Судове рішення #13314061

                                                                                                              Справа № 2-224/ 2010 р.

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 грудня 2010 року

                      Олевський районний суд Житомирської області в складі :

                      головуючої-судді                   Охрімчук І.Г.

                      з участю секретаря                Федорчук     О.В.

                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» Житомирської області до ОСОБА_2 про   стягнення  недостачі

                                                                  В С Т А Н О В И В :

            Позивач  звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь 14 053, 54 грн. недостачі, оскільки відповідачка  працюючи продавцем магазину «Колосок № 10», будучи матеріально відповідальною особою, відповідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, отримала під реалізацію товарно – матеріальні цінності  і в результаті здійснення своїх повноважень допустила недостачу, що стверджується порівняльною відомістю. В добровільному порядку недостачу відповідачка  не погасила мотивуючи тим, що в неї тяжке матеріальне становище.

          В судове засідання представник позивача надала заяву про розгляд справи у їх відсутність та позов підтримала з підстав, які в ньому зазначені і просить суд стягнути з відповідачки зазначену суму недостачі.  

          Відповідачка стосовно позову не  заперечує та просить справу розглядати без її участі, про що надала до суду заяву.    

     

          В судовому засіданні встановлено, що  відповідачка була прийнята на роботу до позивача продавцем магазину «Колосок № 10» з 25 липня 2008 року. Між позивачем та відповідачкою  було  укладено  договір від 25 липня 2008 року про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Строк  дії  договору  було  встановлено  на весь час роботи відповідачки з довіреними їй товарно – матеріальними цінностями.  Відповідачка працювала у позивача, отримувала під реалізацію товарно – матеріальні цінності, здавала виручку, робила звіти щодо них  до звільнення, тобто до 09 лютого 2010 року, що стверджується  наказом від 09 лютого 2010.  На час звільнення відповідачки з роботи встановлено суму недостачі ТМЦ, отриманих відповідачкою під реалізацію в сумі 14 053. 54 грн., оскільки недостача не була відшкодована відповідачкою в добровільному порядку.    

     

              Дослідивши  та  оцінивши  докази  по  справі  суд  дійшов  висновку,  що  між  сторонами  виникли  правовідносини,  які  регулюються  ст. ст. 130, 134, 135-1 КЗпП України відповідно до яких слідує, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. Працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини підприємству у випадку коли на працівника, відповідно до законодавства, покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладений з  працівником, який займає посаду або виконує обов’язки безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей.      

                В  даному  випадку  відповідачка  дійсно, фактично у період з 25 липня 2008 року по 09 лютого 2010 року  перебувала у трудових відносинах з позивачем. Вона  виконувала  роботу пов’язану із зберіганням,  продажем,  перевезенням  цінностей  наданих позивачем, тому  несла повну матеріальну відповідальність. Судом встановлено, що відповідачка  не  виконала  належним чином  свої трудові обов’язки,  чим спричинила  позивачу  збиток,  який  повинен  бути  стягнутий з неї у примусовому порядку.  

            Виходячи  з  вище  наведеного суд  вважає,  що  відповідно до  вимог  ст.88 ЦПК  України  на  користь  позивача за рахунок відповідачки  повинно  бути  стягнуто сплачені ним витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір в частині задоволених вимог.  

       

             Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст. ст. 130, 134, 135-1, 232 КЗпП України

 

                                                          В И Р І Ш И В :

             Позов Відкритого акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» до ОСОБА_2  стягнення  недостачі - задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 на  користь Відкритого акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» на рахунок № 260033173 відкритого в ЖОД  «Райффайзен Банк Аваль» МФО  311528 код 00375964 ІПН 003759606170  кошти  в сумі 14 053, 54  грн. / чотирнадцять тисяч п’ятдесят  три гривні 54 копійки /  недостачі.

             Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 на  користь Відкритого акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» на рахунок № 260033173 відкритого в ЖОД  «Райффайзен Банк Аваль» МФО  311528 код 00375964 ІПН 003759606170  кошти  в сумі  120 грн. витрат понесених позивачем по розгляду справи та  140.54 грн. сплаченого позивачем судового збору.

             Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд  Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області, на протязі десяти днів з дня отримання сторонами рішення суду.      

 

                                                Суддя :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація