Справа № 2-402/11

ряд. стат. звіт. –55

код суду - 0707

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня  2011 року                                                                      м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого   Котубей І.І.

при секретарі Бедринець М.Ю.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа –міський відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції  про визнання фактично укладеним договір купівлі-продажу, визнання права власності та звільнення майна з-під арешту, -

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа –міський відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції  про визнання фактично укладеним договір купівлі-продажу, визнання права власності та звільнення майна з-під арешту. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 28 жовтня 2009 року він придбав у ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_3, легковий автомобіль марки ВАЗ 2108, 1990 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2. Даний автомобіль належав ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Через брак часу укладення угоди купівлі-продажу вони відклали на деякий час, а на його ім’я була видана довіреність на розпорядження даним автомобілем. Продавець ОСОБА_2 також надав розписку, що отримав від нього кошти за продаж автомобіля. Через деякий час він звернувся в органи МРЕВ ДАІ, щоб зняти з обліку даний транспортний засіб, однак йому було відмовлено та повідомлено, що на даний автомобіль накладено арешти державною виконавчою службою Ужгородського міськрайонного управління юстиції. Фактично вони виконали всі дії, які свідчать про укладення договору купівлі-продажу автомобіля, оскільки продавець передав автомобіль покупцю, а покупець сплатив за нього повну ціну. В зв’язку з цим вважає, що автомобіль належить йому, арешти на нього накладені безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

          Позивач в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачі в судове засідання також не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Причину неявки в судове засідання відповідачі суду не повідомили. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено,  що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ІКС № 114846, автомобіль марки ВАЗ 2108, 1990 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2,  належить ОСОБА_3.

28 жовтня  2009 року ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої 27.03.2006 року  приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованої в реєстрі за № 651, надав позивачу ОСОБА_1 довіреність на право користування та розпорядження вказаним автомобілем, посвідчену приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5  Дана довіреність була видана безстроково.

Як зазначає позивач, за вищевказаний автомобіль ним було сплачено кошти в сумі 23000 грн.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що фактично між ОСОБА_3, від імені якої діяв  ОСОБА_2,  та ОСОБА_1 було укладено угоду –договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 2108, 1990 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, за якою ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1  купив даний автомобіль за 23000 грн.. Однак даний договір купівлі продажу не було укладено у встановленому законом порядку, а замість нього тільки оформлено вищевказану довіреність.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.

Згідно з п.2 ст. 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недотримання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

В даному випадку сторонами не було укладено договору купівлі продажу автомобіля в письмовій формі, однак одна сторона передала іншій автомобіль і отримала за нього гроші, а інша сторона прийняла автомобіль і відповідні гроші за нього сплатила. В зв’язку з цим між ними було укладено усний договір купівлі-продажу автомобіля, сторонами вчинено відповідні дії, а тому такий договір слід визнати дійсним.

Ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй,  а не боржникові,  може  звернутися  до  суду  з  позовом  про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.     У  разі  прийняття  судом  рішення про звільнення майна з-під арешту або  сплати  боржником  повної  суми  боргу  за  виконавчим документом   до  реалізації  арештованого  майна  боржника,  майно звільняється з-під арешту за постановою  державного  виконавця  не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

          На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10 , 11, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226  ЦПК України, ст.ст. 218, 235, 392 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд –          

вирішив:

Позовні вимоги   задовольнити.

Визнати фактично укладеним договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 2108, 1990 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_2, що діяв в інтересах ОСОБА_3, та  ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на легковий автомобіль марки ВАЗ 2108, 1990 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

Скасувати всі арешти та заборони, накладені міським відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції  на легковий автомобіль марки ВАЗ 2108, 1990 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду                                                                      І.І.Котубей