02.02.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-21, 2011 р Головуючий у 1-й інстанції
Єйбог І.М.
Категорія 27 Доповідач –Лісова Г.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року лютого місяця 2 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів : Лободзінського С.В.
Базіль Л.В.
при секретарі Ващенко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк»на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 червня 2010 року за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк»(нині ПАТ КБ «ПриватБанк) до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ЗАТ КБ «ПриватБанк», третя особа –відділ опіки та піклування Каховської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним
в с т а н о в и л а:
1.02.2010 року ЗАТ КБ «ПриватБанк»звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно, а саме: холодильник-морозильник С138G, 2005 року випуску, СВЧ піч «Samsung H2877», меблевий набір (диван та два крісла темно зеленого кольору); автомобіль ВАЗ2108, 1989 року випуску, хечбек, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця. а також предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 56 кв.м. розташовану в АДРЕСА_1 шляхом продажу її банком з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.
Виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, стягнути з відповідачів понесені судові витрати.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного з ОСОБА_3 кредитного договору від 17.02.2006 року від отримав 29.02.2008 року кредит у розмірі 70000 грн, зі сплатою 18 процентів річних за користування грошовими коштами на суму залишку заборгованості за кредитом і на строк до 17.02.2009 року.
На забезпечення виконання кредитного договору були укладені договори застави майна та іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.
Оскільки позичальник не виконував зобов»язання належним чином і у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору не вносив щомісячні платежі, ЗАТ КБ «ПриватБанк»просив передати йому в заклад заставлене майно, звернути стягнення на майно та предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 71702,83 грн. Виселити ОСОБА_3 з квартири.
15.03.2010 року ОСОБА_4 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ЗАТ КБ «ПриватБанк», третя особа –відділ опіки та піклування Каховської міської ради про визнання договору іпотеки з внесеними до нього змінами недійсним, скасування запису в державному реєстрі іпотек про накладення заборони на відчуження нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1.
Посилається на те, що майно є спільною сумісною власністю і може бути передане в заставу лише за згодою усіх співвласників. Згоди на внесення змін 26.01.2007 року до договору іпотеки від 22.02.2006 року, які були внесені у зв»язку із збільшенням суми кредиту до 70000 грн. вона не давала.
Крім того, в квартирі проживає та зареєстрована малолітня дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, інтересам якої суперечить договір іпотеки укладений 22.02.2006 року.
Просила визнати недійсним договір іпотеки №467 від 22.02.2006 року з внесеними до нього змінами №1 від 26.01.2007 року квартири АДРЕСА_1. Скасувати запис в державному реєстрі іпотек про накладення заборони відчуження квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 червня 2010 року позов задоволено. Передано в заклад банку шляхом вилучення у ОСОБА_3 та звернено стягнення на належне йому на праві власності заставлене майно згідно з договором застави №04543\М від 17.02.2006 року, а саме: холодильник-морозильник С138G, 2005 року випуску, СВЧ піч «Samsung H2877», меблевий набір (диван та два крісла темно зеленого кольору); передано в заклад банку шляхом вилучення у ОСОБА_4 належне їй на праві власності заставлене майно згідно з договором застави №04543\ТЗ від 17.02.2006 року, а саме: автомобіль ВАЗ2108, 1989 року випуску, хечбек, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предметів застави від імені заставодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Стягнено з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ЗАТ КБ «ПриватБанк»357 грн. 60 коп. понесених судових витрат.
В решті позовних вимог ЗАТ КБ «ПриватБанк»відмовлено.
Зустрічний позов задоволено. Вказано про нікчемність договору іпотеки квартири АДРЕСА_1 укладеного ОСОБА_3 з ЗАТ КБ «ПриватБанк»22.02.2006 року і посвідченого приватним нотаріусом Каховського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі №466 та п.1, п.2 Договору від 26.01.2007 року про внесення змін №1 до договору іпотеки від 22.02.2006 року стосовно визнання сторонами договору іпотеки від 22.02.2006 року.
Скасовано в державному реєстрі іпотек та єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна запис про державну реєстрацію іпотеки та заборону відчуження квартири АДРЕСА_1.
Стягнено з ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк»в користь ОСОБА_4 45,50 грн. понесених судових витрат.
В апеляційній скарзі на рішення суду ПАТ КБ «ПриватБанк»просить його в частині відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати і ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні представник банку апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, вважає, що рішення суду в частині оскарження підлягає скасуванню як незаконне.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.02.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 була укладена кредитна угода №04543, на підставі якої ОСОБА_3 було встановлено кредитування окремими частинами –траншами на загальну суму кредиту в рамках кредитної угоди 50000 грн., який ним було отримано на строк до 16 лютого 2009 року під 27 % річних за користування грошовоми коштами.
