ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/2143/21 пров. № А/857/18453/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:                                        Затолочного В.С.,

суддів:                                                  Большакової О.О., Мікули О.І,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду  від 08 вересня 2021 року у справі № 260/2143/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дії протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Гебеш С.А. у м. Ужгороді Закарпатської області 08.09.2021 року), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі також – ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач), в якому просить:

1. Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки № ХР 10417, виданої про розмір грошового забезпечення станом на 09 квітня 2021 року за посадою, відповідною (аналогічною) останній штатній посаді, яку займав ОСОБА_1 перед звільненням з військової служби, із врахуванням  розміру посадового окладу (3000,00 грн.) окладу за військовим званням «старший прапорщик» (1020,00 грн.), процентної надбавки за вислугу  років 50% (2010,00 грн.), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби 100% (6030,00 грн.), надбавка за доступ до державної таємниці 15% (450,00 грн.), премія 110% від посадового окладу (3300,00 грн.) які передбачені згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького  складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704);

2. Зобов`язати відповідача області здійснити обчислення і перерахунок з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ХР 10417 станом на 09.04.2021 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-ХІІ), статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ), положень Постанов № 704, із врахуванням розміру посадового окладу (3000,00 грн.) окладу за військовим званням «старший прапорщик» (1020,00 грн.), процентної надбавки за вислугу  років 50% (2010,00 грн.), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби 100% (6030,00 грн.), надбавка за доступ до державної таємниці 15% (450,00 грн.), премія 110% від посадового окладу (3300,00 грн.), а всього із суми грошового забезпечення 15810,00 грн., а також здійснити виплату перерахованої пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що підстав для перерахунку пенсії позивачу немає, тому що Кабінетом Міністрів України не приймалося відповідне рішення. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції допустив втручання у дискреційні повноваження відповідача, а також на подання позивачем позову за межами строку звернення до суду.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі № 260/530/21 Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки надано до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку від 09 квітня 2021 року № ХР10417 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 року.

Враховуючи те, що відповідачем не вчинено (не прийнято рішення про перерахунок пенсії чи про відмову у перерахунку пенсії) будь-яких дій щодо перерахунку пенсії позивача на підставі поданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, позивач звернувся з даним позовом до суду.  

Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ.

Статтею 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таку ж правову норму містить пункт 1 Порядку проведення перерахунку пенсій. Призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі – Порядок № 45), де передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

З урахуванням наведеного, статтею 63 Закону №2262-ХІІ Кабінету Міністрів України фактично делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України, а тому посилання апелянта - позивача на хибність висновків суду першої інстанції з даного питання колегія суддів вважає необґрунтованими.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова № 103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції і в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

З наведених норм пенсійного законодавства слідує висновок про те, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, в частині визначення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, з огляду на те, що скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував позивач під час служби, та які враховувались при призначенні пенсії.

Тому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Отже, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 рішенням суду не зумовлює необхідності повторного повідомлення Пенсійного фонду України про виникнення підстав для перерахунку пенсії, адже підстава перерахунку пенсії - Постанова № 704, з ухваленням даного рішення суду, не змінилася.

Таким чином, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні з прийняттям Постанови № 704 - зміною у бік збільшення розміру грошового забезпечення відповідних категорій посад військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та введенням для зазначених категорій осіб нових місячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій у розмірах, встановлених законодавством, враховуючи визнання нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103, на підставі статей 43, 51, 63 Закону № 2262-ХІІ та пункту 5 Порядку № 45 позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 6 серпня 2019 року у справі № 160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року, а також у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі №160/8324/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.

Зокрема, Верховний Суд в постанові від 06 серпня 2019 року у зразкові справі № 160/3586/19 в пункті 24 зазначив: «Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність постанови Кабінету Міністрів України про встановлення умов та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1,2 Постанови № 103, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393». Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 березня 2018 року і є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ в Закарпатській області, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджено Постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, (надалі також - Порядок № 3-1), відповідно до пункту 4 якого заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган пенсійного фонду.

Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі №520/3360/19.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання скаржника на неприйняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, після 05.03.2019 та непередбачення чинним законодавством індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою та згідно з долученими довідками про розмір грошового забезпечення, як на підставу відмови у задоволенні позовної заяви позивача.

Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу перерахунку пенсії порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право позивача мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Отже, право позивача на перерахунок пенсії з 05.03.2019 є беззаперечним, а передумовою для проведення перерахунку є оформлення відповідної довідки.

Відповідно до матеріалів справи, пенсійним органом отримано довідку про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відтак, у відповідача у зв`язку з отриманням зазначеної довідки виник обов`язок перерахувати пенсію позивача з 01.04.2019 року.

З огляду на вищевикладене, доводи апелянта про те, що довідка, видана Закарпатським ОВК та подана до ГУ ПФУ в Закарпатській області, самостійно не породжує право позивача на перерахунок його пенсії, апеляційний суд вважає такими, що зводяться до переоцінки доказів та перекручування фактів, свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції щодо обставин цієї справи.

Також, ГУ ПФУ у Закарпатській області зазначає, що підставою для здійснення перерахунку пенсії є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України. Колегія суддів погоджується з наведеним твердженням відповідача, і конкретизує, що таким є Постанова № 704.

Стосовно доводів відповідача про те, що суд першої інстанції фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу пенсійного фонду шляхом зобов`язання останнього без перевірки коректності вказаних в довідці складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії позивача, колегія суддів зазначає, що в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції перевірено правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, та з`ясовано наступне.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Так, довідка про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними на 05 березня 2019 року № ХР10417 видана відповідно до положень Постанови № 704. Зазначену довідку складено на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі № 260/5301/21 щодо надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.

Відтак, доводи ГУ ПФУ в Закарпатській області не містять жодних посилань на невідповідність форми чи змісту довідки або на відсутність необхідних для перерахунку документів.

Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи апелянта щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 2262-ХІІ.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

У ході розгляду справи встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв`язку з набуттям законної сили 05.03.2019 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування окремих положень Постанови № 103 та Порядку № 45, не проведений саме з вини державних органів, на яких покладено обов`язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу. Тому право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

У розрізі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає покликання ГУ ПФУ в Рівненській області на пропуск позивачем строку на звернення до суду з цим позовом неприйнятним, оскільки не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, тому шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, у цьому випадку не застосовується.

Суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні, свідчать про довільне і неправильне трактування ним норм законодавства.

Апеляційний суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі також ЄСПЛ).

У пункті 58 Рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Також, згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду  від 08 вересня 2021 року у справі № 260/2143/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний

судді О. О. Большакова

О. І. Мікула