№  1-162/11  

ВИРОК

Іменем України

 19.01.2011  року                                                   Голосіївський районний суд м. Києва

в складі:           головуючого судді   Бойко  О.В.,

при секретареві                          Карпусь О.В.   

з участю прокурора                Рак П.О.

захисника                                ОСОБА_1

потерпілої                                    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві  справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кремінна Луганської області, українця, громадянина України, із середньо –технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимого,  зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2010 р. приблизно о 20:00 годині, підсудний ОСОБА_3 пебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою порушення недоторканості житла, пошкодив вікно і через утворений отвір  проник до АДРЕСА_2, де і був затриманий власницею будинку потерпілою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю щиро розкаявся та підтвердив обставини викладені у вироку.  Зокрема пояснив, що 03.10.2010 року він посварився зі своїм знайомим з яким разом працював на будівництві і знаходячись  біля магазину «Велика Кишеня», який розміщений по пр-ту. Глушкова, 36 в м. Києві, в кіоску випив дванадцять літрів пива. Після надмірного вживання алкоголю він не пам'ятає як опинився на АДРЕСА_2, де не пам’ятає з якої причини ударом ноги відчинив двері огорожі АДРЕСА_2, зайшов до нього де в будинку розбив віконну раму і не пам’ятає з якою метою і яким чином заліз до середини будинку, де і був затриманий пристарілою бабусею. Під час досудового слідства також вказував оперативному працівнику карного розшуку та слідчій, що не пам’ятає з якою метою залазив, однак на питання чому він знаходився в приміщенні і відчиняв двері шаф зазначив, що мабуть хотів щось викрасти цінне. Вважає причиною даного злочину було надмірне вживання алкоголю. Явку з повинною писав зі слів оперативного працівника, який і допомагав сформулювати її юридично грамотно.  

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненому його вина доводиться наступними доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що 03.10.2010 року приблизно о 19:40 годині знаходячись за своїм постійним місцем мешкання в АДРЕСА_2 і почула,  що хтось відчиняє ставні її вікон. Зайшовши в іншу кімнату побачила чоловіка який відчинив одні дверці шафи, а потім інші, при цьому в саму шафу не лазив, стояв біля неї і хитався. Вона вимкнула світло в кімнаті де знаходився той чоловік вийшла в іншу, звідки зателефонувала своїй дочці, розповіла що хтось заліз до будинку і попросила викликати міліцію. Далі повернулася до кімнати увімкнула світло і побачила що чоловік стоїть на тому самому місці і хитається. Вона підійшла до нього підставила стілець та посадила ОСОБА_3 на нього. Останній був дуже п’яний і не впирався а слухняно сів. Далі вона тримала його поки не прийшов її зять ОСОБА_4, який і продовжив тримати підсудного ОСОБА_3. Через деякий час приїхали працівники міліції і забрали його. У неї ніякого майна викрадено не було. При собі ОСОБА_3 будь яких сумок не мав. Коли проник в будинок в шафу не лазив. Якби він це зробив вона б побачила або почула бо він би зачепив посуд чи стакани, які там щільно розташовані. Зазначений посуд  вона придбала близько 40 років тому. Будь яких претензій матеріального і морального характеру вона до ОСОБА_3 не має і просить не позбавляти його волі.  

Під час досудового слідства вона ствердно не казала, що ОСОБА_3 щось шукав у серванті, а лише висловлювала з цього приводу припущення.    

- показаннями свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснила, що 03.10.2010 року вона знаходилась за своїм місцем мешкання в АДРЕСА_2. Приблизно о 19:40 годині на її мобільний телефон зателефонувала іі мати ОСОБА_2 яка  повідомила, що хтось відчиняє ставні її вікон і намагається проникнути до її АДРЕСА_2. Вона розповіла про це своєму чоловікові ОСОБА_6, який одразу побіг до будинку матері. Через декілька хвилин вона також направилась до будинку матері де побачила, що фіртка в двір будинку зламана. В будинку було розбите вікно, через яке вона побачила, що там знаходились її чоловік, мати та невідомий їй раніше чоловік, якого тримав її чоловік. ОСОБА_3 взагалі не знав чого він опинився в цьому будинку.

