Справа № 22-1396   2006р.                                            Головуючий в І інстанції

Венглєвська Н.Б.

Категорія    40       Доповідач: Фурман Т.Г.

Рішення     іменем України

2006 року липня місяця   20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого      Стародубця М.П. Суддів:    ОрловськоїН.В., Фурман Т.Г. при секретарі     Ґонтар Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою    ОСОБА_1 на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 21 березня 2006   р. в   справі       за   позовом       ОСОБА_1   до сільськогосподарського фермерського господарства „ Атевс" ( далі СФГ „ Атевс" )       про      стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за   весь час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним вище позовом .

Позивач зазначав, що працював в СФГ „ Атевс" , при звільнені не отримав всіх сум, що належали йому від господарства , тому просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період з 1.09.2005року по 29.12.2005року в сумі 671,59 гр., середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 29.12.2005 року по 3 лютого 2006 року в сумі 234,50 гр. , 1000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 21 березня 2006  р. ухвалено:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського фермерського господарства „ Атевс" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 690,09 гр., в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 гр. і судові витрати в сумі 8,50 гр.

В іншій частині позову відмовити.

В апеляційній скарзі               ОСОБА_1 рішення суду  в частині

відмови стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку просить скасувати, та ухвалити нове рішення яким його вимоги задовольнити, зазначаючи, що суд допустив порушення норм процесуального і матеріального права при вирішенні даного спору.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення    середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку   суд послався на відсутність вини відповідача в затримці розрахунку при звільнені в зв'язку з тяжким фінансовим станом в господарстві.

Проте до такого висновку суд прийшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається , що позивач перебував у трудових відносинах з фермерським господарством за трудовим договором     з 1.01.2005 року по 29.12.2005 року .

При звільнені працівника господарство не виплатило всіх сум належних працівнику , які були стягнуті судом відповідно до вимог ст.. 116 КЗпП України, що сторонами не оспорюється.

Відповідно до ст.. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженим ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 11.6 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, організація , установа повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки діюче трудове законодавство не звільняє роботодавця від відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, а посилання на тяжкий фінансовий стан господарства не є підставою для затримки виплати розрахункових при звільненні працівника, тому колегія суддів вважає, що при зазначених обставинах відповідач повинен виплатити позивачу 234,5 гр середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку.

Рішення суду в зазначеній частині є неправильним і підлягає скасуванню з наведених підстав з ухваленням нового рішення про задоволення позовних  вимог позивача та      стягнення з сільськогосподарського фермерського господарства „ Атєвс" на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 234,50 гр.

На підставі викладеного, ст.. 117 КЗпП України , керуючись ст. ст. 303. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу    ОСОБА_1 задовольнити .

Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 21 березня 2006 р. в частині відмови стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку скасувати , ухвалити нове, яким вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського  фермерського господарства

„ Атєвс" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі    234,50 гр.

В решті частині це ж рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий