24.12.2021                 Єдиний унікальний номер судової справи: 150/598/21

Номер провадження: 1-в/150/31/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року                                                                с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Суперсона С.П.,

за участю секретаря Дудки А.Ю.,

начальника пробації Мельника О.В.,

в режимі відео конференції прокурора Цвігуна Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання подання начальника Могилів-Подільського районного сектора № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області про звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням встановленого судом іспитового строку , -

ВСТАНОВИВ:

Начальник Чернівецького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницької області Мельник О.В. звернувся до Чернівецького районного суду Вінницької області із поданням про вирішення питання звільнення від призначеного судом покарання відносно ОСОБА_1 .

Посилається на те, що ОСОБА_1 була засуджена вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 28 листопада 2019 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнена від призначеного вироком покарання з випробуванням на 2 роки. На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено ряд обов`язків. Відповідно до інформації ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» ОСОБА_1 з 10 вересня 2019 року по теперішній час утримується в установі, оскільки згідно вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11 грудня 2020 року, ОСОБА_1 засуджена за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України вироки Шаргородського районного суду Вінницької області від 28 листопада 2019 року та Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 листопада 2019 року виконуються самостійно. Відтак, враховуючи те, що іспитовий строк закінчився, протягом якого засуджена правопорушень, що потяли за собою адміністративні стягнення не скоювала, за місцем проживання характеризується позитивно, виконувала передбачені п.п. 1-2 ч.1 ст. 76 КК України обов`язки, також виконала заплановані згідно індивідуального плану роботи заходи, пов`язані з вирішенням кримінальних потреб і досягнення позитивних змін.

Начальник Могилів-Подільського районного сектора № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області Мельник О.В. в судовому засіданні підтримав подання та просив задоволити.

Прокурор зазначив, що подання не підлягає до задоволення, оскільки під час іспитового строку ОСОБА_1 скоїла нові злочини, а тому просить відмовити в задоволенні подання.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Заслухавши учасників судового засідання, ознайомившись з матеріалами подання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 Кримінально - виконавчого кодексу України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Згідно з ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки й не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється й засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Зі змісту ст. 75 КК України слідує, що звільнення від відбування покарання за даною нормою Закону, полягає у відповідному випробуванні засудженої особи протягом чітко визначеного періоду шляхом покладення на нього певних обов`язків та застосування до нього відповідних пробаційних процедур. Метою такого випробовування є перевірка того чи може особа не відбувати вже визначене їй вироком суду покарання.

Наслідки такого випробовування чітко визначені в КК Україні, який передбачає лише два взаємовиключних варіанта.

В першому випадку, відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

І навпаки, в протилежному випадку, згідно з ч.ч. 2,. 3 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

Відтак, щоб вирішити питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням необхідне надання доказів наявності фактів, зазначених в ч. ч. 2, 3 ст. 78 КК України (в частині факту вчинення особою нового злочину протягом іспитового строку - відповідно до презумпції невинуватості таким доказом може бути виключно вирок суду, який набрав законної сили).

І навпаки, для того, щоб суд вирішив питання про звільнення особи від призначеного покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку необхідно встановити, що особа саме впродовж вказаного іспитового строку не вчинила нового злочину, тобто однозначно та впевнено стверджувати, що особа витримала випробування та не потребує покарання, яке вже було їй призначене вироком суду, що набрав законної сили. В разі ж надання суду відомостей, які не дають змоги таке стверджувати - звільнення засудженого від покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку буде передчасним, оскільки такі докази можуть спростовувати факт виправлення особи та те, що вона витримала призначене вироком суду випробовування.

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженої ОСОБА_1 № 11/2020, впродовж іспитового строку остання не вчиняла адміністративних правопорушень, за місцем проживання характеризується позитивно.

Поряд із цим, в матеріалах особової справи міститься вимога від 14 червня 2021 року № 42/24/466-21, відповідно до якої, засуджена ОСОБА_1  є обвинуваченою у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, що були вчинені під час іспитового строку, встановленого вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 28 листопада 2019 року, а саме кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, за якими 27.12.2019 оголошено про підозру та скеровано обвинувальні акти до суду; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за яким 27.03.2020 оголошено про підозру та скеровано обвинувальний акт до суду; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за яким 27.04.2020 оголошено про підозру та скеровано обвинувальний акт до суду; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за яким 11.06.2020 оголошено про підозру та скеровано обвинувальний акт до суду; кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України, за яким 26.06.2020 оголошено про підозру та скеровано обвинувальний акт до суду; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за яким 16.07.2020 оголошено про підозру та скеровано обвинувальний акт до суду; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за яким 29.09.2020 оголошено про підозру та скеровано обвинувальний акт до суду; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за яким 09.11.2020 оголошено про підозру та скеровано обвинувальний акт до суду; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за яким 18.12.2020 оголошено про підозру та скеровано обвинувальний акт до суду; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за яким 24.12.2020 оголошено про підозру та скеровано обвинувальний акт до суду. Вказані кримінальні провадження щодо ОСОБА_1 станом на день розгляду подання органу пробації перебувають на стадії судового розгляду та остаточні рішення в кримінальних провадженнях судом не прийняті.

Відтак, оскільки в матеріалах особової справи засудженої ОСОБА_1 містяться відомості про те, що остання підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які скоєні в період іспитового строку, обвинувальні акти по яких направлені до суду, провадження по яких перебуває на стадії судового розгляду, зазначені обставини на даному етапі унеможливлюють прийняття рішення про скасування звільнення засудженої від відбування покарання з випробовуванням чи рішення про звільнення такої особи від покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку, бо обидва рішення в такому разі будуть передчасними без вирішення відповідним судом рішення про вину або невинуватість особи у вчиненні інкримінованого їй злочину.

В даному випадку, на думку суду, жодним чином не порушується презумпція невинуватості особи, оскільки відповідно до такої презумпції особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (ст. 17 КПК України).

Не порушує такої презумпції і рішення про відмову у звільненні від вже призначеного покарання по закінченню іспитового строку за наявності доказів того, що особа обвинувачується у вчиненні нового злочину в період іспитового строку (а отже доказів передчасності однозначного висновку, що особа витримала визначене їй судом випробування), оскільки таке рішення жодним чином не стосується заборон та обов`язків, гарантованих презумпцією невинуватості та стосується інших обставин та іншого етапу кримінального переслідування, аніж ті обставини та той етап, на якому гарантується презумпція невинуватості.

За таких обставин в задоволенні подання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку щодо ОСОБА_1 слід відмовити через його передчасність.

Керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 537,539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання начальника Чернівецького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницької області Мельника О.В. про вирішення питання звільнення від призначеного судом покарання відносно ОСОБА_1 , засудженої вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 28 листопада 2019 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя                                                        С.П. СУПЕРСОН