Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-др/733/6/21

Єдиний унікальний №733/342/20

Додаткове Рішення

Іменем України

29 грудня 2021 року                                                                         м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого – судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня заяву представника відповідача - адвоката Богданова Олександра Васильовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, зміни формулювання звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

установив:

 Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2021 року у задоволенні позову  ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_2 та  ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, зміни формулювання звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.

23.12.2021 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій останній просить стягнути з позивачки на користь відповідача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 28 020 грн та витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 7 550,894 грн. Дана заява надіслана до суду поштовим зв`язком 13 грудня 2021 року.

29 грудня 2021 року ОСОБА_1 подано заяву, в якій остання просить відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката та за проведення експертизи з посиланням на те, що у тексті договору про надання професійної правничої допомоги, укладеного між адвокатом Богдановим О.В. та ОСОБА_2 відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару, порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, а лише зазначається про порядок оплати такої професійної правничої допомоги, що має здійснюватися на підставі актів виконаних робіт за домовленістю. Крім того, як представником відповідача, так і самим відповідачем не було надано суду попереднього розрахунку суми судових витрат. Оскільки експертиза призначалася за її клопотанням, при цьому було задоволене клопотання представника відповідача про поставлення додаткових питань на експертизу, тому вартість самої експертизи повинен нести відповідач ОСОБА_2 .

Сторони у судове засідання не з`явилися, які про дату, час і місце розгляду були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Судом установлено, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, зміни формулювання звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.

       Під час розгляду справи 09 грудня 2021 року представником відповідача ОСОБА_3 подано заяву у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, по якій питання про розподіл судових витрат призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.12.2021 року, яке було відкладене розглядом на 29.12.2021 року.

       На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 22.06.2020 року, укладеного між адвокатським бюро «Богданова» та ОСОБА_2 (а.с. 59-60 т. 1), копію ордеру, виданого адвокатським бюро «Богданова» адвокату Богданову О.В. про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 (а.с. 61 т. 1), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Богданова О.В. (а.с. 62 т. 1), акт виконаних робіт про надання правової (професійної правничої) допомоги ОСОБА_2 на суму 28 020 грн (а.с. 98-99 т. 2), квитанцію до прибуткового касового ордеру № 17 від 10.12.2021 року про сплату ОСОБА_2 28 020 грн адвокату Богданову О.В. (а.с. 100 т. 2), рахунок № 1383 від 19 квітня 2021 року про призначення платежу ОСОБА_2 за проведення експертизи на суму 7 550,84 грн (а.с. 101 т. 2), квитанцію ПриватБанку від 12.07.2021 року про сплату ОСОБА_2 7 550,84 грн за проведення експертизи (а.с. 102 т. 2).

       Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та проведення експертизи.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати,  які мають розумний розмір.

Чинне цивільне - процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Хоча матеріали справи не містять клопотання  ОСОБА_1 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, однак останньою заперечується сам факт відшкодуванні таких витрат, у зв`язку з чим суд, враховуючи ступінь складності справи, надані адвокатом послуги, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт,  ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, кількість проведених судових засідань та час їх проведення за участю адвоката Богданова О.В., неналежне фінансове становище позивачки, яка має на утриманні неповнолітню дитину, беручи до уваги вимоги розумності та справедливості вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та підлягає зменшенню до 14 000 грн.

Разом із тим з позивачки на користь відповідача ОСОБА_2 також підлягають стягненню 7 550,84 грн витрат за проведення судової експертизи, призначеної за ухвалою суду від 16 березня 2021 року, під час якої за клопотанням представника відповідача ставилися додаткові питання, за які ОСОБА_2 оплатив кошти, а тому посилання ОСОБА_1 про те, що останній повинен особисто нести такі витрати є необґрунтованими.

Не підлягають задоволенню і доводи позивачки про те, що відповідачем або його представником не було надано суду попереднього розрахунку суми судових витрат та що у тексті договору про надання правничої допомоги відсутні умови про порядок розрахунку за послуги, оскільки ЦПК не заборонено стягувати витрати на правову допомогу без попереднього розрахунку суми судових витрат, при цьому як убачається з п 4.1, 4.2 даного договору за надання правничої допомоги Клієнт сплачує гонорар Адвокату згідно актів виконаних робіт за домовленістю. Остаточна сума визначається сторонами в акті виконаних робіт. До складу гонорару входить виконана робота, що включає підготовку письмових документів, усні консультації, участі у судових засіданнях в судах всіх інстанцій та процесуальні дії поза межами судових засідань (збирання доказів, ознайомлення з матеріалами справи, участь у виконавчому провадженні тощо). На підтвердження зазначеного представником відповідача наданий акт виконаних робіт та докази отриманих від відповідача коштів за надані послуги адвоката.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника відповідача - адвоката Богданова Олександра Васильовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, зміни формулювання звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 коп та 7 550 ( сім тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 84 коп витрат за проведення судової експертизи.

       В іншій частині заяви відмовити.

       Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

       Повне судове рішення складено 29 грудня 2021 року.

Головуючий                 суддя В.М.Овчарик