Справа № 2-750
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року
Олевський районний суд Житомирської області
в складі : головуючої – судді Охрімчук І.Г.
з участю секретаря Федорчук О.В.
позивачки ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачки борг за договором позики в сумі 35 000 грн. мотивуючи тим, що відповідачка отримала від неї у борг зазначені кошти, відповідно до розписки і на її вимогу не повертає.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав, які в ньому зазначені і просить суд задовольнити його у повному обсязі мотивуючи тим, що позивачка дійсно готівкою отримала у неї в борг кошти в сумі 35 000 грн., які зобов’язувалась повернути у два етапи, про написала розписку. При цьому ніякого психологічного тиску на неї не застосовувалось. Відповідачка працювала продавцем, але вона перебувала у трудових відносинах з іншою особою, а кошти у позику отримувала від неї.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні позов не визнали мотивуючи тим, що між позивачкою та відповідачкою фактично не відбувалось договору позики, так як відповідачка фактично 35 000 грн. в борг від позивачки не отримувала. Розписка надана відповідачкою позивачці була написана під психологічним тиском позивачки та її родичів внаслідок того, що вона працювала в магазині і нібито допустила недостачу товарно – матеріальних цінностей. Вона має невеликі доходи, неповнолітню дитину , тому не могла брати у позику таку суму грошей.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8. суду показали, що дійсно відповідачка отримувала у позивачки у борг 35 000 грн. Передача грошей дійсно фактично відбувалась у їх присутності. Відповідачка при цьому пояснювала, що кошти поверне і написала розписку. Психологічного тиску на відповідачку під час передачі грошей та написання розписки не застосовувалось.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що про те, що відповідачка отримувала у борг гроші йому не відомо. Позивачка приходила до його місця проживання і повідомляла про те, що відповідачка не повертає гроші, які взяла у неї в борг. Іншим разом вони приносили і показували йому розписку.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка 29 листопада 2009 року отримала від позивачки в борг 35 000 грн., які зобов’язувалася повернути їй до кінця 2009 року, а частину до кінця січня 2010 року, що стверджується письмовою розпискою. На даний час борг позивачці не повернутий. Відповідно до трудової угоди від 06листопада 2007 року слідує, що відповідачка перебувала у трудових відносинах, а саме виконувала роботу продавця магазину у ПП ОСОБА_7
Зазначені правовідносини врегульовані ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України відповідно до яких слідує , що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним в момент передачі грошей або речей. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума перевищує розмір встановлений законом. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника.
Крім того позичальник зобов'язаний повернути позику позикодавцеві у тій самій сумі в строк встановлений законом або договором, а саме 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про повернення боргу.
В даному випадку суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з тих підстав, що укладення договору позики між сторонами мало місце, позивачка передала відповідачки кошти в сумі 35 000 грн., що слідує з розписки та показань свідків. Письмова форма договору позики дотримана. Після закінчення терміну повернення грошей та пред'явлення вимоги позивачки до відповідачки про повернення боргу, відповідачка борг не повернула, тому кошти підлягають стягненню в примусовому порядку.
Пояснення відповідачки з приводу того, що вона не отримувала у борг у позиваки кошти в сумі 35000 грн. спростовуються зібраними по справі доказами, а саме показаннями свідків, розпискою про отримання грошей. Крім того її пояснення з приводу того, що вона перебувала у трудових відносинах з позивачкою і допустила недостачу ТМЦ у магазині, що стало приводом для позивачки на написання розписки та звернення до суду також спростовуються показаннями свідків, розпискою та трудовою угодою відповідно до якої слідує, що відповідачка перебувала у трудових відносинах з іншою особою, а не з позивачкою, тому суду виходячи з вище наведеного судне може взяти пояснення відповідачки як доказ. Інші докази, які б стверджували обставини зазначені відповідачкою у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України та ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої по АДРЕСА_1 тридцять п’ять тисяч гривень / 35 000 грн./ боргу за договором позики та 120 грн. витрат понесених на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_2 350 грн. судового збору в прибуток держави.
ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнена на підставі декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, як потерпіла внаслідок чорнобильської катастрофи.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.
Суддя