Справа№1-45/11

               ВИРОК

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05 січня 2011 року                                                             м. Чернігів

             Новозаводський районний суд міста Чернігова в складі

головуючого судді:     Кузьміна  М. В.

       при  секретарі      Грищенко  Н. С.

  за участю  прокурорів   ЛЮСОВОЇ Н.А.,

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, освіта базова середня, не працюючого, розлученого, раніше судимого: 10.12.1996 року Чернігівським райсудом за ч. 2 ст. 229-6 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки; 23.04.1998 року Деснянським райсудом м. Чернігова за ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 140, 42, 43 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 04.05.2000 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 229-6 ч. 2, 17 ч. 2, 81 ч. 3, 42, 43 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, з застосуванням ст. 14 – лікування від наркоманії, з конфіскацією майна; 07.10.2004 року Новозаводським райсудом м. Чернігова за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі; 08.12.2004 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, проживає за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_1

-          у скоєнні злочинів, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 185 КК України

                                                           ВСТАНОВИВ:

          07.10.2009 року ОСОБА_1 звільнився з Коростенської виправної колонії № 71, де  відбував покарання згідно вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07.10.2004 року за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, в зв`язку з відбуттям всього строку покарання, і постановою Коростенського міськрайонного суду в Житомирській області йому було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік із забороною виходити з будинку (квартири) за місцем проживання з 22 -00 год. до 06-00 год. наступного дня, виїзду за межі населеного пункту за місцем проживання в особистих справах без дозволу органів міліції, перебування в кафе, барах, ресторанах, місцях, де продаються спиртні напої, і попереджено, що він має дотримуватись вказаних вище обмежень та попереджати про зміну місця проживання. Однак, з 26.02.2010 року по 15.07.2010 року ОСОБА_1, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно залишив визначене місце проживання в АДРЕСА_1, та не з`являвся до органів внутрішніх справ, чим порушив правила встановленого адміністративного нагляду.

         28.07.2010 року, у вечірній час, ОСОБА_1, знаходячись в АДРЕСА_3, таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг» із зарядним пристроєм та навушниками, загальною вартістю 1700 грн., картку пам`яті марки «Арасеr», вартістю 70 грн. та сім-карту оператору мобільного зв`язку «Лайф» № 093-205-17-26, вартістю 25 грн. з грошима на рахунку в сумі 23 грн., а всього на загальну суму 1818 грн., що належать ОСОБА_2, чим спричини останній матеріальну шкоду.

         В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних злочинів визнав повністю та пояснив, що дійсно після відбування покарання і звільнення 07.10.2009 року за постановою Коростенського міськрайсуду Житомирської області йому було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік. Прибувши до міста Чернігова він спочатку проживав за адресою: АДРЕСА_5, і  був постановлений на облік за вказаною адресою,  потім він переїхав проживати в квартиру ІНФОРМАЦІЯ_5 до матері і приходив на відмітку до дільничного інспектора в ГПОП № 9 по вул. Гагаріна. Наприкінці лютого 2010 року він переїхав проживати по АДРЕСА_4 і з цього часу по 15.07.2010 року на відмітку не з`являвся і про змінене місце проживання  дільничного інспектора не повідомляв.

         Як надалі пояснив підсудний, 28.07.2010 року, у вечірній час, він разом із своєю цивільною дружиною перебував в гостях у знайомої ОСОБА_2, яка мешкає в квартирі АДРЕСА_3. Перебуваючи в даній квартирі побачив в кімнаті мобільний телефон марки «Самсунг», який стояв на «підзарядці».  Скориставшись тим, що за ним ніхто не дивився, він забрав цей мобільний телефон із зарядним пристроєм та навушниками, поклав до сумки своєї цивільної дружини – ОСОБА_3 Коли вони пішли з гостей по дорозі він забрав викрадений мобільний телефон, так щоб цивільна дружина не бачила, і в цей же вечір на Центральному ринку продав незнайомому чоловіку. Гроші витратив на власні потреби.

         Розкаявся в скоєному, просить суворо не карати. Врахувати те, що його дружина – ОСОБА_3, з якою було розірвано шлюб, але зараз вони проживають разом, вагітна.

         Крім  визнавальних  показів, вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні даних злочинів  також  підтверджується матеріалами справи, які  учасники судового засідання  не  вважають  за доцільне  досліджувати, але  обставини  та  факти  скоєння даного  злочину  підсудним ОСОБА_1 та іншими учасниками  судового  засідання  не  оспорюються, і  тому, оцінюючи отримані докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 за фактом порушення правил адміністративного нагляду, тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 395 КК України; дії ОСОБА_1 за фактом таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2, вчиненому повторно, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.

          Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які  пом’якшують  вину підсудного ОСОБА_1 суд  визнає  щире каяття та сприяння розкриттю  злочину.  

          Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України,  судом не встановлено.

         Обговорюючи питання про обрання міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд приймає до уваги дані, характеризуючи особу підсудного, те, що він неодноразово був засуджений, але на шлях виправлення не став і скоїв новий злочин, тому суд вважає за необхідне обрати відносно нього міру покарання в межах санкції ст.ст. 395, 185 ч. 2 КК України, лише у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст. 70 КК України.

          Судові витрати по справі відсутні.

          Цивільний позов по справі не заявлений.

          Речові докази – мобільний телефон з зарядним пристроєм та навушниками, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, підлягають залишенню в її розпорядженні.

          Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд –

          Засудив:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

   -  за ст. 395 КК України у вигляді арешту строком на шість місяців.

   -  за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.

   На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Речові докази – мобільний телефон з зарядним пристроєм та навушниками, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, - залишити в її розпорядженні.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили залишити – тримання під вартою в Чернігівському СІЗО № 31.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання, з 21.10.2010 року.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

                    Суддя                                                            М.В. Кузьмін