Справа № 242/3627/15

Провадження № 2/242/1614/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області Черков В.Г., при секретарі Уварові М.В., розглянувши  позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2015 р. до суду надійшла зазначена позовна заява.

Заочним рішенням від 20.10.2015 р. були задоволені позовні вимоги.

07.10.2021 р. відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 15.11.2021 р. заочне рішення від 20.10.2015 р. було скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Таким чином, справа по суті не розглядалась.

11.10.2021 р. відповідач ОСОБА_1 надав клопотання про направлення справи за підсудністю. Зазначив, що на момент подання позову до суду жоден з відповідачів не був зареєстрований та не мав місця проживання/перебування в м.Донецьку. З серпня 2015 р. він зареєстрований у м.Києві, в місцем проживання ОСОБА_2 в той же час було м.Бровари Київської області.

15.12.2021 р. надійшло клопотання ОСОБА_2 про направлення справи за підсудністю. Зазначила, що текст позовної заяви містить відомості про місце проживання відповідачів, а саме: ОСОБА_1 – м.Донецьк, ОСОБА_3 – м.Макіївка. На день звернення з позовом нормами ст.109 ЦПК України (в редакції 2004 р.) було встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування. Згідно зі ст.113 кодексу позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. В той же час, на момент судового провадження у 2015 р. відповідачі мешкали у м.Бровари.

Відповідно до ст..27 ЦПК України (в редакції 2017 р.)позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

         З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Довідки від 21.11.2016 р. Відповідач ОСОБА_4 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Довідки від 31.08.2017 р.

       Згідно рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2018 р. у цивільній справі № 361/7097/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення факту. Що має юридичне значення, у липні 2014 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дітьми переїхали з м.Донецька до м.Бровари.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Відповідно до вимог ст. 377 ч. 2 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Таким чином, суд зазначає, що матеріалами справи встановлено, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідачів є АДРЕСА_2 , що територіально підсудне Броварському міськрайонному суду Київської області, а відтак вказаний позов територіально не підсудний Селидівському міському суду Донецької області.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч.ч.1, 2 ст. 32 ЦПК України).

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, а також ту обставину, що відповідачами надані клопотання про направлення справи за підсудністю, суд приходить до висновку про необхідність передачі справи за підсудністю.

Керуючись ст.ст.27,31,32, 187, 258, 260, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

Цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором надіслати за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

          Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

       Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя