ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
12 вересня 2006 р. |
№ 5/269-б(9/62б/68б) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого: |
Удовиченка О.С. |
|
суддів: |
Панової І.Ю. |
|
|
Яценко О.В. |
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
представника трудового колективу боржника ОСОБА_1 |
|
на ухвалу |
Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2006р. |
|
у справі |
№ 5/269-б(9/62б/68б) господарського суду Чернігівської області |
|
за заявою |
ВАТ “Завод нафтового та газового машинобудування” |
|
про |
банкрутство |
|
арбітражний керуючий |
ОСОБА_2 |
в судовому засіданні взяли участь представники :
|
ОСОБА_1: |
ОСОБА_3 |
|
гр. ОСОБА_1 |
|
|
кредитори по заробітній платі: |
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 |
|
ліквідатор: |
ОСОБА_2 |
|
АБ “Банк регіонального розвитку”: |
Ключинський К.Л. |
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Чернігівської області від 25.10.2005 р. (суддя Соломатін В.Д.) у справі № 5/269-б(9/62б/68б) ВАТ “Завод нафтового та газового машинобудування” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, представник трудового колективу ВАТ “Завод нафтового та газового машинобудування” ОСОБА_1 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненням до неї з вимогою скасувати зазначену постанову та зупинити повноваження ліквідатора ОСОБА_2
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р. (судді: Дзюбко П.О. - головуючий, Дикунська С.Я., Сотніков С.В.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника трудового колективу ВАТ “Завод нафтового та газового машинобудування” ОСОБА_1 на постанову господарського суду Чернігівської області від 25.10.2005 р. у справі № 5/269-б(9/62б/68б) припинено.
Представник трудового колективу ВАТ “Завод нафтового та газового машинобудування” ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Чернігівської області від 25.10.2005 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р. скасувати, а справу передати до господарського суду Чернігівської області на новий розгляд в іншому складі суддів.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2006р. було зобов'язано скаржника уточнити вимоги касаційної скарги, оскільки відповідно до ст.ст. 107, 11113 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на конкретне рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, що набрало законної сили, постанову чи ухвалу апеляційного господарського суду, тобто, перегляд конкретного судового рішення здійснюється в окремому касаційному провадженні на підставі поданої окремої касаційної скарги.
У судовому засіданні 12.09.2006р. представник скаржника уточнив свої вимоги і просив скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р. та передати справу до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушений абз. 5 та 21 п. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі -Закон), а також ст. 237 Цивільного кодексу України.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги (подання) до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги (подання).
Відповідно до вимог ст. 100 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови.
Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2006р. апеляційна скарга представника трудового колективу ВАТ “Завод нафтового та газового машинобудування” ОСОБА_1 на постанову господарського суду Чернігівської області від 25.10.2005 р. у справі № 5/269-б(9/62б/68б) була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 31.05.2006 року о 10 год. 30 хв.
18.05.2006р. до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання трудового колективу ВАТ “Завод нафтового та газового машинобудування” стосовно того, що повноваження ОСОБА_1 щодо представництва трудового колективу з питань кредиторської заборгованості по зарплаті відкликані та припинені. В цьому ж клопотанні трудовий колектив ВАТ “Завод нафтового та газового машинобудування” просить припинити провадження по апеляційній скарзі та відмовляється від своїх вимог. Зазначене клопотання обґрунтовано визнане судом апеляційної інстанції як відмова від апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо можливості прийняття відмови трудового колективу ВАТ “Завод нафтового та газового машинобудування” від апеляційної скарги на постанову господарського суду Чернігівської області від 25.10.2005 р. у справі № Б-39/413-03, оскільки зазначена постанова не оскаржена іншою стороною та відмова не суперечить законодавству, не порушує права і охоронювані законом інтереси сторін та інших учасників провадження по справі.
Доводи скаржника стосовно того, що прийняттям відмови від апеляційної скарги порушено її права як кредитора із заробітної плати не приймаються колегією суддів Вищого господарського суду України до уваги, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ухвалою попереднього засідання господарського суду Чернігівської області від 15.04.2004 р. (т. 5 а.с. 75-78) та ухвалою від 24.05.2004 р. (т. 6 а.с. 1-2), якою затверджений уточнений реєстр вимог кредиторів, була визнана кредитором ВАТ “Завод нафтового та газового машинобудування” та зазначена сто першою в реєстрі кредиторів по заробітній платі.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника. Сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Згідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 як учасник провадження у справі мала право оскаржити постанову господарського суду Чернігівської області від 25.10.2005р., але своїм правом в апеляційному порядку не скористалась, оскільки в апеляційній скарзі відсутні особисті вимоги скаржника як кредитора із заробітної плати.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника трудового колективу боржника ОСОБА_1 на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу представника трудового колективу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р. у справі № 5/269-б(9/62б/68б) залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко