Ухвала

24 грудня 2021 року

м. Київ

справа №526/1480/21

провадження №61-20265ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у спарві за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, яка мотивована тим, що в провадженні Гадяцького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа

№ 526/1480/21 за його позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс») про визнання недійсними кредитного договору від 29 січня 2007 року № 505-Г та договору іпотеки від 29 січня 2007 року № 505-Г.

Вказував, що існує реальна загроза втрати ним права власності на квартиру, що є предметом іпотеки, яке при певних обставинах неможливо буде відновити. Такі обставини можуть потягнути фактичну неможливість виконання рішення суду, оскільки у разі переходу права власності до інших осіб існує можливість неповернення іпотечного майна іпотекодавцеві, навіть при визнанні договору іпотеки недійсним.

Посилався на факт протиправного набуття іпотекодержателем

ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» права власності на спірну квартиру, що встановлено судовими рішеннями у справі № 526/1233/20, у якій відповідачем також порушено питання про скасування заходів забезпечення позову - арешту нерухомого майна, що свідчить про наміри відповідача повторно звернути стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи викладене, просив суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: квартири, загальною площею 64,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 серпня

2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: квартири, загальною площею 64,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У апеляційному суді ухвалу суду першої інстанції оскаржувало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії»).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 02 жовтня 2020 року між

ТОВ «Фінансова Компанія «Інтайм Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення і стратегії» укладений договір № 02-10/2020-1 та Додаткову угода № 1 від 30 жовтня 2020 року про відступлення прав вимоги, у тому числі за спірними договорами, укладеним між ТОВ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 .

У грудні 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 листопада 2021 рокуі ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому частиною першою статті 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Згідно із пунктом 2 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії; заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При розгляді заяв про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Предметом позову у цій справі є визнання недійсними кредитного договору від 29 січня 2007 року № 505-Г та договору іпотеки від 29 січня 2007 року

№ 505-Г, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «Банк Фінанси та Кредит».

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що 10 жовтня 2019 року між

ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги № 3407, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» набуло статусу іпотекодержателя за договором іпотеки від 29 січня 2007 року № 505-Г, за яким

ОСОБА_1 передав в іпотеку належну йому квартиру

АДРЕСА_2 , як забезпечення повернення кредитних ресурсів, наданих ОСОБА_1 за кредитним договором від 29 січня 2007 року № 505-Г на суму 29 000 доларів США строком до 28 січня 2027 року.

27 червня 2020 року на підставі вказаних договорів приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Доценком А. М. здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» на спірну квартиру.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2020 року у справі № 526/1233/20, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Доценка А. М. від 27 червня 2020 року

№ 52869316 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм фінанс», скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності № 37079141 від 26 червня 2020 року та відновлено право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру.

Забезпечуючи позов у вказаній справі, шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що враховуючи передбачене оспорюваним договором іпотеки від 29 січня 2007 року № 505-Г право іпотекодержателя задовольнити забезпечену іпотекою вимогу, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - квартиру

АДРЕСА_2 , та у разі переходу права власності на нерухоме майно до інших осіб, існує достатньо обґрунтоване припущення можливості виникнення ускладнень у поновленні прав позивача в разі задоволення позову.

Суди дотрималися балансу інтересів сторін та вимог щодо співмірності заходу забезпечення із заявленими позивачем вимогами.

З огляду на вищенаведене, доводи касаційної скарги є безпідставними, висновків судів не спростовують та на законність і обґрунтованість постановлених судових рішень не впливають.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування та мотивування судами норм процесуального права при ухваленні судового рішення про забезпечення позову не викликає розумних сумнівів.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у спарві за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

Є. В. Петров