29.02.2008 року банк надав ОСОБА_3 кредит на суму 70000 грн. відповідно до змін внесених 26.01.2007 року до кредитної угоди №04543 від 17.02.2006 року року, внаслідок яких було збільшено ліміт кредитування до 70000 грн.
На забезпечення виконання кредитного зобов»язання у розмірі 50000 грн. 17.02.2006 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були укладені договори застави майна №04543\М1 та №04543\ТЗ, на яке звернено стягнення і рішення в цій частині не оскаржується.
Крім того з метою забезпечення ОСОБА_3 своїх зобов»язань по кредитній угоді, між банком та ОСОБА_3 був укладений також договір іпотеки від 22.02.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_3 передав в іпотеку банку належну йому на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов»язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Оскільки ОСОБА_3 не виконував належним чином взятих на себе обов»язків, то станом на 19.05.2010 року утворилася заборгованість в розмірі 71702 грн.83 коп., у тому числі 54627 грн.56 коп. заборгованості по кредиту, 10850 грн.57 коп. заборгованості за відсотками, 6224 грн.70 коп. пені.
Згідно з ч.1 ст.33 Закону україни «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За умовами договору іпотеки від 22.02.2006 року іпотекодержатель (банк) набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов»язання при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту чи несплати у встановлений договором строк суми процентів за користування кредитом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та задовольняючи зустрічні позовні вимоги про встановлення договору іпотеки нікчемним суд виходив з того, що у спірній квартирі зареєстрована і проживає малолітня дочка позичальника ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому при укладенні договору іпотеки не було дотримано прав малолітньої дитини.
Проте з таким висновком суду не можна погодитися.
Згідно з ч.1 ст.224 ЦК правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним. Проте ст.71 ЦК стосується прав опікуна щодо підопічних.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов»язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов»язання.
Проте як вбачається з матеріалів справи неповнолітня дочка позивачки майнових прав щодо забезпеченої договором іпотеки квартири не має, відтак, для укладення цього договору дозвіл органу опіки і піклування законом не вимагається.
Крім того, на час укладення кредитної угоди та договору іпотеки ОСОБА_3 надав довідку, згідно з якою лише він був зареєстрований в АДРЕСА_1, що передавалася банку в іпотеку (а.с.81). Копією домової книги також підтверджується той факт, що в спірній квартирі на час укладення договору іпотеки 22.02.2006 року ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не були зареєстровані. Місце проживання останніх зареєстровано за адресою по АДРЕСА_1 21.05.2006 року, тобто через три місяці після укладення договору іпотеки (а.с.87-90).
За таких обставин колегія суддів вважає, що на час укладення договору іпотеки та його нотаріального посвідчення дозволу органу опіки та піклування не вимагалося ще й тому, що надана позичальником довідка свідчила про відсутність проживання в квартирі, що надавалася в іпотеку, малолітньої дитини.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направлялося повідомлення відповідно до вимог ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» про усунення порушення основного зобов»язання з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
На час розгляду справи судом апеляційної інстанції зобов»язання за кредитним договором №04543 від 17.02.2006 року не виконується, крім того, як пояснив представник банку, за позичальником рахується прострочена заборгованість ще за двома кредитними угодами.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вимоги банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є підставними і підлягають до задоволення, а тому рішення суду в цій частині слід скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Рішення суду про виселення є правовою підставою для зняття з реєстраційного обліку, а тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ст.14, ч.6 ст.203, ч.1 ст.224, 589 ЦК України, ч.1 ст.33, ч.1 ст.35, ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку», колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк»задовольнити частково.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 червня 2010 року в частині відмови в задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення по первісному позову та в частині задоволення зустрічного позову про встановлення нікчемності договору іпотеки та стягнення судових витрат скасувати і ухвалити нове рішення.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, загальною площею 56,0 кв.м., жилою площею 33,2 кв.м. для задоволення вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»станом на 19.05.2009 року на суму 71702 грн.83 коп., в тому числі: 54627 грн.56 коп. заборгованості за кредитною угодою №04543 від 17 лютого 2006 року зі змінами і доповненнями від 26 січня 2007 року; 10850 грн.57 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 6224 грн.70 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов»язання по кредитному договору шляхом продажу ПАТ КБ «ПриватБанк»від імені власника ОСОБА_3 будь-якій особі - покупцеві за початковою ціною предмета іпотеки в сумі 175180 грн. з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності.
Виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.
В решті вимог первісного позову відмовити.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді: