Ухвала

Іменем України

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 337/130/21

провадження № 61-20720ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Геннадія Олександровича на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2021 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 15 січня 2019 року в розмірі 711 374,96 грн.

Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 12 лютого 2021 року відкрито провадження в цій справі.

У липні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Працевитий Г. О. подав до місцевого суду клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просив зупинити провадження в цій справі до розгляду Хортицьким районним судом міста Запоріжжя справи № 337/2084/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору від 15 січня 2019 року недійсним.

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Г. О. мотивоване тим, що розгляд судом справи № 337/2084/21, предметом позову в якій є визнання недійсним кредитного договору від 15 січня 2019 року, від якого залежить наявність підстав для відмови в задоволенні позову в цій справі про стягнення заборгованості, є суттєвою обставиною, яка свідчить про необхідність задоволення його клопотання.

Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 13 липня 2021 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Г. О. про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі № 337/130/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 337/2084/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним.

Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що враховуючи наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Працевитим Г. О. обставини, суд вважає за доцільне зупинити провадження в цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 337/2084/21, яка наразі перебуває на розгляді Хортицького районного суду місті Запоріжжя.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Ухвалу Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 13 липня 2021 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме - неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Апеляційним судом встановлено, що в цій справі наявні докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), що є предметом судового розгляду. Належні, допустимі докази протилежного в матеріалах цієї справи відсутні. Крім того, суд першої інстанції в разі необхідності, з метою дотримання розумних строків розгляду цієї справи, мав повноваження вирішити питання про об`єднання справ № 337/130/21 і № 337/2084/21 в одне провадження.

16 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Працевитий Г. О. подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі ухвалу Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 13 липня 2021 року.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Г. О. мотивована тим, що із заявлених позовних вимог у справі № 337/2084/21 вбачається, що в межах розгляду цієї справи суд самостійно не може встановити та визнати обставини недійсності кредитного договору, оскільки в цій справі відповідач не заявляв таких вимог. Єдиною можливістю реалізувати свої права щодо доведення незаконності умов договору є отримання відповідного рішення суду за позовом про визнання таких умов незаконними. Апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 308/11448/14-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 462/2866/18, від 25 березня 2021 року у справі № 2-17/11, від 30 вересня 2021 року у справі № 645/2804/16-ц.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої та абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Судами встановлено, що в провадженні Хортицького районного суду міста Запоріжжя перебуває на розгляді справа № 337/2084/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним.

Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 20 квітня 2021 року відкрито провадження у справі № 337/2084/21.

На час апеляційного розгляду цієї справи вказана справа не була розглянута судом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Водночас для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ. Такий висновок викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 25 лютого 2019 року у справі № 910/15364/17, від 15 березня 2019 року у справі № 910/17243/17, від 27 березня 2019 року у справі № 910/15707/17, від 04 серпня 2021 у справі № 903/636/20.

При цьому сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2021 року у справі № 914/2312/20.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 листопада 2021 року у справі № 910/22113/17 зазначено: апеляційний господарський суд встановив, що наразі відсутнє судове рішення, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 22 лютого 2019 року, тобто вказаний договір є чинним і підлягає виконанню. За таких обставин він правомірно відмовив відповідачу в задоволенні його клопотання про зупинення провадження у даній справі, позаяк визнання договору купівлі-продажу прав вимоги від 22 лютого 2019 року в подальшому недійсним може бути підставою для перегляду судових рішень в даній справі за нововиявленими обставинами, однак наявність спору про визнання його недійсним не є безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, § 35), у справі «Смірнова проти України» (від 08 листопада 2005 року, § 66, § 69).

Врахувавши, що в цій справі наявні докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування ухвали місцевого суду про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 337/2084/21 та обґрунтовано направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому висновки апеляційного суду в цій справі, за встановлених обставин, узгоджуються з вищенаведеними правовими висновками Верховного Суду.

Доводи заявника про неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 308/11448/14-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 462/2866/18, від 25 березня 2021 року у справі № 2-17/11, від 30 вересня 2021 року у справі № 645/2804/16-ц, є безпідставними, оскільки у вказаних справах судами встановлені обставини об`єктивної неможливості розгляду цих справ до вирішення інших справ, в яких встановлювалися обставини, що впливали на збирання та оцінку доказів у зазначених справах. Натомість в цій справі таких обставин не встановлено, тому апеляційний суд обґрунтовано скасував ухвалу місцевого суду про зупинення провадження у справі і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Посилання заявника на неврахування апеляційним судом висновків, викладених в постанові Запорізького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 337/197/19, в ухвалах цього суду від 26 листопада 2019 року у справі № 333/4292/15-ц, від 27 січня 2021 року у справі № 337/3101/17 та в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2020 року у справі № 522/7647/15-ц, не заслуговує на увагу, оскільки доводи про неврахування висновків, викладених у вказаних судових рішеннях не є підставою касаційного оскарження судового рішення, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду щодо встановлення обставин справи та оцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не може бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, Верховний Суд вже викладав у своїх постановах висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків.

В постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) Велика Палата Верховного Суду вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Виходячи з викладеного, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Г. О. про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2021 року.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Геннадія Олександровича на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2021 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко