Справа № 368/953/19

2/368/41/21

Рішення

Іменем України

"14" грудня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Вареник О.Л.

з участю представника позивача – адвоката Дементьєва Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Кагарлицька міська рада про визнання недійсним та скасування заповіту,-  

      ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернувся до суду та просив визнати недійсним та скасувати заповіт від 21.03.2019 року, номер у Спадковому реєстрі 63936966, номер в реєстрації нотаріальних дій 273, бланк ННТ 956519.

       Мотивував заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадянин України ОСОБА_3 02.04.1937 н„ про що 05.02.2019р. складено відповідний актовий запис № 5 та Оболонським районним у місті Києві ВДРАЦС ГТУЮ у м. Києві видано Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 від 09.04.2019р.

Його дружина громадянка України ОСОБА_4 померла раніше за нього і на момент його смерті у нього було двоє синів - ОСОБА_1 і його рідний брат - громадянин України ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалід з дитинства, 2-га група інвалідності з 1.06.2004р.

Останній був зареєстрований та проживав разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 постійно проживав та працював в м. Києві, однак регулярно відвідував своїх батька і брата.

ОСОБА_6 був власником вищевказаного будинку, батько за життя йому цей будинок подарував, договір дарування р. 1-793 від 04.04.2007р. був укладений у Кагарлицькій державній нотаріальній конторі, державну реєстрацію проведено 2.05.2007р. за правилами чинного тоді законодавства.

Також, за життя, ОСОБА_3 заповідав своєму синові ОСОБА_7 на підставі виданого 19.04.1996р. Кагарлицькою РДА Сертифікату Серії KB № 028203 на земельну частку (пай), Заповіт від 19.01.2000р. складено секретарем Шпендівської сільської ради, зареєстровано в реєстрі за № 2.

Згодом, невдовзі після смерті батька, 23.03.2019р. помирає рідний брат ОСОБА_5 , про що 25.03.2019р. складено відповідний актовий запис № 3 Виконавчим комітетом Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області видано Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_3 від 25.03.2019р. Причина смерті ОСОБА_8 - гостра серцева недостатність.

Своєї сім`ї у померлого ОСОБА_8 не було, він не був одружений, не мав дітей, не проживав ні з ким однією сім`єю, не мав нікого на утриманні в установленому порядку тощо.

Згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ні дітей, ні дружини, ні батьків (на момент смерті) у померлого ОСОБА_8 не було.       

Отже, за правилами ч. 1 ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Звертаючись до нотаріуса в установленому порядку та в установлений строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 дізнався, що за два дні до своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 його покійний брат ОСОБА_6 заповідав усе належне йому майно Відповідачеві, своїй сусідці - громадянці України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_1 достовірно відомо, що ОСОБА_2 будучи сусідкою ОСОБА_8 постійно «сприяла» зловживанню останнім алкогольними напоями.

Згідно ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна Фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин. помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 231 ЦК України, правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

І нарешті, згідно ч. 1 ст. 233 ЦК України, правочин. який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Зловживання алкоголем є одним з найчастіших причин хронічної серцевої недостатності.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин. визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Наразі є усі підстави вважати, що ОСОБА_2 свідомо регулярно «забезпечувала» свого сусіда ОСОБА_8 спиртними напоями, знаючи про його незадовільний стан здоров`я і доводячи останнього до стану, коли він не усвідомлював значення своїх дій, створюючи для нього хибну уяву турботи про нього, з однією лише метою - умовити його скласти заповіт на її ім`я, щоб отримати усе його майно, зокрема - вищевказаний житловий будинок та земельні ділянки, на яких він розташовується, тим більше, враховуючи, що це все знаходиться поруч з її домогосподарством.

Для цієї ж мети вона незадовго до смерті ОСОБА_8 намагалась встановити над ним опікунство.

Покійний брат жодним чином раніше не вів розмов про наміри заповідати вищевказане своє майно чужим людям, зокрема - Відповідачеві.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Дементьєв Т.М. позов підтримав та просив задоволити його.

Представник відповідача - адвокат Степаніщева В.В. та відповідач ОСОБА_2 після перерви в судове засідання не з`явилися. Подали відзив в якому проти позову заперечували та вважають, що позов ОСОБА_1 є надуманим, безпідставним та необґрунтованим , а тому категорично заперечують проти позову і вважають, що в його задоволенні необхідно відмовити в силу наступних обставин :

Діти відповідача, син та донька, ходили разом з покійним ОСОБА_9 / спадкодавцем / в Шпендівську школу, дружили і разом росли , дуже часто мої діти були в будинку Букалів , а ОСОБА_9 був у нас , а тому він був на рівних правах з дітьми відповідача. Позивач по справі був старший на 10 років від брата ОСОБА_9 , тому в них нічого спільного не було, а після закінчення школи він з села виїхав .

Навчався ОСОБА_9 нормально, але в ОСОБА_9 були проблеми зі здоров`ям, ще в школі в нього проявлялися ознаки епілепсії, він міг стати і стояти в « штопорі « декілька хвилин, потім все минало і він ішов далі, або впасти і лежати без свідомості, разом з тим ОСОБА_9 був дуже спокійний, добрий хлопець, дуже гарно малював , займався різьбою по дереву . Розумово він був нормальний хлопець , вмів читати, писати , сам ходив до магазину здійснював різні покупки . Але в зв`язку з захворюванням був інвалідом 2 групи з дитинства . Батько та мати його дуже любили і жаліли, вони намагалися його роботою не завантажувати, все намагалися робити самі.

В 2003 році мати позивача , ОСОБА_4 , захворіла , в неї був рак і я постійно допомагала ОСОБА_3 по догляду за хворою , а саме, її купала, переодягала, годувала. Я варила їм їсти, оскільки мати була вже прикута до ліжка .

Позивач жодного разу ні здорової, ні тим паче хворої матері не провідував.

В ІНФОРМАЦІЯ_5 мати позивача, ОСОБА_4 , померла, але ні позивач, ні будь-хто з його родини, на похороні не були, організацією похорон також займалася я .

Оскільки , після смерті матері, в будинку залишилися проживати два чоловіки, батько і син ОСОБА_9 , а з рідних ніхто жодного разу до них не навідувався , а саме : ні позивач, ні його діти, я чисто з людських спонукань, не могла залишити цю сім`ю, а тому продовжувала їм чим могла допомагати . Допомагали цій сім`ї і мої діти, садили картоплю і всю огородину, потім її вибирали, я заготовляли на зиму їм консервацію і відносила її їм у погреб, а зимою ОСОБА_9 та його батько консервацію споживали .

Відповідач з 1998 року в село взагалі не приїжджав, родинних стосунків з батьками та своїм рідним братом/ нині покійним ОСОБА_9 не підтримував, а до 1998 року інколи приїжджав , але постійно був у нетверезому стані і між ним та матір`ю з батьком були постійні сварки, оскільки батьки алкогольних напоїв не вживали, а ОСОБА_10 завжди приїжджав в нетверезому стані . Позивач із дружиною своєю розлучився із- за зловживання спиртними напоями .

А тому батько позивача, ОСОБА_3 , ще за життя майно, яке йому належало , а саме житловий будинок по АДРЕСА_2 , 04.04.2007 року подарував своєму синові, ОСОБА_5 , який постійно проживав з ними в будинку, договір був укладений у Кагарлицькій державній нотаріальній конторі, нотаріусом Воловенко Р.П.

Крім цього батько заповів своєму синові ОСОБА_11 . Сертифікат Серії КВ № 028203 на земельну частку / пай / виданого 19.04.1996 року Кагарлицькою РДА .

Після смерті батька, ОСОБА_3 , ніхто з родичів не приїхав до ОСОБА_9 , допомагати та підтримувати його ніхто не захотів, а тому, на прохання голови Шпендівської сільради відповідач продовжувала допомагати ОСОБА_9 , варила йому їсти, прибирала в будинку, інколи прала білизну, допомагала топити грубу в будинку.

Відповідач неодноразово зверталася до голови села, щоб хтось з родичів приїхав допомагати і жити з ОСОБА_9 , зокрема щоб відшукати його рідного брата ОСОБА_10 , позивача по справі , який живе в Києві, його дочку, ОСОБА_12 , щоб ті допомагали ОСОБА_9 , оскільки треба було варити йому їсти, зимою опалювати будинок, прати білизну, убирати в будинку і таке інше, бо ОСОБА_9 не був цьому навчений. Окрім цього в нього були часті приступи епілепсії і коло нього обов`язково хтось повинен бути .

