Справа № 2-49/11

       Р І Ш Е Н Н Я

        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17 січня 2011 року                                                                            м. Овруч

  Овруцький районний суд Житомирської області   в складі:

головуючого  судді Невмержицького С.  С.

з секретарем   Аврамчук Л. В.,

з участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – Чорної Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом  ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Комунальник" про визнання наказу про звільнення та звільнення незаконними , поновлення на роботі , - , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання наказу про його звільнення незаконним  та просить  поновити його на роботі  мотивуючи тим , що  працюючи у відповідача на посаді начальника водопроводу з 04.02.2009 року. В останній час його роботи на підприємстві у нього із керівництвом склались не дуже добрі стосунки і на займану ним посаду була знайдена інша кандидатура. Він не хотів писати заяву про звільнення за власним бажанням і керівництвом підприємства було вирішено провести атестацію з метою знаходження причини для його звільнення. Атестація проводилась 26.08.10 р., він її пройшов. Потім з нього знову почали вимагати написати заяву про звільнення за власним бажанням. Це все відбувалось наприкінці робочого дня. Він не витримав тиску  і написав заяву про звільнення за власним бажанням. Наступного дня ,  тобто 27 серпня 2010 року, він написав заяву з проханням  попередню заяву про звільнення вважати недійсною, на що йому була надана відповідь, що наказом директора КП «Комунальник»  № 12 від 12.08.2010 року його звільнено з займаної посади згідно ст. 38 п.1 КЗпП України за згодою сторін. З даним наказом його ніхто під розпис не знайомив, про наявність такого наказу він дізнався із відповіді відповідача.

   Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали.

   Представник відповідача  щодо задоволення позову заперечила.

   Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити  з наступних підстав .

   Згідно запису №14 в трудовій книжці (НОМЕР_1) ОСОБА_1 04.02.09 року він прийнятий на посаду майстра водогону Овруцького БВОУЖКГ .

   Згідно запису №16   вищезазначеної трудової книжки 26.08.10 року позивач звільнений за п.1 ст.36 КЗпП України (угода сторін).Наказ №12 від12.08.10 р.

   Згідно параграфу 2 наказу №12 від 18.08.10 року виданого директором КП „Комунальник” ОСОБА_1, начальника ВКГ, звільнено з роботи 26.08.10 року по п.1 ст.36 КЗпП України  (угода сторін).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила , що з наказом про звільнення позивача вона ознайомила 27.08.10 року, але він відмовився ставити свій підпис про ознайомлення з даним наказом про , що нею було складено відповідний акт в присутності головного інженера КП” Комунальник” та майстра ВКГ. Також позивач відмовлявся отримати трудову книжку. Після чого  вона її надіслала  поштою, а саме рекомендованим повідомленням за місцем проживання ОСОБА_1, відповідно до якого позивач отримав трудову книжку особисто 09.09.10 року. У судовому засіданні позивач уточнив, що насправді трудову книжку від отримав 10.09.10 року, так, як 09.09.10 року її отримав його батько, а наступного дня передав її йому.

Згідно ст..ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З даним позовом позивач звернувся  до суду 22.10.10 року пропустивши встановлений законодавством  місячний строк звернення до суду.

Згідно заяви від 26.08.10 року позивач звернувся до директора КП „Комунальник” з проханням звільнити його з посади начальника ВКГ за власним бажанням, що передбачено ч.1 ст..38 КЗпП України, а саме працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника письмово за два тижні.

     Відповідно до параграфа 2 наказу №12 від 18.08.10 року виданого директором КП „Комунальник” ОСОБА_1, начальника ВКГ, звільнено з роботи 26.08.10 року по п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін.

Відповідно до параграфу 1 наказу №13 від 27.08.10 року виданого директором КП „Комунальник” ОСОБА_5, слюсара АВР , призначено начальником ВКГ з місячним випробуванням терміном з 27.08.10 р. згідно штатного розкладу.

 З відповіді директора КП „ Комунальник” від 31.08.10 року № 446 вбачається, що позивач звернувся з заявою до відповідача про визнання поданої ним заяви про звільнення недійсною.

      Згідно ч.2 ст..38 КЗпП України, якщо працівник  після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника. Позивачем не надано суду доказів про те, що він не  залишав роботу, а продовжував виконувати в повному обсязі покладені на нього роботодавцем обов”язки. А навпаки , його твердження спростовуються вищезазначеним наказом,  відповідно до якого виконання обов”язків начальника ВКГ покладено на іншого працівника, які ним виконувались з 27.08.10 року.

 Оскільки позивачем  подано заяву про його звільнення з займаної посади за власним бажанням, дане волевиявлення було добровільним, позивач на час подання заяви бажав звільнитись і його прохання було задоволено відповідачем. Що стосується посилань позивача  на те, що він має право на протязі двох тижнів відкликати свою заяву  про звільнення, суд вважає їх безпідставними, оскільки заявник письмово попереджує власника про своє звільнення для того , щоб останній забезпечив за визначений час належну заміну працівнику, що має намір звільнитись. Тому суд вважає , що звільнення позивача є законним , а вимоги позивача безпідставними.

 Що стосується помилок допущених відповідачем при оформленні наказу та заповненні трудової книжки, то відповідач викликав позивача для здійснення виправлень, що  підтверджується його листом №1244 від 07.12.10 року. Дані виправлення  законодавством не забороняються, а зазначений лист підтверджує бажання відповідача усунути допущені помилки при винесенні наказу про звільнення позивача та заповненні трудової книжки.

      Позивач  від сплати судового збору  звільнений згідно п.18.ст.4  ЗУ„Про державне мито”.

      Керуючись ст..ст.38,233 КЗпП України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 196,209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову  ОСОБА_1 до Комунального підприємства  „Комунальник" про визнання наказу про звільнення та звільнення незаконними , поновлення на роботі відмовити за безпідставністю позовних вимог.

       На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:С. С. Невмержицький