- показаннями свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що 03.10.2010 року о 19:40 годині на мобільний телефон його дружини ОСОБА_5 зателефонувала її мати ОСОБА_2, яка мешкає в АДРЕСА_2 та повідомила, що хтось проник до її будинку. Він одразу побіг до господарства тещі де зламану фіртка, яка веде в двір господарства. Зайшовши до подвір'я будинку він побачив, що одному з вікон будинку відчинені ставні та пошкоджене вікно. Через вікно він побачив, що в кімнаті  ОСОБА_2  тримає ОСОБА_3, який сидить на стільці. Він заліз  через вікно, оскільки двері були зачинені та почав тримати ОСОБА_3, який перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння і не розумів де він знаходиться і чому. Казав що якщо ми так з ним поводимося то він пішов. Намагався встати та піти в бік виходу з кімнати, однак він цьому завадив і посадив його на стілець. Через декілька хвилин приїхали працівники міліції і затриманий цього громадянина. Під час досудового слідства він не стверджував, що ОСОБА_3 щось шукав у шафі, а можливо висував з цього приводу припущення. ОСОБА_2 також не говорила йому, що ОСОБА_3 щось намагався викрасти. ОСОБА_3 взагалі не знав чому він опинився в цьому будинку. На його думку в діях підсудного немає логіки на вчинення крадіжки, оскільки будинок його тещі дуже старий, а на цій вулиці стоїть багато гарних будинків, де, в разі бажання вчинити крадіжку, можна було б знайти цінні речі.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що 03.10.2010 року під час несення служби по охороні громадського порядку на АП-203 разом з прапорщиком Яроцьким та прапорщиком Марковським в 19:53 від чергового по Голосіївському РУ поступив виклик про те, що поАДРЕСА_2 до літньої жінки вибивши вікно проникли невідомі. Прибувши по даній адресі вони побачили, що в одній з кімнат приватного будинку знаходиться власниця вищевказаного будинку ОСОБА_2, іі зять ОСОБА_7 та чоловік, який перебував в стані алкогольного сп'яніння та який представився ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1р.н.. Зі слів власниці будинку він зрозумів, що чоловік, який представився ОСОБА_3 вибивши вікно проник до кімнати будинку та відчинив двері серванту. Вона  одразу зателефонувала своїй дочці, яка в свою чергу зателефонувала в міліцію та відправила до будинку матері свого чоловіка. Вона  -  ОСОБА_2 зайшла до кімнати, де знаходився чоловік та почала кричати на нього, а потім підставила стілець та всадила його нього і тримала  до тих пір поки не прийшов іі зять. Вони передали інформацію черговому по Голосіївському РУ ГУ МВС України в м. Києві, який надав вказівку чекати слідчо - оперативну групу, після приїзду яких ОСОБА_3 ними  був доставлений до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м, Києві по вул. Голосіївській, 15. Під час затримання, супроводження до Голосіївського РУ ОСОБА_3 пояснив, що прийшов додому, а потім мовчав. При собі ОСОБА_3 ніяких речей не мав. В нього не було сумки або будь яких пакетів куди б можна було скласти речі.

- показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що 04.10.2010 року йому на виконання надійшов матеріал по заяві ОСОБА_2, по факту замаху на крадіжку з проникненням у житло. В ході опитування ОСОБА_3 той пояснив, що з метою крадіжки розбивши вікно перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння проник до АДРЕСА_2  де в серванті намагався викрасти речі. Однак свій злочинний намір не зміг довести до кінця, Оскільки був затриманий власницею будинку. Після пояснення ОСОБА_3 було самостійно, без психологічного та фізичного тиску з боку працівників міліції власноручно написано явку з повинною. Йому не відомо яким чином підсудний ОСОБА_3 не маючи юридичної освіти, без допомоги захисника, сформулював явку з повинною з використанням юридичної термінології.

- показами свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні показала, що здійснювала досудове слідство по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. Під час досудового слідства ОСОБА_3 пояснював, що посварився із товаришем після чого напився, вживши 12 літрів пива і був в стані сильного алкогольного сп’яніння. Потім не пам’ятає як опинився біля будинку потерпілої розбив вікно та заліз в середину будинку. Зазначив що заліз в будинок мабуть для того щоб вчинити крадіжку. Підсудний не стверджував, що хотів вчинити крадіжку, а висловлював з цього приводу лише припущення. Протоколи допиту ОСОБА_3 вона писала з його слів, формулюючи його думки юридично грамотно. Підсудний не казав, що мав умисел на викрадення речей, а цей висновок вона зробила з того, що він проник у житло і відчинив дверці серванту. Про умисел на крадіжку чашок, стаканів та інших речей, які знаходилися в серванті підсудний не говорив. В обвинуваченні вона вказала ці речі, оскільки вони знаходилися у вказаному серванті.  Вартість вказаних речей експертним шляхом не визначала і вказала їх ціну зі  слів потерпілої.     

- свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що її син ОСОБА_3 знаходився в ми. Києві, оскільки працював на будівництві. Син дужа турботлива дитина і постійно допомагає їй по господарству. В м. Києві працював з липня місяця 2010 року і періодично привозив їй гроші, які вона використовувала на придбання ліків, оскільки в липні 2010 року перенесла інсульт. В даний час пенсіонерка і єдина допомога її син ОСОБА_3 В побуті син характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає;

- протоколом огляду місця події від 03.10.2010, під час проведення якого в АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено один ланцюжок з металу сірого кольору, спортивну кепку чорного кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_3

-          протоколом огляду речового доказу - ланцюжка, з металу сірого кольору та спортивної кепки чорного кольору.

а.с. 25;

-          речовими доказами -  ланцюжком з металу сірого кольору та спортивною  кепкою чорного кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_3

а.с. 27, 27-а;

Проаналізувавши вказані докази суд вважає, що кваліфікація дій підсудного за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки як підсудний ОСОБА_3 так і потерпіла  ОСОБА_2  і свідки ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ОСОБА_8,  вказували, що ОСОБА_3 проник до будинку без визначеної мети і з не сформованим умислом. При цьому перебуваючи в будинку, біля шафи відчинив одні двері шафи, і не просуваючи руку до її середини одразу відчинив іншу, при цьому просто стояв і хитався. Потім коли потерпіла почала кричати на нього ніяким чином не реагував а просто стояв, не намагався завершити будь які дії, або втекти,  хоч мав таку можливість, оскільки знаходився в безпосередній близькості від пошкодженого вікна. Далі маючи кремезну статуру  не впирався, коли його пристаріла жінка  віком  88 років посадила на стілець і притримувала.

Про відсутність умислу на крадіжку свідчить і той факт, що підсудний проник до будинку без будь яких сумок, або кульків, хоч, як вказано в обвинуваченні, мав намір викрасти велику кількість посуду.

Відповідно до ст. 185 КК України вказаний злочин вчиняється виключно з прямим умислом та корисливою метою. Як зазначено в ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно –небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Як встановлено в судовому засіданні дії підсудного ОСОБА_3 лише свідчили про прямий умисел на незаконне  проникнення  до житла, при цьому мотиви і мета вказаних дій були не визначені.     

Виходячи з викладеного суд вважає не вірною кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Не вірна кваліфікація ще й тому, бо  ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України передбачає, що підсудний вчиняє замах на крадіжку  і з причин, що не залежали від його  волі не вчиняє всіх дій, які вважав за необхідне вчинити.

Як достеменно з’ясовано в судовому засіданні підсудний проник до будинку пошкодивши вікно, що могли почути його мешканці,  пошкодив вікно кімнати яка була освітлена, отже ОСОБА_3  повинен був усвідомлювати, що в житлі  знаходяться люди, які при реалізації його злочинного умислу могли бачити злочин, тобто в такому випадку  він  був готовий до грабежу. При цьому  коли його замах на крадіжку (за версією слідства) був виявлений  потерпілою, якій 88 років,  ОСОБА_3 не завершив його вчинивши таким чином грабіж, до якого нібито був готовий, а під  примусом пристарілої потерпілої сів на стілець і сидів до приходу її зятя.

Про  відсутність умислу на вчинення корисливого злочину може  вказувати і сама особа підсудного, який  хоч і мав судимість, яка відповідно до ст. 89 КК України погашена, однак не за корисливий злочин. Ніколи в житті корисливих злочинів або правопорушень не вчиняв. Знаходився в Києві оскільки працював на будівництві.

З  огляду на викладене суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 162 КК України, як  незаконне проникнення до житла.

При призначенні підсудному ОСОБА_3  міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який  класифікується як невеликої тяжкості середньої тяжкості;

- особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, не одружений, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;   

- його позицію до скоєного, а саме повне визнання вини та щире каяття.  

- відсутність з боку потерпілої будь –яких претензій;

- сімейний стан підсудного, який проживає з батьками, мати –пенсіонер, яким він допомагає по господарству.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_3 є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.    

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_3  є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.  

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити  покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162  КК України у виді обмеження волі та застосувати статтю 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Судові витрати покласти на підсудного.

Долю речових  доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від  відбування покарання, з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.  

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні   обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

          Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_3  до вступу вироку в законну силу, змінити із тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДПВПУ  в м. Києві та Київській області на  підписку про невиїзд та звільнити його негайно з-під варти  в залі суду.

                    Речові  докази:  кришталеву вазу, кришталевої цукерниці, набір кришталевих стаканів, в кількості шість штук, набір тарілок в кількості п'ятнадцять штук, кришталева ваза, кришталева ваза, набір кришталевих стаканів, в кількості п'ятнадцяти штук, кришталеву фруктовницю, два чайних набори, вазу для цукерок, кришталеву вазу, набір горілчаних стаканів в кількості п'ятнадцять штук, набір тарілок в кількості десять штук, кришталеву вазу, фарфорову статуетку у вигляді «Дівчини», фарфорову статуетку у вигляді «Солдата», фарфорову статуетку у вигляді «Дівчини на ковзанках», фарфорову статуетку у вигляді «Танцюючої дівчини», футляр з чайними ложками, в кількості 10 штук, глиняний  горщика,  дві  пляшки коньяку  «Закарпатський»,  коробку цукерок, що знаходяться у потерпілої ОСОБА_2 –повернути ОСОБА_2;

- ланцюжок, з металу сірого кольору та спортивну кепку чорного кольору, що
належать ОСОБА_3 і знаходяться на зберіганні в камері речових доказів  Голосіївського РУ ГУМВС Укераїни –повернути ОСОБА_3  

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на р/р №31253272210699 код №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві, з приміткою послуги експерта гроші в сумі 417 грн. 96 коп.

          Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення..

Суддя