Голова села виносив це питання на обговорення виконкому сільради, неодноразово намагалися зв`язатися по телефону з позивачем, його дочкою ОСОБА_13 , щоб вона повідомила свого батька, брата ОСОБА_9 , щоб він приїхав і доглядав свого рідного брата, або щоб вона приїхала і помагала своєму дядькові, але вона в телефонному режимі, категорично відмовилася від догляду та надання допомоги дядькові,заявила, що ніхто йому допомагати і доглядати не буде .

На неодноразові прохання голови села вирішити питання щодо ОСОБА_9 , родичі не реагували , голова села запрошував родичів на засідання опікунської ради, але ніхто на це з родичів не реагував.

Одного разу покійний ОСОБА_9 попросив, щоб відповідач його відвезла до нотаріуса в м. Кагарлик , а саме до того нотаріуса, де батько оформляв на нього договір дарування будинку . Пояснив, що хоче зробити заповіт .

21.03.2019        року був складений заповіт ОСОБА_5 на моє ім`я, де він все майно заповів мені , заповіт був укладений і посвідчений приватним нотаріусом Кагарлицького нотаріального округу Р.П.Воловенко .

Даний правочин був вчинений покійним ОСОБА_9 за його волею та його бажанням, абсолютно без будь-якого фізичного чи психологічного тиску. Він був дієздатним і повністю розумів значення своїх дій та керував ними , в цьому при посвідченні даного правочину переконалася і нотаріус, яка вчиняла та посвідчувала даний правочин. Даний правочин є абсолютно правомірним .

Позивач в позові посилається і обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що нібито відповідач сприяла зловживанню ОСОБА_14 спиртними напоями, що свідомо регулярно забезпечувала свого сусіда ОСОБА_8 спиртними напоями, доводячи останнього до стану, коли він не усвідомлював значення своїх дій, створюючи для нього хибну уяву турботи про нього, з однією лише метою умовити його скласти заповіт на моє ім`я .

Але це все надумане, нічим не підтверджене.

Вказує в позові, що зловживання алкоголем є однією з найчастіших причин хронічної серцевої недостатності, оскільки причина смерті ОСОБА_9 - серцева недостатність. А тому позивач висунув версію , що нібито відповідач постійно сприяла зловживанню ОСОБА_9 спиртними напоями, що явилося причиною смерті, але це просто абсурд.

На обліку в нарколога покійний ОСОБА_5 не перебував.

На обліку в психіатра перебував в зв`язку з захворюванням на епілепсію ще з дитинства, він був інвалідом 2 групи з дитинства , тому батьки ним постійно опікувалися і жаліли його

Всі жителі села Шпендівка Кагарлицького району знають мою сім`ю, знали сім`ю ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , знали їхнього сина ОСОБА_9 , знають, що ніхто з нас ніколи не зловживав спиртними напоями . Всі жителі села Шпендівка знають , що ОСОБА_9 усвідомлював значення своїх дій, він був дієздатним і все розумів, давав звіт своїм діям і розумів, що він робить , орієнтувався в побуті.

Шпендівська сільська рада теж знала ОСОБА_9 як спокійного, позитивного , що він спиртними напоями не зловживав, вів нормальний спосіб життя, був адекватний і дієздатний , але хворів епілепсією , тому був інвалідом з дитинства.

Позивач стверджує, що я мала на меті лише отримати усе майно, яке належало ОСОБА_9 але це є абсолютна нісенітниця та вигадки позивача, я діяла лише з християнських та людських намірів, оскільки сім`я ОСОБА_17 була залишена своїми родичами без підтримки та належної допомоги . А після смерті батьків , сам на сам в будинку залишився хворий на епілепсію ОСОБА_9 , я, як мати двох дітей не могла його залишити .

Жодних сумнівів у тому, що складання спірного заповіту  ОСОБА_5  було без будь-якого на нього тиску, що це було його волевиявлення в абсолютно здоровому глузді і розумінні не має. Також експертами не зазначено клінічних діагностичних критеріїв , згідно з Міжнародним класифікатором хвороб (МКХ-10).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадянин України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 „ про що 05.02.2019р. складено відповідний актовий запис № 5 та Оболонським районним у місті Києві ВДРАЦС ГТУЮ у м. Києві видано Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 від 09.04.2019р.

Його дружина громадянка України ОСОБА_4 померла раніше за нього і на момент його смерті у нього було двоє синів - ОСОБА_1 і його рідний брат - громадянин України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалід з дитинства, 2-га група інвалідності з 1.06.2004р.

Останній був зареєстрований та проживав разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 був власником вищевказаного будинку, батько за життя йому цей будинок подарував, договір дарування р. 1-793 від 04.04.2007р. був укладений у Кагарлицькій державній нотаріальній конторі, державну реєстрацію проведено 2.05.2007р. за правилами чинного тоді законодавства.

Також, за життя, ОСОБА_3 заповідав своєму синові ОСОБА_7 на підставі виданого 19.04.1996р. Кагарлицькою РДА Сертифікату Серії KB № 028203 на земельну частку (пай), Заповіт від 19.01.2000р. складено секретарем Шпендівської сільської ради, зареєстровано в реєстрі за № 2.

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер рідний ОСОБА_5 , про що 25.03.2019р. складено відповідний актовий запис № 3 Виконавчим комітетом Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області видано Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_3 від 25.03.2019р. Причина смерті ОСОБА_8 - гостра серцева недостатність.

Своєї сім`ї у померлого ОСОБА_8 не було, він не був одружений, не мав дітей, не проживав ні з ким однією сім`єю, не мав нікого на утриманні .

Згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ні дітей, ні дружини, ні батьків (на момент смерті) у померлого ОСОБА_8 не було.       

Отже, за правилами ч. 1 ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Звертаючись до нотаріуса в установленому порядку та в установлений строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 дізнався, що за два дні до своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 його покійний брат ОСОБА_6 заповідав усе належне йому майно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 8.08.2019 року протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини подала заяву нотаріусу про прийняття спадшини.

Відповідно до положень ст.81 ч.1 ЦПК України позивач повинен довести ті обставини , на які посилався як на підставу своїх вимог.

Позивач посилався на те, що причина смерті ОСОБА_8 - гостра серцева недостатність. Зловживання алкоголем є одним з найчастіших причин хронічної серцевої недостатності. Відповідач ОСОБА_2 свідомо регулярно «забезпечувала» свого сусіда ОСОБА_8 спиртними напоями, знаючи про його незадовільний стан здоров`я і доводячи останнього до стану, коли він не усвідомлював значення своїх дій, створюючи для нього хибну уяву турботи про нього, з однією лише метою - умовити його скласти заповіт на її ім`я, щоб отримати усе його майно. Для цієї ж мети вона незадовго до смерті ОСОБА_8 намагалась встановити над ним опікунство. Покійний брат жодним чином раніше не вів розмов про наміри заповідати вищевказане своє майно відповідачу.

Відповідно ст.1223 ч.1,2 ЦК України передбачено:

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно ст.1269 ч.1 ЦК України передбачено:

1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно ст.1270 ч.1 ЦК України передбачено:

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Позивач не довів , що відповідач ОСОБА_2 регулярно забезпечувалаа ОСОБА_8 спиртними напоями і доводила останнього до стану, коли він не усвідомлював значення своїх дій і , що створювала для нього хибну уяву турботи про нього метою умовити його скласти заповіт на її ім`я.

Позивачем надано докази :

В копії лікарського свідоцтва про смерть від 26.03.2019 року зазначено, що хвороби серця гостра серцева недостатність і кардіоміопатія призвели до смерті ОСОБА_8 та смерті сприяла правобічна пневмонія. В копії заповіту від 21.03.2019 року зазначено, що на випадок смерті ОСОБА_5 зробив розпорядження , що все своє майно заповідає відповідачу і прочитав заповіт , про що написав власноручно, та підписав заповіт. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Воловенко Р.П. і перевірено дієздатність заповідача.

