20.01.2011
Справа №22ц-376/11 Головуючий в 1 інстанції:
Ковальчук О.В.
Категорія № 57
Доповідач: Приходько Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року січня місяця 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Приходько Л.А.
Кузнєцової О.В.
суддів Бездрабко О.В.
при секретарі Ляшенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу товариств а з обмеженою відповідальністю «Рис України» на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2010 року в справі
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення збитків,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2009 року ТОВ «Рис України» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення збитків, посилаючись на те, що 18.03.2008 року з відповідачами був укладений договір оренди земельних ділянок, які належать на праві власності відповідачам. У лютому 2009 року оператором центру Державного Земельного кадастру в Каланчацькому районі Херсонської області їм відмовлено у проведенні державної реєстрації договору на підставі заяви відповідачів. Позивачем були понесені витрати на виготовлення реєстраційних карток - в сумі 252грн., на послуги по реєстрації договору в сумі 1824грн, на обробку земельних ділянок гербіцидами в сумі 6495грн., а всього ТОВ «Рис України» зазнав збитків на суму 8571грн. У зв’язку із чим позивач просив стягнути з відповідачів заподіяні збитки в подвійному розмірі з підстав передбачених ст. 230 ЦК України в сумі 17142грн.
Під час розгляду справи позивач неодноразово змінював та уточнював апеляційну скаргу, остаточно просив стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Рис України» завдані збитки в сумі 17142грн.
Рішенням Каланчацького районного суду м. Херсона від 22 жовтня 2010 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Рис України», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Рис України» збитки в сумі 17142грн.
Заперечуючи проти апеляційної скарги представник відповідачів ОСОБА_7 зазначила, що на її думку рішення суду є законним та обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що на думку позивача, стягненню з відповідачів у подвійному розмірі з підстав передбачених ст. 230 ЦК України, підлягають збитків завдані йому відповідачами, які складаються з витрати понесених підприємством на обробку земельної ділянки гербіцидами в розмірі 6495грн., а також витрат понесених за виготовлення реєстраційних карток в сумі 252грн. та оплати послуг з реєстрації договору в сумі 1824грн.
Судом встановлено, що 18.03.2008 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з одного боку та ТОВ «Рис України» з іншого боку укладений у простій письмовій формі Договір оренди землі , загальною площею 21.65га., яка знаходиться у адміністративних межах Олександрівської сільської ради Херсонської області Каланчацького району. Державна реєстрація цього договору здійснена лише 04.10.2010 року.
Згідно ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Виходячи з положень ст. 210 ЦК України, ст.ст. 18,20 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, та вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації
Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Отже, ТОВ «Рис України», до здійснення державної реєстрації договору оренди не мав права приступати до використання земельної ділянки, в тому числі здійснювати обробку землі гербіцидами. Будь-яких доказів, що обробка землі гербіцидами, здійснена за згодою з відповідачами та на їх прохання, позивачем, на виконання вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надано, тобто обробка землі позивачем здійснена на свій ризик, а тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстави для задоволення вимог в цій частині відсутні.
Доводи апелянта, про те, що договір оренди землі між ТОВ «Рис України» та відповідачами набрав чинності з моменту його підписання і з цього часу у нього виникло право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до умов договору, позбавлені правового обґрунтування та суперечать викладеним вище нормам матеріального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами. Крім того, вказані доводи суперечать умовам самого Договору, відповідно до якого Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації( п. 43 Договору).
Надані позивачем Акт прийому-передачі земельної ділянки, та Акт про визначення меж земельної ділянки в натурі, підписані сторонами, не свідчать про наявність у позивача права на використання земельної ділянки до державної реєстрації договору оренди землі, оскільки, по-перше, є лише невід’ємною частиною незареєстрованного договору оренди землі, по-друге, не містять в собі відомостей щодо дати їх складання. Використання ТОВ «Рис України» земельних ділянок відповідачем у попередніх роках, без належним чином оформленого договору оренди, не має правового значення для вирішення даного спору.
Враховуючи, що позивач тривалий , час після підписання договору сторонами, не звертався до компетентного органу з метою його державної реєстрації, тобто вказаний договір, в силу ст. 210 ЦК України, не є вчиненим, відповідачі не були позбавлені права на укладення договорів оренди належних їм на праві власності земельних ділянок у встановленому законом порядку з іншими орендарями.
Доводи апелянта, про те, що договором не передбачено обов’язку жодної із сторін, щодо проведення державної реєстрації договору, а отже, цей обов’язок саме на ТОВ «Рис України» умовами договору не покладався, висновків суду не спростовують. Враховуючи, що тільки з здійсненням державної реєстрації договір оренди землі вважається вчиненим, і тільки державна реєстрація договору оренди землі надає орендарю право на використання земельної ділянки, саме орендар зацікавлений у її здійсненні. Обов’язок здійснити державну реєстрацію договору оренди землі на орендодавця, а ні чинним законодавством, а ні умовами договору орендодавцем, не покладається.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку, щодо відсутності підстав для задоволення вимог щодо відшкодування витрат понесених позивачем.
Крім того, слід зазначити, що посилання позивача на ст. 230 ЦК України, як на підставу стягнення збитків у подвійному розмірі позбавлені правового обґрунтування, оскільки вказана норма права визначає правові наслідки вчинення правочину під впливом обману, та не може бути застосована щодо правовідносин, що виникли між сторонами.
Суд з достатньою повнотою з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України» відхилити.
Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: