УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/5996/19

провадження № 2/361/247/21

07.12.2021

РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2021 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,

за участю секретаря Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У серпні 2019 року до суду надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що 07 листопада 2007 року позивач із відповідачем зареєстрували шлюб. Від спільного подружнього життя у сторін народилась донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Деснянського районного суду міста Києві від 10 грудня 2012 року шлюб розірвано. 12 жовтня 2016 року сторони повторно уклали шлюб. У період із травня 2013 року до дати повторного укладення шлюбу, тобто до 12.10.2016 року сторони проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Позивач стверджує, що разом із відповідачем відвідували друзів та знайомих, приймали гостей, спільно святкували свої дні народження та інші свята, мали спільний відпочинок у тому числі у Туреччині, селі Коропове Харківської області, що підтверджується спільними фотознімками із відповідачем. З огляду на викладені обставити, ОСОБА_1 звертається із даним позовом, в якому просить встановити факт проживання однією сім`єю без шлюбу із ОСОБА_2 .

Відзив відповідача

21 жовтня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає. Вказує на те, що позивач не надала жодних доказів, крім фотознімків, що сторони у період із травня 2013 року по жовтень 2016 року проживали однією сім`єю. Зазначає, що позивач бажає узаконити факт проживання однією сім`єю з метою визнання об`єктами спільної сумісної власності майна подружжя. Відповідач стверджує, що майно придбане за його кошти та є його особистою власністю.

Відповідь на відзив

01 листопада 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої ОСОБА_1 вказала, що у період із травня 2013 року по жовтень 2016 року проживала разом із ОСОБА_2 , вели спільне господарство, мали спільний побут та бюджет, мали взаємні права та обов`язки як подружжя, пройшли обряд вінчання, спільно купували та набували майно.

Заперечення відповідача

20 грудня 2019 року від відповідача надійшли заперечення, в яких ОСОБА_2 стверджує, що спільна поїздка до Турецької Республіки не свідчить про факт спільного проживання між сторонами, оскільки на час відпочинку у дитини був день народження та сторони вирішили відсвяткувати дану подію поїздкою на відпочинок. Крім того, сам факт наявності таких дружніх стосунків не доказує створення сім`ї та ведення спільного господарства і бюджету. Відповідач після розлучення з позивачем із жовтня 2012 року проживав у своєї матері у м. Києві до моменту придбання власного житла. Отже, вважає, що посилання позивача на спільні фотознімки не є достатнім доказом для визнання факту проживання однією сім`єю.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2019 року відкрито провадженні у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2019 року справу призначено розглядати в порядку загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав на те, що із позивачем проживав разом однією сім`єю тільки під час зареєстрованого шлюбу. Та просив відмовити у задоволенні позову.

Обставини справи, що встановлені судом

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , видно, що 07 листопада 2007 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась дочка – ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Із рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 грудня 2012, встановлено що шлюб між сторонами розірвано.

29 квітня 2015 року сторони провели обряд вінчання, що підтверджується Свідоцтвом про вінчання.

12 жовтня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повторно уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

Згідно копій розписок, ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 500 000, 00 гривень на придбання власного житлового будинку та сплачував кошти ОСОБА_6 в рахунок придбання у нього житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 106-110 т.1 )

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_2 купив, а ОСОБА_7 продав житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року шлюб між сторонами розірвано.

Установлено, що ОСОБА_1 працювала в Спеціалізованій школі № 23 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (з 01.10.2012 по 26.02.2016), що підтверджується записами № 11, 12 Трудової книжки.

Місце проживання позивача з 15.07.1982 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Власником квартири АДРЕСА_3 до 03.03.2017 року була ОСОБА_8 . (а.с. 67 т.1)

З пояснень сторін та фотографій встановлено, що у червні 2016 року (з 12.06.2016 по 22.06.2016) позивач та відповідач разом відпочивали в Республіці Туреччина, а в серпні 2016 року - в с. Коробови Хутора Харківської області.

Відповідно до державного акту на право власності серії ЯЖ № 688782 на земельну ділянку, який виданий 03 березня 2009 року, власником земельної ділянки у АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 . (а.с. 166 т.1)

Рішенням Виконавчого комітету від 17 березня 2016 року присвоєно земельній ділянці наданій для будівництва та обслуговування жилого будинку, що знаходиться по АДРЕСА_4 згідно державного акту серії ЯЖ № 688782, яка надана ОСОБА_2 згідно договору дарування від 07.06.2008 року № 3117 такі адресні реквізити: АДРЕСА_4 . (а.с. 168 т.1)

Із будівельного паспорту на будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_4 , виданого 30.03.2018, видно, що забудовником є ОСОБА_2 . (а.с. 111-112 т.1)

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 зазначив, що є сусідом сторін, протягом 2014-2015 років двічі був у сторін вдома за адресою: АДРЕСА_5 , за вказаною адресою сторони проживали як сім`я із донькою до 2016 року, неодноразово бачив сторін, які повертались разом до квартири з пакунками, спільно кудись їздили та повертались.

Свідок ОСОБА_10 , пояснила, що працювала у сім`ї нянею доньки ОСОБА_11 з 2015 року до зими 2016 року. Свідок доглядала дитину 1-2 рази на тиждень в квартирі АДРЕСА_6 , де неодноразово зустрічалась і з Позивачем, і з Відповідачем, інколи разом вечеряли, спілкувались, була присутня на дні народження Позивача в 2016 році. Свідок підтвердила, що сторони носили подружні обручки. В 2016 році переїхали проживати в будинок у м. Бровари, де свідок також була влітку 2016 року. У будинку тоді були позивач, відповідач та їх спільна дитина.

Свідок ОСОБА_12 є матір`ю позивача, пояснила, що з травня 2013 року сторони проживали разом як сім`я за адресою: АДРЕСА_5 . В 2016 році сторони разом переїхали проживати до житлового будинку в м. Бровари Київської області.

Свідок ОСОБА_13 надала суду показання про те, що знайома із сім`єю сторін з 2000 року. 08 червня 2013 року позивач та відповідач були присутні на хрещенні доньки свідка (Позивач є хресною матір`ю дитини). На святкуванні хрестин сторони були присутні як сім`я. Свідок зазначила, що часто спілкувалась із сторонами як сім`єю, 2-3 рази на місяць зустрічались в квартирі АДРЕСА_6 . Неодноразово сім`ями разом відпочивали: в 2014-2015 році неодноразово відвідували житловий будинок, що знаходиться в с. Войтове Згурівського району Київської області, влітку часто приїжджали до сторін на річку, в 2015 році були присутні на вінчанні Сторін, в квітні та червні 2016 році разом святкували день народження Позивача та доньки свідка відповідно, де сторони були присутні як сім`я (подружжя). В 2014 році будинок в с. Войтове Згурівського району Київської області був повністю готовий для проживання, на першому поверсі були завершені навіть внутрішні оздоблювальні роботи. Також свідок повідомила, що протягом 2013 -2016 рр. проживали по сусідству із Сторонами у справі (по АДРЕСА_7 ) та часто бачила разом Позивача та Відповідача у магазинах біля будинку, де вони купували продукти.

Свідок ОСОБА_14 є хрещеною матір`ю ОСОБА_11 , доньки сторін, у судовому засідання, пояснила, що знайома із сторонами у справі з 2001-2002 року, багато років товаришують сім`ями. Їй відомо, що в травні 2013 року після операції позивача, сторони знову почали проживати разом в кв. АДРЕСА_6 , куди свідок із сім`єю приїжджала в гості. У 2014 році свідок із сім`єю та сторони як сім`я спільно відпочивали. В червні 2015 році свідок була присутня на дні народження ОСОБА_11 , а також в липні 2015 року вони були присутні на дні народження її чоловіка. Протягом 2016 року також неодноразово відпочивали разом та відзначали свята (в лютому 2016 року - День народження свідка, в березні 2016 року - день народження сина свідка, в квітні 2016 року - День народження Позивача, в вересні 2016 року - початок навчального року). Під час спільного відпочинку та святкування Позивач та Відповідач поводились як сім`я.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

За приписами частини 2 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 3.06.99 №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з частинами 1,2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.

Так, за змістом наведених судом вище норм законодавства, зокрема сімейного, слідує, що хоча проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу не породжує виникнення в них прав та обов`язків подружжя, однак якщо такі жінка та чоловік не перебувають в будь-якому іншому шлюбі в період такого спільного проживання, то на майно, набуте ними за час спільного проживання однією сім`єю, поширюється режим спільної сумісної власності, який регулюється тими же нормами, що і режим спільної сумісною власності майна подружжя. Відтак, майно, набуте жінкою та чоловіком під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, може бути визначено та поділено між ними за тими ж правилами та на тих же підставах, що й спільне сумісне майно подружжя, зокрема із застосуванням презумпції спільності майна подружжя. Однак, для можливості такого поділу попередньо підлягає встановленню судом внаслідок доведення належним чином позивачем саме факт проживання чоловіка та жінки (сторін по справі) однією сім`єю без реєстрації шлюбу між собою в певний період часу, протягом якого і було придбане спірне майно, поділ якого просить здійснити в судовому порядку позивач.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Наведені вище правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року в справі №127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі №343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі№522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі №354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі №490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі №588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі №279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі №748/897/18, від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі №761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року №757/8786/15-ц.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16.

У контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також відзначити, що згідно усталеної судової практики самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 року по справі №466/3769/16-ц).

Вирішуючи заявлену в межах даної цивільної справи позову вимогу про встановлення факту спільного проживання сторін як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з травня 2013 року по 11 жовтня 2016 року, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення цієї вимоги.

Так, на підтвердження доводів позивача були допитані свідки, які зустрічалися із сторонами під час святкувань спільних свят, відпочинку, проте, такі свідчення свідків не дають підстав для визнання сторін такими, що проживали однією сім`єю, вели спільне господарство.

Також надані спільні фотографії сторін у різний період часу, основна частина яких стосується 2016-2017 років, а інша частина без зазначення дат. Проте ці фото свідчать лише про існування між сторонами у певний період часу, близьких стосунків як між чоловіком та жінкою, спільного святкування свят, враховуючи те, що у сторін є спільна дитина, яка народжена в період «першого» шлюбу. Однак, такі стосунки не можна ототожнювати із подружніми, шлюбними відносинами.

Аргументи позивача про те, що між сторонами проведений обряд вінчання також не підтверджує позовних вимог в розумінні частини 3 статті 21 СК України.

Отже, відсутні належні та достатні докази того, що сторони проживали як одна сім`я у період з травня 2013 року по 11 жовтня 2016 року, тобто позивачем не доведений факт спільного проживання з відповідачем у цей період, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.

Доводи позовної заяви щодо підтвердження наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю поясненнями свідків не можна вважати достатніми та переконливими доказами.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що періодичне спільне проживання позивача та відповідача не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в розумінні ст.74 СК України без наявності інших ознак сім`ї, а тому позовні вимоги є недоведеними та в їх задоволення слід відмовити у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляючи позовні вимоги про встановлення факту проживання в певний період часу із відповідачем не визначила мету пред`явлення такого позову, не пред`явила інших позовних вимог, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. ст.ст.12,76-81,92,141,259,263-265 ЦПК України, ст. ст. 3, 21, 74 СК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_8 .

Відповідач:  ОСОБА_2 , РНОКПП  НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_9 .

Суддя Н.М. Петришин