Справа № 166/376/21 Головуючий у 1 інстанції: Свистун О. М.

Провадження № 22-ц/802/1445/21 Категорія: 3 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,  

суддів - Киці С.І., Шевчук Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Вакіної Д.О.,

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника  третьої особи Філюка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 до виконавчого комітету Ратнівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 , про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційними скаргами відповідача Ратнівської селищної ради Волинської області та  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2021 року,

                                      В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду із даним позовом, в якому зазначили, що рішенням виконавчого комітету Ратнівської селищної ради №108 від 20.12.2019 надано дозвіл на переведення із житлового в нежитловий фонд житлової квартири АДРЕСА_1 , що розміщена на першому поверсі будинку й належить ОСОБА_6 (дослівно з рішення) шляхом проведення реконструкції з метою розміщення магазину для здійснення підприємницької діяльності. Згоди на таку зміну призначення приміщення співвласники житлового будинку не давали.

Зазначили, що проживають у квартирі АДРЕСА_2 , що є суміжною із квартирою АДРЕСА_3 , оскільки мають спільні огороджувальні конструктивні елементи, спільну мережу водопостачання, каналізації, вентиляції, газопостачання.

Вважають оскаржуване рішення таким, що прийняте із порушенням вимог закону. Так, в процесі підготовки рішення відповідач не проводив обстеження квартири АДРЕСА_3 відповідною комісією для вирішення питання про придатність для проживання, доцільність і можливість використання в інших цілях вказаного жилого приміщення. Питання зміни цільового призначення приміщення відповідач із ними не обговорював, контроль за дотриманням прав власника суміжної квартири не здійснює, на їх звернення з приводу порушення третьою особою без самостійних вимог ОСОБА_6 їх прав під час реконструкції не реагує.

Без дозволу співвласників будинку ОСОБА_6 в червні 2020 року змінила напрямок розташування зовнішньої розподільчої мережі газопроводу загального користування на фасаді будинку, розмістивши її безпосередньо під балконом їх квартири, під час встановлення приладу обліку електроенергії на зовнішній стіні будинку загального користування зрізала верхівки двох дерев вишні, в листопада 2020 року – знищила зелені насадження на прибудинковій території, демонтувала частину тротуарного підходу з бордюрами до будинку. Крім цього, без їх на те згоди в листопаді 2020 року збудувала прибудову до фасаду будинку, дах якої розміщений безпосередньо під балконом кімнати і вікном кухні їх квартири, не має нахилу, у зв`язку з чим через природні опади руйнується балконна плита, стіна квартири, утворилася пліснява. Внаслідок ліквідації у квартирі АДРЕСА_3 перегородок утворилися горизонтальні тріщини і зміщення в міжкімнатних перегородках квартири АДРЕСА_4 , а також тріщини на зовнішніх несучих стінах, внутрішній несучій стіні під`їзду №1.

Крім цього, ОСОБА_6 26 лютого 2021 року влаштувала для відвантаження товарів вхід у майбутній магазин із тильної сторони будинку, тобто у двір, що має тупиковий заїзд. З цією метою ліквідувала підвіконний простір у зовнішній стіні, змінила місце розташування лавки. Внутрішня територія двору, яка є прибудинковою територією, не передбачає можливість її використання для доставки товару автотранспортом, що створюватиме додатковий шум у дворі будинку, перешкоджатиме заїзду автомобілів екстрених служб, унеможливить паркування автомобілів мешканців будинку.

В оскарженому рішенні не зазначено спеціалізації магазину, що дає право його власнику розмістити всупереч вимогам «ДБН В.2.2.-15:2019 Житлові будинку. Основні положення» будь-який заклад.

Вказали, що вони незгідні із облаштуванням будь-якого магазину в суміжній квартирі, оскільки це призведе до погіршення умов експлуатації і проживання в їхній квартирі. З цією метою звернулися письмово до відповідача щодо припинення реконструкції, однак відповідач повідомив, що за результатами перевірки селищною радою ОСОБА_6 повідомила про здійснюваний нею косметичний ремонт квартири, таким чином відповідач ввів їх в оману, не довівши до відома про наявність оскаржуваного рішення. Натомість ОСОБА_6 протягом літа – осені 2020 року проводила демонтаж усіх перегородок, підлоги, мереж водо-, газопостачання, каналізації.

Зазначили, що на вимогу співвласників будинку припинити реконструкцію ОСОБА_7 не реагує. Висловили побоювання, що такі дії третьої особи можуть призвести до збільшення руйнації будинку, отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації, виготовлення правовстановлюючих документів на нежитлове приміщення та відкриття магазину, що ускладнить у подальшому відновлення становище, яке існувало до початку реконструкції.

Просять визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Ратнівської селищної ради №108 від 20.12.2019 «Про дозвіл на переведення житлового приміщення в нежитловий фонд гр. ОСОБА_6 ».

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2021 року визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Волинської області №108 від 20.12.2019 «Про дозвіл на переведення житлового приміщення в нежитловий фонд ОСОБА_6 ».

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційних скаргах відповідач та третя особа посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати це рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені позову.

