У Х В А Л А

24 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 500/4403/19

провадження № 61-15309ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павловичем Євгенієм Володимировичем, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року Верховний Суд зареєстрував касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павловичем Є. В., яка направлена поштовим зв`язком 16 серпня 2021 року, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 червня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків, запропоновано заявнику сплатити судовий збір у розмірі 4 306,86 грн та надати належні та допустимі докази на підтвердження дати отримання заявником оскаржуваного судового рішення або зазначити інші поважні та обґрунтовані підстави пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На виконання ухвали суду заявник надав належні докази про отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Щодо сплати судового збору, заявник зазначив, що середній заробіток за час вимушеного прогулу входить в поняття заробітної плати та відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» заявник звільнений від сплати судового збору.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду в складі Великої Палати від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зроблено висновок, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво19) вказано, що: «виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП) не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати. Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника...».

Оскільки позивачі звільняються від сплати судового збору лише за вимогами про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, Верховний Суд дійшов висновку, що заявник не усунув недоліки щодо сплати судового збору за вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а отже, не виконав в повному обсязі вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

Оскільки заявник частково усунув недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року, то касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павловичем Євгенієм Володимировичем, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник