  

Згідно до ст.ст. 3,4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”   державна реєстрація прав є обов'язковою.

Таким чином для вирішення спору та встановлення факту порушення прав позивача ОСОБА_3 необхідно встановлення факту проведення державної реєстрації спірного нерухомого майна за позивачем, чого    судом першої інстанції на момент ухвалення рішення   зроблено не було.

Загальні підстави для розірвання договору визначені ст. 651 ЦК України, а підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання встановлено ст. 32 Закону України „Про оренду землі”, якою передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов"язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України  та іншими законами України.

Задовольняючи позов в частині розірвання договору оренди земельної ділянки  укладеного між ОСОБА_4 та ПП „Агро-Дніпро” 05.11.2002 року, суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини, а також те, що ОСОБА_3 не є стороною вказаного договору, тому і не є суб’єктом, який має право вимагати розірвання цього договору. Крім того в рішенні суду не наведені  мотиви з яких суд виходив задовольняючи позовні вимоги в цій частині.

 Виходячи з викладеного апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи і вбачає наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора Михайлівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

                       Керуючись ст.ст.307,309,313,317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу  Приватного підприємства «Агро-Дніпро»  задовольнити

Заочне рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від «20» серпня 2010 року по цій справі скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту:

В задоволенні позовних вимог прокурора Михайлівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати – відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте  може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

 

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація