П О С Т А Н О В А

Справа № 126/1065/21

Провадження № 3/126/886/2021

"16" грудня 2021 р. м. Бершадь

Суддя Бершадського районного суду

Вінницької області

Рудь О. Г.

розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався ,

за ст. 130 ч. 1 КУпАП ,

В С Т А Н О В И В:

       Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 449196 від 21.04.2021, 21.04.2021 о 23 год. 40 хв. в с. Ставки по вул. Центральні водій ОСОБА_1 керував автомобілем FORD MONDEO Trend державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на факт вживання спиртних напоїв у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

       Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз`яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП.

       В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 21.04.2021 він був в себе на подвір`ї. В цей час до домогосподарства під`їхала поліцейська машина, і працівники поліції, що вийшли з неї попросили його вийти на вулицю. Коли він вийшов, поліцейські почали звинувачувати його в тому, що він нібито керував транспортним засобом в нетверезому стані. Він почав їм пояснювати, що вони не можуть про це стверджувати взагалі, адже не зупиняли його автомобіль, а під`їхали до припаркованого транспортного засобу, більше того, йому взагалі незрозумілі звинувачення поліцейських, адже він навіть не сидів в автомобілі, який стоїть припаркованим на вулиці, а знаходиться в себе на подвір`ї. Вважає себе не винним та просить закрити провадження відносно нього.

       Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.

       Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

       Однак під час розгляду справи в суді не встановлено факту керування ОСОБА_2 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, оскільки він взагалі автомобілем не керував.

       Обставини справи, викладені у протоколі, не відповідають дійсності.

       Так, відповідно до п. 1. 10 Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. В той же час стаття 130 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідальність за знаходження біля автомобіля, або в непрацюючому автомобілі, або на пасажирському сидінні навіть у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, законодавством не встановлена.

       Зі слів ОСОБА_1 , в той час коли працівники поліції під`їхали до його припаркованого автомобіля він не лише не керував транспортним засобом, але й знаходився поза межами салону автомобіля, що стояв припаркований на вулиці, тобто водієм не являвся.

       Дане також підтверджується і відеоматеріалами, що містяться на цифровому носії доданими до протоколу як доказ вини ОСОБА_1 і з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на подвір`ї домогосподарства, а не керує транспортним засобом, який стоїть припаркований біля паркану на вулиці.

       Вирішуючи питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 , суддя бере до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він взагалі керував транспортним засобом.

       З огляду на викладене, суддя приходить до обґрунтованого висновку, що викладені в протоколі обставини вчиненого правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи.

       Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП є водії транспортних засобів, які знаходяться у стані алкогольного сп`яніння.

       Однак даних про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та які б спростовували його свідчення, в матеріалах справи не містяться.

       Стаття 245 КУпАП визначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

       Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

       Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

       Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

       В ході судового розгляду в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак, які б свідчили про умисну чи необережну форму вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що унеможливлює кваліфікацію його дій за даною статтею.

       Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

       На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відношення до вчиненого, приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_1 не доведена, керуючись п. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП України, суддя,-

                                        П О С Т А Н О В И В :

       Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

       Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. Г. Рудь