ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2021 р. Справа№ 910/6008/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Полякова Б.М.

за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 20.12.2021,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного виробничого підприємства "Сіріус"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.07.2021

у справі №910/6008/21 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вельвічія"

до Приватного виробничого підприємства "Сіріус"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/6008/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного виробничого підприємства "Сіріус" (ідентифікаційний код: 21487555), визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Вельвічія" (ідентифікаційний код: 42721895) до Приватного виробничого підприємства "Сіріус" (ідентифікаційний код: 21487555) у розмірі 245 777 894,00 грн (не забезпечені заставою майна боржника), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Приватного виробничого підприємства "Сіріус" (ідентифікаційний код: 21487555), введено процедуру розпорядження майном Приватного виробничого підприємства "Сіріус" (ідентифікаційний код: 21487555), призначено розпорядником майна Приватного виробничого підприємства "Сіріус" (ідентифікаційний код: 21487555) арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича (свідоцтво № 1954 від 15.10.2020), встановлено оплату послуг арбітражному керуючому Беркуту Максиму Сергійовичу (свідоцтво № 1954 від 15.10.2020) у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави, встановлено розпоряднику майна боржника строк до 20.09.2021 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів відповідно до норм наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 № 788, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду, визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі на 06.10.21 об 11:45, встановлено розпоряднику майна боржника строк до 28.09.2021 для проведення інвентаризації майна боржника, офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного виробничого підприємства "Сіріус" (ідентифікаційний код: 21487555) у встановленому законодавством порядку, зобов`язано розпорядника майна боржника виконати вимоги п. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, докази чого надати суду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Приватне виробниче підприємство "Сіріус" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/6008/21, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/6008/21, прийняти нове рішення, яким відмовити у відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вельвічія" до Приватного виробничого підприємства "Сіріус" про відкриття провадження у справі про банкрутство, витрати з оплати судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вельвічія".

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано спірність заявлених ТОВ «ФК «Вельвічія» сум грошових вимог, заперечення таких вимог Боржником, заявлення ним вимог до суду про застосування наслідків спливу строку позовної давності, у зв`язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 є незаконною та підлягає скасуванню. Скаржник зазначає, що наявність заперечень та вимог боржника свідчить про наявність спору про право щодо заявлених ТОВ «ФК «Вельвічія» вимог за заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, спір про право щодо вимог кредитора є наявним у разі, коли боржник не погоджується із методикою (формулою) розрахунку заявленого боргу; заявляє про наслідки спливу строків позовної давності щодо вимог кредитора тощо. Відтак, на думку скаржника, грошові вимоги ТОВ «ФК «Вельвічія» не підлягають розгляду в рамках провадження у справі про банкрутство, а суд першої інстанції, всупереч наявного спору про право (що у відповідності до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутство є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство), постановив незаконну ухвалу від 28.07.2021 у справі № 910/6008/21 про відкриття провадження. Скаржник зазначає, що відповідно, після спливу кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом, проценти не підлягають нарахуванню.

В судове засідання 20.12.2021 з`явився представник Приватного виробничого підприємства «Сіріус», ТОВ «ФК «Вельвічія» та арбітражний керуючий Беркут М.С.

У судовому засідання 20.12.2021 ставилось на обговорення питання про розгляд апеляційної скарги без участі предстаників сторін, що не з`явились в судове засідання. Представники Приватного виробничого підприємства «Сіріус», ТОВ «ФК «Вельвічія» та арбітражний керуючий Беркут М.С. не заперечували проти здійснення розгляду апеляційної скарги без участі інших представників учасників справи.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В той же час, за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з відповідною ухвалою Північного апеляційного господарського суду, дізнавшись про дату, місце та час судового засідання у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку здійснювати розгляд скарги без участі представників певних учасників справи, що не з`явилися у судове засідання, так як вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, колегія суддів прийшла до висновку: апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вельвічія" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство до Приватного виробничого підприємства "Сіріус" у зв`язку з наявністю у нього непогашеної заборгованості у розмірі 579 609 638,17 грн.

26.07.2021 від ТОВ "Фінансова компанія "Вельвічія" надійшли уточнення до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство із додатковими документами до них, а саме: уточненим розрахунком заборгованості за Кредитним Договором від 14.12.2010 №ВКЛ-2004187-1, уточненим розрахунком заборгованості за Кредитним Договором від 14.12.2010 №ВКЛ-2004187.

Вищевказана заява мотивована тим, що грошові вимоги до боржника за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2004187-1 від 14.12.2010 грунтуються на Рішенні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 18.01.2013 у справі № Д-2799/12, відповідно до якого було стягнуто солідарно з Приватного виробничого підприємства "Сіріус", Приватного акціонерного товариства "Сіріус буд" та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за Договором кредитної лінії від 14.12.2010 № ВКЛ-2004187-1 в розмірі 29 865 962,15 грн, з яких 15 999 973,99 грн сума заборгованності за кредитом, 512 876, 71 грн пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 065 204, 15 грн розмір нарахованих відсотків за кредитом, 37 237, 37 грн пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 12 250 670, 62 грн штраф згідно з п 4.3 договору кредитної лінії, стягнуто солідарно з Приватного виробничого підприємства "Сіріус", Приватного акціонерного товариства "Сіріус буд" та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" третейський збір у розмірі 25 500,00 грн. Крім того, 14.12.2010 між AT "Дельта Банк" та ПВП "Сіріус" було укладено Кредитний договір № К-2004187 (Кредитний договір-2), відповідно до умов якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 240 000 000,00 грн, зі сплатою плати за користування Кредитом у розмірі 11,75 % річних в порядку, визначеному цим Договором, та кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 11.12.2015 на умовах, визначених цим Договором. Рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від 20.02.2015 у справі №Д-1796/13 задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ПВП «Сіріус» та ПрАТ «Сіріус Буд» про стягнення заборгованності за кредитним договором від 14.12.2010 № К-2004187 у розмірі 289 936 558,20 грн, з яких 237 642 500, 00 грн -сума заборгованності за кредитом, 31 525 979, 54 грн-сума заборгованності за процентами, 997 487, 84 грн - розмір пені за несвоєчасне повернення процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження викладених у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство обставин заявником було надано наступні документи: докази сплати судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі, докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень, докази надання згоди арбітражного керуючого про призначення його розпорядником майна ПВП "Сіріус", копію кредитного договору № К-2004187 від 14.12.2010 з усіма доповненнями та додатками, копію Кредитного договору № ВКЛ-20044187-1 від 14.12.2010 з додатками та доповненнями, копію Договору застави № К-2004187/Б-3 від 14.12.2010 з усіма додатками та доповненнями, розрахунок заборгованості за кредитним договором № ВКЛ-2004187-1 від 14.12.2010, розрахунок заборгованості за кредитним договором № К-2004187 від 14.12.2010, копію Договору № 213 8/К/1 про відступлення прав вимоги від 31.01.2020, копію Протоколу прилюдних торгів #debtx_8908, копію Договору про відступлення прав вимоги від 08.07.2020, укладеного між ТОВ "Фінансова Оферта" та ТОВ "ФК "Вельвічія", копію Рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Українських банків від 18.01.2013 у справі № Д-2799/12, копію Ухвали Господарського суду м. Києва від 13.08.2020 у справі № 910/10799/15, докази надсилання копії заяви із додатками боржнику.

Крім того, заявником додатково було надано для залучення до матеріалів справи: копію Службової записки від 31.01.2014, копію Ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, від 13.12.2013 у справі № 711/10570/13-к, копію Доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 13.12.2013, копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.01.2014, копію Опису документів, які були вилучені на підставі Ухвали слідчого суді від 13.12.2013, роздруківку листа від Третейського суду при АУБ, уточнені розрахунки заборгованості боржника.

Як вбачається із поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного виробничого підприємства "Сіріус", з урахуванням заяви про уточнення заявлених вимог, у останнього за розрахунком заявника існує непогашена заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Вельвічія" у загальному розмірі 596 208 847,04 грн.

Відкриваючи провадження у справі про банкрутсво, суд першої інстанції зазначив, що відсутні правові підстави для визнання грошових вимог заявлених, за Договором Кредитної лінії від 14.12.2010 №ВКЛ-2004187-1, у зв`язку з недоведеністю заявником переходу до нього права грошової вимоги за цим договором. До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту правонаступництва заявника щодо права вимоги до боржника за Договором Кредитної лінії від 14.12.2010 №ВКЛ-2004187-1 та відповідним рішенням третейського суду.

Щодо грошових вимог за Кредитним Договором від 14.12.2010 № К-2004187 судом першої інстанції вказано, що рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації Український Банків від 20.02.2015 у справі №Д-1796/13 позов ПАТ "Дельта Банк" до ПВП "Сіріус" та ПрАТ "Сіріус Буд" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14.12.2010 №К-2004187 було задоволено у повному обсязі. Завником доведено факт правонаступництва заявника щодо права вимоги до боржника за Договором Кредитної лінії від 14.12.2010 №ВКЛ-2004187-1 та відповідним рішенням третейського суду.

Кредиторські вимоги у сумі 245 777 894, 00 грн суд визнав доведеними та такими, щодо яких відсутній спір про право.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувану ухвалу з урахуванням ст. 269 ГПК України, виключно в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з відповідними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Заявник посилається на те, що між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Приватним виробничим підприємством "Сіріус" був укладений Договір кредитної лінії від 14.12.2010 № ВКЛ-2004187-1 (Кредитний договір-1). Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору-1 Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" надав Приватному виробничому підприємству "Сіріус" грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 15 000 000,00 грн зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 18% (вісімнадцять процентів) річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 13.12.2013 включно, на умовах, визначених Договором кредитної лінії. У подальшому між сторонами укладались додаткові угоди до Кредитного договору, якими змінювались умови кредитування. Пунктом 1 Додаткової угоди від 27.01.2012 № 5 до Кредитного договору-1 було збільшено максимальний ліміт заборгованості у межах відновлювальної кредитної лінії - 16 000 000, 00 грн, а процентна ставка за користування кредитними коштами встановлена на рівні 25% річних, на умовах, визначених Договором. Додатковою угодою від 27.02.2012 №6 було змінено кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом - не пізніше 01.09.2012. Відповідно до положень п.п. 2.6, 2.7. Договору нарахування процентів за користування Кредитом (Траншем) здійснюється у валюті Кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів користування Кредитом (Траншем) в періоді 28-29-30-31/365. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту (Траншу). Сплата процентів за користування Кредитом (Траншем) здійснюється у валюті кредиту щомісячно, починаючи з січня 2011 року не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі на визначений договором рахунок. Додатковою угодою від 21.05.2012 № 9 було викладено п. 2.7. Кредитного договору-1 в наступній редакції: проценти, нараховані та несплачені за період з 01.03.2012 по 31.05.2012 включно, сплачуються до 21.06.2012; починаючи з 01.07.2012 сплата процентів здійснюється щомісячно не пізніше 22 (двадцять другого) числа кожного місяця, наступного за звітним, в якому нараховані проценти, а також в день погашення заборгованості за Кредитом в повній сумі. Додатковою угодою від 28.04.2012 № 8 до Кредитного договору-1 п. 1 договору було доповнено підпунктом 1.1.5, у відповідності з яким у випадку прострочення ПВП "Сіріус" строків сплати процентів, визначених п.2.7. Кредитного договору-1, плата за користування Кредитом встановлюється в розмірі 30% (тридцять процентів) річних, починаючи з наступного дня після невиконання зазначених зобов`язань. При цьому, сторони погодили, що зазначене збільшення розміру річної процентної ставки по Кредитним договору-1 не потребує додаткового двостороннього погодження та внесення відповідних письмових змін до Договору. Згідно з п 1.1.4 Кредитного договору-1 у разі прострочення кінцевого терміну повернення Кредиту, який визначено в Договорі, діюча на такий момент прострочення річна процентна ставка за Договором кредитної лінії збільшується на 20% (двадцять) процентних пунктів та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін за Договором кредитної лінії, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості за Кредитом по день фактичного погашення заборгованості за Кредитним договором. При цьому сторони погодили, що зазначене збільшення розміру річної процентної ставки по Договору не потребує додатково двостороннього погодження та внесення відповідних письмових змін до Кредитного договору. Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору-1 Боржник зобов`язаний дотримуватись положень Договору та договорів забезпечення; протягом строку використання Кредиту сплачувати проценти за його користування в порядку, визначеному Договором; повернути кредитору у повному обсязі Кредит зі сплатою процентів та комісій Кредитора та можливих штрафних санкцій у терміни, визначені Договором. Відповідно до п. 1.2. Додаткового договору від 19.12.2011 № 3 до Договору, у випадку невиконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 3.3.12. Договору, плата за користування Кредитом встановлюється в розмірі 30% річних починаючи з моменту невиконання зазначених зобов`язань. При цьому сторони погодили, що зазначене збільшення розміру річної процентної ставки по Договору не потребує додаткового встановлення погодження та внесення відповідних письмових змін до цього договору. Згідно з розпорядженням від 20.11.2012 у зв`язку зі простроченням ПВП "Сіріус строків сплати процентів, визначених п. 2.7 Договору, плату за користування кредитом встановлено в розмірі 30 % відсотків річних, починаючи з моменту невиконання зазначених зобов`язань з 22.06.2012 відповідно до п. 1.1.5 Кредитного договору-1. На підставі цього розпорядження у зв`язку із простроченням кінцевого строку дії Кредитного договору-1, укладеного з позичальником ПВП "Сіріус", було підвищено плату за користування Кредитом на 20 (двадцять) процентних пунктів, починаючи з дня наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості за Кредитом з 04.09.2012 відповідно до п. 1.1.4 Кредитного договору. Отже, за твердженням заявника, з моменту порушення боржником зобов`язання щодо повернення кредиту у нього виникло право нарахування відсотків за неправомірне користування коштами в розмірі 45% річних. Згідно з п. 4.1. Кредитного договору-1 у випадку прострочення Позичальником сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених цим Договором, Позичальник сплачує пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору-1 визначено, що у випадку порушення Позичальником вимог п. 3.3. цього Договору, Позичальник зобов`язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1 % від суми Кредиту, визначеного п. 1.1. цього Договору, за кожний день прострочення.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації Український Банків від 18.01.2013 у справі № Д-2799/12, копія якого була залучена до матеріалів справи, було стягнуто солідарно з ПВП "Сіріус", ПрАТ "Сіріус-буд", ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2004187-1 від 14.12.2010 в розмірі 29 865 962, 15 грн, з яких:

- 15 999 973,99 грн - суми заборгованості за кредитом;

- 512 876, 71 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 1 065 204,15 грн розмір нарахованих відсотків за кредитом;

- 37 237,37 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків;

- 12 250 670,62 грн - штраф згідно з п. п. 4.3. Договору кредитної лінії.

За розрахунком заявника, у результаті проведення перерахунків, заборгованість ПВП "Сіріус" перед ТОВ "ФК "Вельвічія" станом на 13.04.2021 за кредитним договором від 14.12.2010 № ВКЛ-2004187-1 складає 92 442 658,30 грн з яких:

- 15 999 973,99 грн - заборгованість за кредитом, визнана судом;

- 1 065 204,15 грн - заборгованість за відсотками за період користування кредитними коштами, визнана судом;

- 558 165,73 грн - заборгованість за відсотками за період користування кредитними коштами (нараховані кредитором за період користування кредитом);

- 62 018 529,73 грн - заборгованість за відсотками за неправомірне користування коштами (в порядку ст. 625 ЦК України) з урахуванням умов договору;

- 512 876,71 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, визнана судом;

- 37 237,37 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, визнана на підставі рішення суду;

- 12 50 670,62 грн - штраф згідно з п. п. 4.3 Договору кредитної лінії визнані на підставі рішення суду.

Крім того, між AT "Дельта Банк" (позикодавець) та ПВП "Сіріус" (позичальник) було укладено Кредитний договір від 14.12.2010 №К-2004187 (Кредитний договір-2), відповідно до умов якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 240 000 000,00 грн, зі сплатою плати за користування Кредитом у розмірі 11,75 % річних в порядку, визначеному цим Договором, та кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 11.12.2015 року на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 1.2. Кредитного договору-2 кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 1. Додаткового договору від 27.02.2012 № 4 до Кредитного договору-2 сторони домовились викласти п. п. 1.1.1., 1.1.3. статті 1 Договору у наступній редакції:

" 1.1.1. Надання Кредиту здійснюється на умов, визначених Договором в сумі 240 000 000,00 грн, зі сплатою плати за користування Кредитом у розмірі 0,01% річних, в порядку, визначеному цим Договором, та кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 11.12.2015 року на умовах, визначених цим Договором.

У разі прострочення кінцевого терміну повернення Кредиту, який визначено в п.п. 1.1.1. цього пункту Договору, діюча на такий момент прострочення річна процентна ставка за цим Договором встановлюється в розмірі 20,01 % та починає застосовуватись до взаємовідносин Сторін починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості за Кредитом по день фактичного погашення заборгованості за цим Договором. При цьому сторони погодили, що зазначена плата за користування Кредитом по цьому Договору не потребує додаткового двостороннього погодження та внесення відповідних письмових змін до цього Договору".

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору-2 у випадку прострочення Позичальником сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених цим Договором, Позичальник сплачує пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору-2 у випадку порушення Позичальником вимог п. 3.3. цього Договору, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитору штраф у розмірі 1% від суми Кредиту, визначеного п.1.1. цього Договору, за кожний випадок порушення.

На думку заявника, сторонами було узгоджено можливість нарахування відсотків за неправомірне користування кредитними коштами (ст. 625 ЦК України) в розмірі 20,01% до дня фактичного погашення.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації Український Банків від 20.02.2015 у справі № Д-1796/13 позов ПАТ "Дельта Банк" до ПВП "Сіріус" та ПрАТ "Сіріус Буд" про стягнення заборгованості за кредитним договором № К-2004187 від 14.12.2010 було задоволено у повному обсязі, стягнуто солідарно з ПВП "Сіріус", ПрАТ "Сіріус Буд" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № К-2004187 від 14.12.2010 у розмірі 289 936 558, 20 грн з яких:

- 237 642 500,00 грн - сума заборгованості за кредитом;

- 31 525 979,54 грн - сума заборгованості за процентами;

- 997 487,84 грн - розмір пені за несвоєчасне повернення процентів.

За розрахунками заявника, у результаті проведення перерахунків заборгованість ПВП "Сіріус" перед ТОВ "ФК "Вельвічія" станом на 13.04.2021 за кредитним договором № К-20044187 від 14.12.2010 складає 503 766 188,74 грн з яких:

- 237 642 500,00 грн - заборгованість за кредитом, визнана судом;

- 31 525 979,54 грн - заборгованість за відсотками за період користування кредитними коштами, визнана судом;

- 68 688,20 грн - заборгованість за відсотками за період користування кредитними коштами, нарахована кредитором;

- 233 531 533,19 грн - заборгованість за відсотками за неправомірне користування коштами (в порядку ст. 625 ЦК України) з урахуванням умов договору;

- 997 487,84 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, визнана на підставі рішення суду.

Отже, за наданим уточненим розрахунком заявника станом на 13.04.2021 за Приватним виробничим підприємством "Сіріус" обліковується заборгованість у розмірі 596 208 847,04 грн з яких:

- заборгованість за кредитом визнана судом: 253 642 474 грн;

- заборгованість за відсотками за період користування кредитними коштами, що визнані судом: 32 591 183,70 грн;

- заборгованість за відсотками за період користування кредитними коштами, нарахована кредитором: 626 853,93 грн;

- заборгованість за відсотками за неправомірне користування коштами (в порядку ст. 625 ЦК України) з урахуванням умов договору: 295 550 063,00 грн;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків, визнана на підставі рішення суду: 1 034 725,21 грн;

- штраф згідно з п. п. 4.3 Договору кредитної лінії, визнаний на підставі рішення суду: 12 50 670,62 грн.

Поряд із цим, за твердженням заявника, 04.12.2020 відбулись прилюдні торги з продажу пулу активів 3-х банків: AT "Банк "Фінанси та Кредит", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "КБ "Надра", що складається із прав вимоги до фізичних та юридичних осіб.

Заявник в обгрунтуання кредиторських вимог послався на те, що між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова Оферта" було укладено Договір від 31.01.2020 №2138/К/1 про відступлення прав вимоги, за яким останній набув право вимоги, в тому числі за Кредитним договором від 14.12.2010 № ВКЛ-2004187-1 та кредитним договором від 14.12.2010 № К-2004187 та за усіма договорами забезпечення з усіма доповненнями та змінами, що укладені з боржниками: ПВП "Сіріус" та ПрАТ "Сіріус Буд". Між ТОВ "Фінансова Оферта" та ТОВ "Фінансова Компанія "Вельвічія" було укладено Договір про відступлення права вимоги за Договором від 08.07.2020 кредитної лінії № ВКЛ-2004187-1 від 14.12.2010 та Кредитним договором №К-2004187 від 14.12.2010 з усіма доповненнями та змінами до боржника - Приватного виробничого підприємства "Сіріус", поручителем якого виступає ПрАТ "Сіріус Буд". Відповідно до п.1 вказаного Договору про відступлення права вимоги № б/н від 08.07.2020, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор (ТОВ "Фінансова Оферта") відступає Новому кредитору (ТОВ "Фінансова компанія "Вельвічія"), а Новий кредитор набуває права вимоги Попереднього кредитора щодо належного виконання зобов`язань Приватним виробничим підприємством "Сіріус" за Договором кредитної лінії від 14.12.2010 № ВКЛ-2004187-1 із змінами та доповненнями та за Кредитним Договором від 14.12.2010 № К-2004187 із змінами та доповненнями, а також за всіма договорами, що їх забезпечують. Згідно із п. 2 Договору про відступлення прав вимоги від 08.07.2020 передбачено, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає Новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги Попереднього кредитора до позичальників, заставодавців, поручителів, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними Договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами застави, договорами, контрактами, з урахуваннями усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги. Відповідно до пункту 2.1. Договору про відступлення прав вимоги від 08.07.2020 право вимоги за Основними зобов`язаннями за Договорами, шо їх забезпечують, переходить від Попереднього кредитора до Нового кредитора після підписання цього Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником у повному обсязі вимог кредитора, які містяться у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що не можуть бути визнані судом, грошові вимоги заявника, заявлені до боржника за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2004187-1 від 14.12.2010 у розмірі 92 442 658,30 грн, та які складаються з: 15 999 973,99 грн - заборгованість за кредитом; 1 065 204,15 грн - заборгованість за відсотками за період користування кредитними коштами; 558 165,73 грн - заборгованість за відсотками за період користування кредитними коштами (нараховані кредитором за період користування кредитом); 62 018 529,73 грн - заборгованість за відсотками за неправомірне користування коштами (в порядку ст. 625 ЦК України) з урахуванням умов договору; 512 876,71 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, визнана 37 237,37 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 12 50 670,62 грн - штраф згідно з п. п. 4.3 Договору кредитної лінії; з огляду на таке.

На підтвердження своїх грошових вимог до боржника за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2004187-1 від 14.12.2010 заявник посилається:

на Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 18.01.2013 у справі № Д-2799/12, відповідно до якого було стягнуто солідарно з Приватного виробничого підприємства "Сіріус", Приватного акціонерного товариства "Сіріус буд" та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за Договором кредитної лінії від 14.12.2010 № ВКЛ-2004187-1 в розмірі 29 865 962,15 грн, стягнуто солідарно з Приватного виробничого підприємства "Сіріус", Приватного акціонерного товариства "Сіріус буд" та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" третейський збір у розмірі 25 500,00 грн;

на Договір від 31.01.2020 №2138/К/1 про відступлення прав вимоги, в тому числі й за Договором Кредитної лінії від 14.12.2010 № ВКЛ-2004187-1

та на Договір про відступлення прав вимоги від 08.07.2020 за Договором Кредитної лінії від 14.12.2010 № ВКЛ-2004187-1 та Кредитним договором від 14.12.2010 №К-2004187.

Скаржник стверджує, що є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Оферта", що до нього перейшло право грошової вимоги до боржника, у тому числі за Договором Кредитної лінії від 14.12.2010 № ВКЛ-2004187-1.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту правонаступництва щодо права вимоги за договором кредитної лінії від 14.12.2010 №ВКЛ-2004187-1. Заявником не було надано суду для огляду оригінал Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 18.01.2013 у справі № Д-2799/12, а копія вказаного рішення, яку було долучено до матеріалів заяви, не посвідчена належним чином відповідно до стандартів діловодства, викликає сумніви у суду, тому не приймається судом як належний та допустимий доказ на підтвердження заборгованості через відсутність можливості встановлення її відповідності оригіналу зазначеного рішення третейського суду згідно зі ст.91 ГПК України. Як зазначає суд першої інстанції, представником заявника було надано суду для огляду оригінал Договору про відступлення права вимоги від 08.07.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Оферта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вельвічія" та оригінал Додаткової угоди від 03.08.2020 №1. Проте, первинні документи, які б підтверджували реальність заявлених грошових вимог до боржника на підставі цього Договору та Додаткової угоди до нього, заявником до кредиторської заяви не додано, тому вказані документи не можуть в повній мірі підтвердити факт переходу до заявника права грошової вимоги за Договором Кредитної лінії від 14.12.2010 № ВКЛ-2004187-1 на заявлену суму, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання грошових вимог, заявлених за Договором Кредитної лінії від 14.12.2010 № ВКЛ-2004187-1, у зв`язку з недоведеністю заявником переходу до нього права грошової вимоги за цим договором та враховуючи те, що боржник заперечує ці грошові вимоги, тобто наявний спір про право, що виключає можливість порушення справи про банкрутство на підставі таких кредиторських вимог. Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність та необгрунтованність всіх кредиторських вимог, заявлених на підставі Договору Кредитної лінії від 14.12.2010 №ВКЛ-2004187-1, тобто не встановив порушеного права або охоронюваного законом інтересу заявника, тому відсутня необхідність застосування позовної давністі щодо вказаних кредиторських вимог.

Щодо грошових вимог, заявлених за Кредитним Договором від 14.12.2010 № К-2004187, суд зазначає наступне.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації Українських Банків від 20.02.2015 у справі № Д-1796/13 позов ПАТ "Дельта Банк" до ПВП "Сіріус" та ПрАТ "Сіріус Буд" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14.12.2010 № К-2004187 було задоволено у повному обсязі, стягнуто солідарно з ПВП "Сіріус", ПрАТ "Сіріус Буд" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 14.12.2010 № К-2004187 у розмірі 289 936 558, 20 грн з яких:

- 237 642 500,00 грн - сума заборгованості за кредитом;

- 31 525 979,54 грн - сума заборгованості за процентами;

- 997 487,84 грн - розмір пені за несвоєчасне повернення процентів.

Матеріали справи містять копію Ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі № 910/10799/15, відповідно до якої було замінено стягувача у наказах Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/10799/15, виданих на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.02.2015 у справі № Д-1796/13 про солідарне стягнення з Приватного виробничого підприємства "Сіріус" та Приватного акціонерного товариства "Сірус-буд" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором № К-2004187 від 14.12.2010 у розмірі 289 936 558,20 грн та третейського збору у розмірі 25 500,00 грн, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова оферта" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вельвічія".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом першої інстанції було встановлено, що в ході виконання наказу № 910/10799/15, виданого 10.06.2015, було реалізовано наступні предмети іпотеки:

- комплекс, загальною прощею 8953,00 кв. м, за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, село Водяники, вул. Богдана Хмельницького, буд. 2-А, ціна продажу предмета іпотеки - 5 251 565,70 грн;

- нежилий будинок - універмаг "Троєщина", загальною площею 16175,30 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 21 (літера А), ціна продажу предмета іпотеки - 16 550 000,00 грн;

- житловий будинок, загальною площею 50,1 кв. м, за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, село Водяники, вул. Садова, буд. 67, ціна продажу предмета іпотеки - 68 500 грн;

- нежитлова будівля, загальною площею 639,8 кв. м, за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, село Чижівка, вул. Леніна, буд. 49, ціна продажу предмета іпотеки - 1 546 020,00 грн.

Отже, заборгованість за кредитним договором від 14.12.2010 № К-2004187 зменшилася, враховуючи суми, отримані від реалізації вищевказаних об`єктів нерухомого майна, що є предметами іпотеки.

З урахуванням викладеного вище, сума заборгованості Приватного виробничого підприємства "Сіріус" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вельвічія" визнана судом у сумі 245 777 894,00 грн, яка не забезпечена заставою майна боржника, що складається з наступного:

- 237 642 500,00 грн - сума заборгованості за кредитом;

- 8 109 893,80 грн - сума заборгованості за процентами;

- 25500 грн - сума сплаченого судового збору.

Щодо вказаних сум кредиторських вимог представник скаржника в суді апеляційної інстанції зазначила, що боржник наявність цієї заборгованості не заперечує. Тобто боржник не заперечує відповідних зобов"язань перед заявником, що існують на підставі вказаного рішення третейського суду із врахуванням вищевказаної ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі № 910/10799/15, відповідно до якої було замінено стягувача у наказах Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/10799/15, виданих на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.02.2015 у справі № Д-1796/13. Тобто спору про право щодо саме цих кредиторських вимог не існує. Наявність такого спору не доведена в суді.

Враховуючи вищевикладене, ці кредиторські вимоги вірно визнані судом першої інстанції, та на цій підставі суд вірно порушив дану справу про банурутство.

Проте, решта кредиторських вимог, щодо яких існує спір про право (оскільки боржник з вищевказаних підстав заперечує проти решти кредиторських вимог), не може бути підставою для порушення даної справи про банкрутство. Суд не розглядав ці кредиторські вимоги у якості підстави для порушення справи про банкрутство, не встановив наявність порушеного права, тому вірно не застосував у такому випадку наслідки спливу строку позовної давності.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство та закінчення підготовчого засідання.

Інших доводів скаржника по суті заявлених вимог, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваного судового рішення та впливали на його правильність в апеляційній скарзі не наведено.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, в межах доводів даної апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у даній справі- без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного виробничого підприємства "Сіріус" - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/6008/21 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/6008/21 направити до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 28.12.2021.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

Б.М. Поляков