Довідкою МСЕК підтверджується про повторний огляд 11.05.2004 року і встановлення 2 групи інвалідності з 1.06.2004 року і довічно по причині інвалідності з дитинства та зроблено висновок про умови та характер праці – не працездатний у звичайних виробничих умовах, протипоказана робота на висоті, біля води, вогню, рухомих механізмів та рекомендовано заходи по відновленню працездатності – лікування у психіатра. Посвідченням категорії 4 підтверджується, що ОСОБА_5 має право на пільги та компенсації , передбачені ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».

Також позивач посилається на висновок судово – психіатричної експертизи від 17.03.2021 року в якому зазначено, що сукупність розладів психіки підекспертного, з урахуванням анамнестичних даних, протягом останніх років (щонайменш з 2004 року, коли був встановлений виражений ступінь інтелектуально-мнестичого зниження), а також в період, який цікавить суд, відповідає діагностичним критеріям деменції внаслідок епілепсії.

З урахуванням давності початку та особливостей перебігу психічного захворювання підекспертного (негативной динаміки, відсутності адекватного лікування), поглиблення протягом останніх років емоційно-вольових та поведінкових порушень, вираженого ступеню інтелектуально- мнестичного зниження, яке досягало ступеню деменції у підекспертного (за даними медичної документації та показів свідків), за своїм психічним станом на час укладання заповіту 21.03.2019 року він не міг усвідомлювати значення свої дії та керувати ними.

Вказаний висновок не містить даних про наявність психічного захворювання внаслідок вживання підекспертним алкогольних напоїв, що слід було дослідити експертам згідно ухвали суду про спір між сторонами який обгрунтовувася тим, що ОСОБА_5 не усвідомлював своїх дій внаслідок вживання алкогольних напоїв, але не було досліджено.

Також при дачі висновку експертами зазначено , що після 2010 року огляди психіатра формальні, явних загострень не описується, як і покращень психічного стану ( Орієнтований, Емоційно тьмяний, формальний. Продуктивних розладів не виявлено. Судомні напади рідко. Підтримуюче лікування отримує регулярно. Згідно записам в амбулаторній карті в 2017 році під експертному неодноразово призначався аміназин, що свідчить про збуджений стан під експертного у той період та про нестабільність його психічного стану. Але вбачається , що експертами не надано оцінки , що під час оглядів було також встановлено , що свідомість на час огляду ясна – 21.06.2011 року, 10.11.2011 року, 9.12.2011 року, 26.03.2012 року, 9.09.2014 року , 22.01.2016, 30.01.2017 року, 7.11.2017 року . Також не мотивовано з якого часу відбулось поглиблення емоційно – вольових та поведінкових порушень вираженого ступеню інтелектуально- мнестичного зниження, яке досягало ступеню деменції у підекспертного. Також експертами не зазначено клінічних діагностичних критеріїв , згідно з Міжнародним класифікатором хвороб (МКХ-10). Відповідно до положень ст.49 ч.3 ЦПК України позивач не скористався правом до закінчення підготовчого засідання змінити підставу позову щляхом подання письмової заяви про те, що позов також обґрунтовується і тим, що психічне захворювання виникло внаслідок захворювання на епілепсію. Тому вказаний висновок експерта не є належним і допустимим доказом.

Представником відповідача надав довідка Шпендівської сільської ради від 27.08.2019 року , що в школі ОСОБА_5 навчався посередньо , офіційно не працював, допомагав батькам по господарству, спиртними напоями не зловживав, позитивно характеризувався, був спокійний, не конфліктував.

Також покази свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 не містили даних, що відповідач забезпечувала ОСОБА_8 спиртними напоями і доводила останнього до стану, коли він не усвідомлював значення своїх дій з метою умовити його скласти заповіт на її ім`я.

Позивач не довів, що ОСОБА_6 вчинив спірний заповіт у момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними. Порушення прав позивача на спадкування не доведено і в задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.1223 ч.1,2; 1269 ч.1, 1270 ч.1, 225 ч.1 ЦК України ст.ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України,суд,-

                                                       вирішив:  

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається  протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.          

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273  ЦПК України.

Повний текст рішення складено 24.12.2021 року.                                        

Суддя: В.І. Кириченко