ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2011 р.                                                                              Справа № 29800/09

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді                            Любашевського В.П.

суддів                                                 Багрія В.М.

                  Старунського Д.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу

за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Макаронна компанія» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року у справі  за позовом Приватного підприємства «Макаронна компанія» треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, Приватне підприємство «Імпалс» до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ «Український інноваційний банк» про визнання нечинним постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2009 року позивач - Приватне підприємство «Макаронна компанія» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача - Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області про визнання нечинними постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 10624024 від 19.12.2008 року та акту опису й арешту майна від 04.03.2009 року серії АА № 424135.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що виконавчий напис від 16.12.2008 року про звернення стягнення на млин «Мрія», що належить ПП «Макаронна компанія» відповідає вимогам статті 89 Закону України «Про нотаріат». Також суд зазначив, що не підлягає задоволенню позов і в частині визнання нечинним акту опису і арешту майна від 04.03.2009 року, оскільки головний державний виконавець Самчук О.П. постановою від 19.12.2008 року відкрив виконавче провадження за виконавчим написом № ВМВ 270142 від 16.12.2008 року про звернення стягнення на млин «Мрія», що належить ПП «Макаронна компанія», а постановою від 19.12.2008 року відкрив виконавче провадження за виконавчим написом № ВМВ 270143 від 16.12.2008 року про звернення стягнення на зерносушку ДСП-32, яка належить ПП «Імпалс». Постановами головного державного виконавця Самчука О.П. від 05.01.2009 року вказані виконавчі провадження були об'єднані у відповідності із вимогами ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зведене виконавче провадження за № 11976437.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просив скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року у справі № 2-а-17603/09/0370 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного і того ж боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. У даному випадку за виконавчими написами боржником за кредитною угодою № 520 від 13.11.2007 р. перед АТ «Український інноваційний банк» є підприємець ОСОБА_2, а опис і арешт майна проводиться на майно ПП «Імпалс» та ПП «Макаронна компанія». Таким чином, постанова про зведене виконавче провадження від 05.01.2009 р. № 11976437 на думку скаржника суперечить вимогам ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» і не могла братися до уваги при винесенні рішення. Тому, акт опису і арешту майна ПП «Імпалс» та ПП «Макаронна компанія» не повинно проводитися на одному акті, тобто є незаконним.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з наступних підстав:

19 грудня 2008 року державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Самчук О.П. на підставі виконавчого напису № ВНВ 270142 від 16.12.2008 року приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу ОСОБА_4 відкрив виконавче провадження та наклав арешт на млин «Мрія», який знаходиться за адресою смт. Мар'янівка, вул. Привокзальна, 17 Горохівського району Волинської області та належить на праві власності ПП «Макаронна компанія».

Зазначене майно передано в заставу на підставі договору застави від 13.11.2007 року за реєстром № 11885 АТ «Український інноваційний банк» в якості забезпечення виконання зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за кредитною угодою № 520 від 13.11.2007 року.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Із вказаної норми вбачається, що обов’язок державного виконавця відкрити виконавче провадження не поширюється якщо закінчився строк пред’явлення виконавчого документу до виконання, виконавчий документ не відповідає вимогам Закону або пред’явлений за неналежним місцем виконання рішення.

Як встановлено, виконавче провадження у відкрито на підставі виконавчого напису № ВНВ 270142 від 16.12.2008 року приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу який в силу ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.

При цьому, судова колегія бере до уваги, що вимоги до виконавчого напису як виконавчого документу встановлені ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 89 Закону України «Про нотаріат». Із норм вказаних нормативно – правових актів вбачається, що до виконавчого напису нотаріуса не встановлена вимога про зазначення у виконавчому документі періодів нарахування процентів. Отже, судова колегія приходить до висновку, що на момент прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, були відсутні законні перешкоди для прийняття такої, а тому підстави для її скасування відсутні.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги та посилаючись на незаконність Акта опису та решту майна апелянт зазначає, що за виконавчими написами боржником за кредитною угодою № 520 від 13.11.2007р. перед АТ «Український інноваційний банк» є підприємець ОСОБА_2, а опис і арешт майна проводиться на майно ПП «Імпалс» та ПП «Макаронна компанія». Таким чином, постанова про зведене виконавче провадження від 05.01.2009р. № 11976437 на яку посилається суд суперечить вимогам ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» і не могла братися до уваги при винесенні рішення. Тому, акт опису і арешту майна ПП «Імпалс» та ПП «Макаронна компанія» не повинно проводитися на одному акті. На думку скаржника зазначене є підставою для задоволенні позову у цій частині.

Проте, колегія суддів вважає, що такі доводи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції вірно встановив, що головний державний виконавець Самчук О.П. постановою від 19.12.2008 року відкрив виконавче провадження за виконавчим написом № ВМВ 270142 від 16.12.2008 року про звернення стягнення на млин «Мрія», що належить ПП «Макаронна компанія», а постановою від 19.12.2008 року відкрив виконавче провадження за виконавчим написом № ВМВ 270143 від 16.12.2008 року про звернення стягнення на зерносушку ДСП-32, яка належить ПП «Імпалс». Постановами головного державного виконавця Самчука О.П. від 05.01.2009 року вказані виконавчі провадження були об'єднані у зведене виконавче провадження за № 11976437. За згаданими виконавчими написами боржником за кредитною угодою №520 від 13.11.2007 року перед АТ «Український інноваційний банк» є одна і та ж особа, підприємець ОСОБА_2 При цьому, в силу  статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного і того ж боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Враховуючи вказане, судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Макаронна компанія» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року у справі № 2-а-17603/09/0370 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя                                                                                   В.П. Любашевський

Судді                                                                                                         В.М. Багрій

               Д.М. Старунський