ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м.Суми

Справа №592/11862/21

Номер провадження 22-ц/816/1800/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів -          Криворотенка В. І. ,  Філонової Ю. О.

з участю секретаря судового засідання – Кияненко Н.М.,

у присутності :

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2021 року, постановлену у складі судді Косолап М.М. у м. Суми,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в якому просить зобов`язати АТ «Альфа-Банк» здійснити всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації за його заявою від 09 липня 2021 року (з доповненнями від 10 серпня 2021 року) за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті – за кредитним договором №1801/0608/71-101 від 19 червня 2008 року, в порядку визначеному Законом України «Про споживче кредитування» та надіслати позивачу поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів).

29 жовтня 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення вказаного позову, в якій просить накласти заборону на вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна – квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що він звернувся до відповідача з заявою про реструктуризацію кредитної заборгованості за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті від 19 червня 2008 року. В забезпечення виконання зобов`язання за цим договором була передана в іпотеку квартира АДРЕСА_2 . Проте, відповідач в добровільному порядку не бажає вчиняти дії з реструктуризації боргу, що суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Зазначає, що відповідач має можливість та намір зареєструвати право власності на квартиру – предмет іпотеки за іпотечним договором №1801/0608/71-101-Z-1 від 19 червня 2008 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Посилаючись на те, що реєстрація за відповідачем права власності на предмет іпотеки може істотно утруднити чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення порушених його прав та інтересів, оскільки зобов`язання за кредитним договором, у відповідності до положень ст. 37 Закону України «Про іпотеку», буде вважатися виконаним.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити.

Апеляційна скарга аналогічна за змістом із поданою позивачем заявою про забезпечення позову. Зокрема, позивач наголошує на тому, що чинним законодавством передбачено зупинення проведення реєстраційних дій за судовим рішенням, що, на його думку, дасть можливість розглянути справу за його позовом про зобов`язання відповідача вчинити дії по реструктуризації кредитної заборгованості, дозволить запобігти зверненню стягнення на іпотечне майно.

Відповідачами відзивів на апеляційну скаргу у встановлений судом строк подано не було.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги , перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржену ухвалу та відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини справи не свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування заходу забезпечення позову у виді накладення заборони на вчинення реєстраційних дій щодо предмета іпотеки призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволенні позовних вимог про реструктуризацію кредитної заборгованості.

Такі висновки суду узгоджується з матеріалами справи та відповідають вимогам закону.

Відповідно до преамбули постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

       У відповідності до приписів ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з приводу відмови відповідача у реструктуризації кредитної заборгованості за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті від 19 червня 2008 року на підставі Закону України «Про споживче кредитування» в редакції змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року за №1381-IX.

За іпотечним договором від 19 червня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором, ОСОБА_1 передана в іпотеку квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

       Як обґрунтовано вказував суд першої інстанції, ОСОБА_1 не було доведено необхідність застосування судом заходів забезпечення позову, шляхом заборони на вчинення реєстраційних дій щодо предмету іпотеки, зокрема те, що невжиття цих заходів може утруднити чи унеможливить виконання судового рішення, в разі задоволення позову про зобов`язання відповідача здійснити реструктуризацію кредитної заборгованості.

Крім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 не є предметом позову, а тому вжиття судом заходів щодо його забезпечення не відповідатиме принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. 

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складене 30 грудня 2021 року.

Головуючий -                                                                                       О.І.Собина

Судді:                                                    В.І.Криворотенко

                                                                               Ю.О.Філонова