Справа № 950/2078/21

Провадження № 3/950/892/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 року                                                        м. Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Косолап В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює),

за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу від 24.09.2021 серії ДПР18 № 174348 ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за наступних обставин: 24.09.2021 о 22 год. 55 хв. у м. Лебедині по вул. Т.Шевченка, 23 ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся за адресою місця проживання. Згідно зі ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені ст. 130 КУпАП не є обов`язковою. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягується до відповідальності.

Дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За вимогами ч. ч. 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначено Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок).

Згідно з п. 2 вказаного Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктами 6, 7, 8 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Судом досліджено наступні докази, надані уповноваженою особою: протокол про адміністративне правопорушення від 24.09.2021 серії ДПР18 № 174348; відеозапис з нагрудної камери поліцейського, здійснені згідно зі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»; письмові пояснення свідків.

Так, зокрема у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. До протоколу також додані письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 24.09.2021.

Так, у наведених письмових поясненнях (які за своїм змістом є ідентичними, надрукованими з внесеним рукописним текстом у відповідних графах) свідки показали, що ОСОБА_1 ухилився від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці. а саме продуття Драгера 6810 та проходження огляду на стан сп`яніння.

Однак, відеозаписом, доданим до протоколу зафіксовано: поліцейський, звертаючи увагу на відсутність реакції зіниць очей ОСОБА_1 питає останнього чи не вживав він наркотичних засобів на що той відповідає, що не вживав. У подальшому поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в лікарні на що останній погоджується. Далі поліцейський повторно пояснює ОСОБА_1 , що огляд на стан наркотичного сп`яніння передбачає приїзд до лікарні та здачу біологічних матеріалів (сечі) і якщо він відмовиться від огляду по приїзду в лікарню, його буде доставлено до наркологічного диспансера, який знаходиться у м. Суми. При цьому увесь час, коли на відео зафіксований ОСОБА_1 , він не заперечує проти проходження огляду, ствердно погоджується на відвідування лікарні.

Таким чином має місце неузгодженість між обставинами, зафіксованими відеозаписом та показаннями свідків. Для усунення зазначених протиріч свідки викликались у судові засідання, однак на виклик до суду не прибули. Вказане позбавляє суд можливості перевірити надані свідками показання та дійти категоричного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначений конституційний принцип знаходить своє втілення у практиці Європейського суду з прав людини, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»). «Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Оцінивши надані докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 130, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                                В.М.Косолап