Справа№2-а-214/11

                                                               ПОСТАНОВА

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 року о 13 год. 15 хв. суддя Новозаводського районного суду м.Чернігова  Цибенко  І. В. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії –

                                                     В С Т А Н О В И В:

          20.12.2010 р. позивачка звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними, стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, мотивуючи свої вимоги наступним.

Вона має статус потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії і як потерпіла від аварії на Чорнобильській АЕС перебуває на обліку в Новозаводському управління праці та соціального захисту населення м. Чернігова. Має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, всупереч діючому закону їй нараховується щорічна допомога на оздоровлення згідно з Постановою КМУ, що значно менше, ніж передбачено у вказаному законі. Просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування їй допомоги згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати відповідача здійснити нарахування їй щорічної компенсації за ушкодження здоров’я, передбаченої ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на час виплати компенсації, та сплатити суму цих компенсації.

05.01.2011  року відповідач  надав суду письмові заперечення на позов.

          Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України , без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.   

     Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради як потерпіла в наслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії.

Стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції 11.07.2001 року передбачає, що особам, евакуйованим із зони відчуження у 1986 р., включаючи дітей, призначається щорічна допомога на оздоровлення – три мінімальні заробітні плати.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Згідно даних відповідача ця допомога була нарахована позивачеві за 2010 р. у розмірі 75 грн. в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Тобто в меншому розмірі, ніж передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що даний спір випливає із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити – визнати дії  відповідача неправомірними та зобов»язати відповідача провести перерахунок та здійснити виплату позивачці щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 р. відповідно до ч. 4 ст. 48 вказаного Закону в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої грошової допомоги.

Керуючись ст.ст. 69-72, 99, 158-163, 185 КАС України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, 46, ч. 2 ст. 152 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  

                                                           Постановила:

                           Позов ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 за 2010 рік щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов‘язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі трьох мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої грошової допомоги.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

      Суддя:                                                                         І. В.  Цибенко