ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8301/21 Справа № 2-2805/11 Головуючий у першій інстанції: Мовчан Д. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого –                        Красвітної Т.П.,

суддів:                                Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі                        Слуцькій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 липня 2021 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Корєлої Ольги Миколаївни, –

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою, посилаючись на те, що у провадженні Новомосковського міськрайонного ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження №37330194 з примусового виконання виконавчого листа №2-2805/2011, виданого 28.07.2011 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення щомісячно із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 350,00 грн. на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01 квітня 2011 року і до повноліття дитини. У 2013 році державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Корсак І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №37330194. 08 січня 2019 року державним виконавцем Новомосковського міськрайонного ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Корєлою О.М. винесено наступні постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Вищевказані постанови складені з порушенням норм чинного законодавства, обґрунтовані неіснуючими обставинами, є неправомірними та такими, що необґрунтовано порушують права скаржника. Тому скаржник просив скасувати постанови від 08.01.2019 року у виконавчому провадженні №37330194 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2021 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення його скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування оскаржуваної ухвали з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2011 року у цивільній справі №2-2805/2011 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 350,00 грн., щомісячно, починаючи з 01 квітня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття; рішення набрало законної сили 08.01.2011 року (а.с. 15-16).

На виконання вказаного вище рішення, Ленінським районним судом м.Дніпропетровська 11.08.2011 року було видано виконавчий лист №2-2805/2011 року (а.с. 8).

Постановою державного виконавця ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 02.04.2013 року було відкрито виконавче провадження №37330194 з примусового виконання виконавчого листа №2-2805/2011 року, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська (а.с. 7).

Постановою державного виконавця №37330194 від 08.01.2019 року було змінено назву сторони виконавчого провадження з ОСОБА_2 на ОСОБА_4 (а.с. 78).

Згідно з довідкою-розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.07.2021 року складає 24354,60 грн. (а.с. 36, 178).

08 січня 2019 року державним виконавцем Новомосковського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області винесено постанову №37330194 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України відносно боржника ОСОБА_1 (а.с. 85).

Також, постановою державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області №37330194 від 08 січня 2019 року постановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 14).

Згідно копії довідки ТДВ «Новомосковське АТП» від 17.03.2021 року №102, ОСОБА_1 працює в ТДВ «Новомосковське АТП» на посаді водія автотранспортних засобів з 07.09.2020 року згідно з наказом №579 від 04.09.2020 року по теперішній час (а.с. 27).

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 451 ЦПК України).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положенням пунктів 1, 7, 21, 22 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

06 лютого 2018 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» №2234-VIII від 7 грудня 2017 року, яким внесено зміни до низки законодавчих актів, в тому числі і до Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на час винесення оскаржуваних постанов, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Разом з тим, частиною 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», яка була чинна на час винесення оскаржуваних постанов, встановлено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування (пункт 1).

За положеннями частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; приймаючи до уваги, що сукупний розмір заборгованості по аліментам станом на 31.12.2018 року склав 15523,56 грн. та значно перевищував суму платежів за чотири місяці, які передували винесенню державним виконавцем постанов від 08 січня 2019 року щодо обмеження його прав (вересень-грудень 2018 року), що складає 3884,50 грн. (972,00 грн. + 972,00 грн. + 972,00 грн. + 1013,50 грн.), - колегія дійшла висновку про правомірність винесення державним виконавцем Новомосковського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області постанови від 08 січня 2019 року №37330194 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України відносно боржника ОСОБА_1 .

Разом з тим, як встановлено судом, боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_1 працює в ТДВ «Новомосковське АТП» на посаді водія автотранспортних засобів з 07.09.2020 року згідно з наказом №579 від 04.09.2020 року по теперішній час, згідно копії довідки ТДВ «Новомосковське АТП» від 17.03.2021 року №102 (а.с. 27).

ОСОБА_1 також працював в ТОВ “Гвардія С” з 06.01.2019 року на посаді водія автотранспортних засобів з 06.01.2019 року, що підтверджується копією довідки ТОВ “Гвардія С” №2501-1 від 25.01.2019 року (а.с. 10), тобто на час винесення державним виконавцем постанови від 08 січня 2019 року №37330194 про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Приймаючи до уваги положення частини 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; встановивши основне місце роботи боржника на посаді водія автотранспортних засобів, - суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 08 січня 2019 року у виконавчому провадженні №37330194 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами не лише встановлює обмеження йому можливості здійснення додаткових благ (пересуватись власним транспортним засобом, тощо), а позбавляє його основного джерела заробітку, що також може призвести до утруднення своєчасної сплати аліментів на утримання дитини.

Ухвалення державним виконавцем постанови від 29.03.2021 року про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом не спростовує факту неправомірності постанови від 08 січня 2019 року у виконавчому провадженні №37330194 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та не є підставою для відмови у задоволенні скарги у даній частині.

Разом з тим, апелянтом не надано доказів, що його робота пов”язана із перетином державного кордону України.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали в частині відмови у скасуванні постанови державного виконавця від 08 січня 2019 року №37330194 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про задоволення даної вимоги скарги; в іншій частині ухвала місцевого суду підлягає залишенню без змін.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2021 року підлягає частковому скасуванню з ухвалення у скасованій частині нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2021 року в частині відмови у скасуванні постанови державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 08 січня 2019 року у виконавчому провадженні №37330194 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами – скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Корєлої Ольги Миколаївни – задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 08 січня 2019 року у виконавчому провадженні №37330194 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

В іншій частині ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2021 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий                                                                        Т.П. Красвітна

Судді                                                                                І.А. Єлізаренко

                                                                                       О.В. Свистунова