Заслухавши учасників справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачами спосіб захисту є належним, оскільки оспорюване рішення створює передумови і є підставою для проведення реконструкції житлового приміщення, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , та у подальшому переведення у нежиле приміщення.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с.10), а третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 – власником квартири АДРЕСА_3 у цьому ж будинку (а.с.115).

Квартира АДРЕСА_5 – на друговому поверсі безпосередньо над квартирою АДРЕСА_3 , тобто вказані квартири є суміжними.

Позивачі є батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_5 (а.с.8). та усі разом проживають без реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 (а.с.9).

Рішенням виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Волинської області від 20.12.2019 №108 (а.с.17) надано дозвіл ОСОБА_6 на переведення із житлового в нежитловий фонд житлової квартири, розташованої в АДРЕСА_6 , загальною площею 70,6 кв.м, що знаходиться на першому поверсі та належить (дослівно) « ОСОБА_6 » на праві власності шляхом проведення реконструкції та з метою розміщення магазину для здійснення підприємницької діяльності. Цим же рішенням зобов`язано ОСОБА_6 здійснити благоустрій прибудинкової території будинку АДРЕСА_7 . Відповідальність за якість проектних рішень та дотримання вимог нормативних документів при розробці проектної документації на переведення житлового приміщення у категорію нежитлового покладено на розробника проектної документації, а відповідальність за проведення робіт по переведенню нежитлових приміщень у житлові – на замовника.

На підставі оскаржуваного рішення ОСОБА_6 проведено реконструкцію житлового приміщення АДРЕСА_1 під магазин та здійснено державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно (а.с.115).

За ОСОБА_6 04 травня 2020 року зареєстровано право забудови земельної ділянки (суперфіцій) площею 0,0031 га кадастровий номер 0724255000:01:004:0359 за адресою АДРЕСА_7 на строк 49 років (а.с.105-108).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Предметом спору в цій справі є визнання незаконним та скасування рішенням виконавчого комітету Ратнівської селищної ради №108 від 20.12.2019 «Про дозвіл на переведення житлового приміщення в нежитловий фонд гр. ОСОБА_6 », оскільки таке, на думку позивачів, не могло бути прийнято без їхньої згоди, як суміжних користувачів житлової нерухомості.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний позивачами спосіб захисту є належним, оскільки оспорюване рішення створює передумови і є підставою для проведення реконструкції житлового приміщення, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , та у подальшому переведення у нежиле приміщення.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанцій передчасними та такими, що зроблені без врахування всіх обставин справи.

Саме по собі задоволення вимоги про визнання протиправним і скасування рішення виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Волинської області №108 від 20.12.2019 «Про дозвіл на переведення житлового приміщення в нежитловий фонд ОСОБА_6 » не призведе до захисту або відновлення порушених речових прав позивачів (у разі їх наявності), з врахуванням того, що об`єкт нерухомого майна власником якого є ОСОБА_6 переобладнаний та право власності на новостворений об`єкт зареєстровано за третьої особою у передбаченому Законом порядку про що внесені відповідні дані в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

З наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що оспорюване позивачем рішення селищної ради  не слугувало підставою для проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_6 ..

Вказане рішення виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Волинської області №108 від 20.12.2019 «Про дозвіл на переведення житлового приміщення в нежитловий фонд ОСОБА_6 » слугувало виключно підставою для отримання ОСОБА_6 дозвільних документів на проведення перебудови приміщення та фактично вичерпало свою дію.  В подальшому ОСОБА_6 вчинялись інші дії з метою реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391),  відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).

Для усунення перешкоду у користуванні власністю оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, державної реєстрації  права власності не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про усунення перешкод у користуванні власністю  вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване.

Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86, 94), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 (пункт 46) та № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19(пункти 42-43, 47, 49).

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).

У справі, що переглядається, задоволення позовних вимог позивачів до відповідачів про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Волинської області №108 від 20.12.2019 «Про дозвіл на переведення житлового приміщення в нежитловий фонд ОСОБА_6 », яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивачів,  щодо  належного користування своєю квартирою, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів судового захисту.

Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивачів буде звернення до суду з вимогами про усунення перешкод у користуванні своєю власністю  або відшкодування матеріальної і моральної шкоди, якщо позивачам чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

Окрім того, слід зауважити, що звертаючи до суду з вказаним позовом та стверджуючи про порушення своїх прав позивачі не надали належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин. 

Фотокопії зображення спірного об`єкту нерухомого майна не є належним доказом, який підтверджує, що в результаті добудови та переобладнання квартири ОСОБА_6 розпочалась руйнація балконної плити, руйнація балкону та стін квартири позивача, просідання міжпанельного перекриття. Вказані обставини могли б доводитись виключно висновками компетентних органів (експертів). 

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому відсутня необхідність надавати оцінку іншим аргументам апеляційних скарг.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване в даній справі рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням  нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд

                                         У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги відповідача Ратнівської селищної ради Волинської області та  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 до виконавчого комітету Ратнівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 , про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючи - суддя:

Судді: