Овруцький районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-539/11

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25 січня 2011 року                                                                                  м. Овруч

 Суддя Овруцького районного суду Якухно О.  М. , розглянувши у скороченому провадженні в місті Овруч справу за позовом  ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації  про визнання дій протиправними, перерахунок та виплату коштів відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить визнати дії відповідача протиправними,  зобов’язати  відповідача зробити перерахунок та виплату їй коштів, що передбачені ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2010 року, мотивуючи тим, що вона  проживає в м.Овруч Житомирської області. Їй виплачувались компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав.

Позивачем ставиться питання про поновлення строку звернення до суду та про ведення перерахунку і виплати їй коштів за період з 22 травня  2008 року по 30 листопада  2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позов подано до суду в січні  2011 року. Ухвалою  від 19.01.2011 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду і позов в частині вимог за ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 22 травня   2008 року по 30 червня  2010 року залишено без розгляду.

Відповідач надіслав заперечення, в яких з вимогами не погоджується.

Суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно копії паспорту позивач проживає в м.Овруч Житомирської області.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч Житомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :

-          ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати.

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :

-          для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.).

 Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

 Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 січня 2010 року – 869 грн., з 1 квітня 2010 року - 884 грн., 1 липня 2010 року – 888 грн., з 1 жовтня 2010 року – 907 грн..

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Статтею 62 даного Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є і їх нарахування та виплату за ст.37 Закону здійснює управління праці та соціального захисту населення по місцю реєстрації громадян.

На підставі викладеного, розмір нарахованої відповідачем доплати не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимога про її нарахування та виплату в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підлягає задоволенню.

Від сплати судового збору сторони звільнені згідно : позивач - п.18 ст.4, відповідач – ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та рішення Овруцької міської ради від 11.02.10.

Керуючись  ст.ст. 8-11, 18, 71, 122, 160, 161,  162, 1832 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації по застосуванню постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в частині визначення  ОСОБА_1  розміру щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 1 липня  по 30 листопада  2010 року  протиправними.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації   провести донарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, за період з 1 липня  по 30 листопада  2010 року в розмірі, визначеному ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює 40 % від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", щомісячно.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації     виконати постанову негайно.

.Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Овруцький районний суд в Житомирський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  постанова, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:О. М. Якухно