Справа № 1-45/11

ВИРОК  

іменем України

24 січня 2011 року                                                                                                            м. Генічеськ  

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

                                        головуючого судді                    Хоменко В. Г.

                                        при секретарі                              Новиковій К. М.

                                        з участю потерпілої                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Стрілкове Генічеського р-ну Херсонської області, українки, громадянки України, освіта повна загальна середня, незаміжньої, яка працює прибиральницею магазину № 58 в с. Стрілковому, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          06 червня 2010 року ОСОБА_2 на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_1, завдала декілька ударів палкою по обличчю ОСОБА_1, в результаті чого потерпілій було спричинено легкі тілесні ушкодження.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину не визнала, заперечує факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, пояснила суду, що потерпіла постійно провокує її, того дня намагалася вдарити її молотком, але вона встигла відвернутися, тому ОСОБА_1 вдарила замість неї себе.

Не зважаючи на позицію підсудної щодо заперечення вини, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що підсудна є її матір’ю, у зв’язку з розподілом будинку, у них триває конфлікт. ОСОБА_2 не пускає її жити до будинку, в якому їй належить ? частина, перешкоджає користуватися земельною ділянкою. Підсудна постійно вчиняє сварки, б’є її, зокрема, 06 червня 2010 року нанесла їй декілька ударів палкою в обличчя. Просить суд стягнути моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., оскільки не має можливості проживати у будинку, який належить їй, постійно нервується, не спить, що спричиняє їй сильні душевні страждання.

Відповідно висновку експерта № 122/165/Г від 14.12.2010 року садна та синці обличчя ОСОБА_1 виникли від дії тупих предметів, можливо в строк та за обставин, на які вказує ОСОБА_1, і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно письмових пояснень підсудної ОСОБА_2 від 06.06.2010 року, що містяться у відмовних матеріалах № 1358, № 1364 від 06.06.2010 ОСОБА_2 пояснила, що під час сварки з донькою ОСОБА_1 кілька разів вдарила її по обличчю палкою, після чого донька пішла з дому.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, сварлива, постійно чіпляється до громадян, поводиться агресивно, в зв’язку з чим відносно неї надходили скарги від громадян. За заявою щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 06.06.2010 року дільничним інспектором міліції ОСОБА_4 проводилося опитування ОСОБА_2 Зі слів ОСОБА_4 йому стало відомо, що ОСОБА_2 визнала, що 06.06.2010 року сварилася з донькою ОСОБА_1 та кілька разів вдарила її по обличчю палкою. Пояснення ОСОБА_2 підтверджені її особистою письмовою відміткою про правильність записаних дільничним інспектором ОСОБА_4 пояснень. За результатами матеріалів перевірки, проведеної ОСОБА_4 він прийняв постанову про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст.125 КК України, провадження в якому порушується не інакше, як за скаргою потерпілої.

Свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснив, що про конфлікт ОСОБА_2, ОСОБА_1 нічого не знає, оскільки перебував того дня в смт. Партизани Генічеського району.

Невизнання вини підсудною суд розцінює як намагання уникнути передбаченої законом відповідальності та справедливого покарання.  

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, та вважає достатнім для виправлення підсудної призначити покарання у вигляді штрафу.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Цивільний позов підлягає задоволенню частково, оскільки суд визнає, що діями підсудної потерпілій була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях у зв’язку з нанесенням ударів, але суму шкоди, заявлену потерпілою вважає завищеною. Враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, ступінь вини підсудної, матеріальне становище підсудної, яка отримує мінімальну зарплатню, вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди, належної до відшкодування слід знизити до 300 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді  штрафу у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п’ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 300 (триста) грн. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суду протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:В. Г. Хоменко