Справа № 2-1270/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

19.01.2011 року                                                            м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

           головуючого      -    судді                    Бабаниної В.А.

           при секретарі                                        Нагаєвій Н.О.

    розглянувши  за участю представника позивача Кокойди О.В.,  представника відповідача

ОСОБА_2 він же представник ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні в  м. Нікополі  цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_4, про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором . Зустрічні позови ОСОБА_4 до  Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»про визнання кредитного  договору  недійсним та  розірвання кредитного договору.

ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» про визнання кредитного договору недійсним                                                     

                                                                           ВСТАНОВИВ:

30.09.2009 року Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»(надалі Позивач) звернулося до суду з позовною заявою, яку уточнило 21.07.2010 року і просить стягнути з  ОСОБА_4 на користь  Публічного акціонерного товариства „ Ерсте Банк” заборгованість за кредитним договором  № 014/14655/2/18782 від 26.06.2008 р., а саме: заборгованість по тілу кредиту  в розмірі 90 054 доларів США 68 центів, що по курсу НБУ станом на 13.07.2010 року еквівалентно 711 720 гривень 14 копійок;  заборгованість по процентах за користування кредитом –15936  доларів США 36 центів, за курсом НБУ станом на 13.07.2010р. становить 125948 гривень 24 коп.; пеня за порушення строків повернення кредиту 28104 долари США, що за курсом НБУ станом на 13.07.2010р. становить 222117 гривень 14 коп.; пеня за порушення строків повернення відсотків за користування кредитом у розмірі 35600 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.07.2010р., складає 281 359 гривень 84 коп. всього 169 696 доларів США 50 центів   що за курсом НБУ станом на 13.07.2010р. становить  1 341 145 гривень 37 коп.  та  судові витрати по справі у розмірі 182 гривень. .

Посилається  на те, що 26.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „ Ерсте Банк”, правонаступником якого є  Публічне акціонерне товариство „ Ерсте Банк”,  та ОСОБА_4 ( надалі Відповідач)  було укладено кредитний договір №014/14655/2/18782 про надання кредиту в сумі 93160 доларів США, строком користування до 20.05.2018року, зі сплатою 13,0% річних за  користування кредитом.  Відповідно до зазначеного Кредитного договору Відповідач зобов’язаний до 15 числа  кожного місяця здійснювати часткове погашення кредиту, сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів згідно з Графіком та Планом, що є додатком до Кредитного договору.

Відповідач істотно порушив умови кредитного договору не виконав своїх кредитних зобов’язань, своєчасно не сплативши платежі.  22.01.2009 року  Позивачем було направлено Відповідачу  повідомлення-вимогу в якому вимагав дострокове  погашення кредиту, на яке Відповідач не відреагував і кредиту не погасив.

Відповідач позов не визнав і  01.02.2010року ОСОБА_4 звернувся з зустрічною позовною заявою  про визнання кредитного договору недійсним з посиланням на  Закон України

„ Про захист прав споживачів”. В позові вказує, що  перед  укладенням договору про надання споживчого кредиту, кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у письмовій формі, чого не було зроблено, про  кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений ( п.1.4 Договору зазначає що мета кредитування-споживчі цілі, які саме в договорі не зазначається).

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача ( жодної інформації про це йому не було надано, через що він був позбавлений можливості об’єктивно оцінити всі наявні вформи кредитування та зробити свідомий обґрунтований вибір

Не було йому надано інформації про  існуючі типи відсоткової ставки та про тип який був застосований у його випадку.;

Також не було надано інформацію  про  орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);  необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.15 вказаного Закону  споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило  отримання ним кредитних коштів, за кредитним договором,  на умовах які не мають потрібних споживачеві властивостей- споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків як передбачено ст. 7 Закону. На підставі вищевказаного та  ст.215,ч.1 ст.203 ЦК України ОСОБА_4 просить визнати  Кредитний договір №014/14655/2/18782  від 26.06.2008 року між ним і Позивачем недійсним.

06.04 2010 року  ОСОБА_4 в порядку статті 31 ЦПК України доповнив позовні вимоги  про визнання кредитного договору недійсним, посилаючись на те, що дії сторін щодо укладення  та виконання спірного кредитного договору в валют,  відмінній від гривні України ( долари США) не відповідають діючому законодавству та тягнуть за собою недійсність  Кредитного  договору.

26 липня 2010  ОСОБА_4 подав  доповнення до позовної заяви  від 06.04.2010 року  до ПАТ

«Ерсте Банк» про розірвання  кредитного договору у зв’язку з істотною зміною обставин, якими керувались сторони при укладенні Кредитного договору.  Станом на день отримання кредиту щомісячний  платіж у гривневому еквіваленті складав 6217, 75 грн.( за курсом 484,97 грн. за 100 дол.США станом на 26.06.2008 року).  На теперішній час його курс  складає 789,60 грн. за 100 дол.США станом на 26.07.2010 року.  В момент укладання Договору  сторони Договору  виходили з того, що така зміна обставин не настане. Події, що викликали ускладнення у виконанні договору, а саме зміна офіційного курсу іноземних валют та девальвація гривні майже у два рази, є істотною зміною обставин, мали місце та стали відомими сторонам після укладення договору, а саме з 2009 року.

Зміна обставин зумовлена причинами, які він як заінтересована сторона не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності які від нього вимагаються.  Події, які викликали ускладнення добросовісного виконання умов Договору не могли ним бути передбачені та прийняті до уваги при підписанні самого договору, так як він не міг спрогнозувати, що  через кілька років після підписання угоди змушений буде сплачувати вдвічі більший платіж у валюті  отримання доходу  , одночасно з кризовим зменшенням самого доходу.

Зараз виконання договору порушило співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило його, як заінтересовану сторону того,  на що він розраховував при укладанні договору Мова йде про збільшення ціни отримуваного ним за договором та взагалі веде до того, що даний договір перестає мати для нього будь яку цінність, в процесі виконання. Зменшення цінності отримуваного ним за Договором відбувається в силу суттєвої зміни договірної рівноваги у зв’язку з істотним підвищенням вартості виконуваного та в силу зменшення цінності отримуваного ним за договором.  Суттєва зміна цінності та навіть повна втрата цінності отримуваного ним за договором відбулася в результаті серйозних змін у ринковій ситуації( наслідки стрімких та не передбачуваних  інфляційних процесів щодо договірної ціни).

Із суті та змісту Договору, а також звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни зазначених обставин несе він, як позичальник. Він не приймав на себе ризик зміни  та відповідальність у випадку ускладнення у виконанні договору.  Вважає, що збільшення суми щомісячного платежу на 3905,63 грн. або на 38,58% від погодженого при підписанні Договору рівня є для нього істотною зміною обставин якими він керувався  при укладанні Кредитного договору.

09.07.2010 року ОСОБА_3 звернулась з позовом  до Публічного акціонерного товариства „ Ерсте Банк”про визнання кредитного договору недійсним.

Посилається на те, що її чоловіком ОСОБА_4 без її згоди на те, 26.06.2008 року було укладено Кредитний договір  №014/14655/2/18782. Стаття  65 СК України передбачає що дружина, чоловік розпоряджаються майном, яке  є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя , за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.  Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений  другим із подружжя без її згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

ПАТ „ Ерсте Банк” проти зустрічних вимог  ОСОБА_4 і позову ОСОБА_3 заперечує.

Заперечення обґрунтовує тим, що Додатком №2 до Кредитного договору з ОСОБА_4  є повідомлення позичальника-фізичної особи про умови надання споживчого кредиту, копію якого у письмовій формі  ОСОБА_4 отримав,  з умовами  ОСОБА_4 ознайомлений , всі умови та положення йому зрозумілі  про що свідчить його підпис на екземпляру Банка. Крім того,умови кредитування вказані і самому Договорі з якими ОСОБА_4 ознайомлений, так як підписав договір, таким чином Банк належним чином виконав вимоги статті 11 Закону України „ Про захист прав споживачів”

Відкрите акціонерне товариство „ Ерсте Банк”, на час укладення Договору,  мало  Банківську ліцензію № 224 від 29.05.2007 року видану Національним  банком України,  на право здійснення банківських операцій та  Дозвіл № 224-2 від 18.09.2007 року  національного Банку України до вказаної ліцензії який дає право на операції з валютними цінностями.    

Заперечуючи на позов  ОСОБА_3 ПАБ „ Ерсте Банк” вказує, що вона  знала про укладення  Кредитного договору.  Своєю заявою, посвідченою 26.07.2008 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.07.2008 року ,  вона дала дозвіл своєму чоловікові  ОСОБА_4 на укладення договору купівлі-продажу предмета кредитування за Кредитним договором з одночасною передачею його в іпотеку Банку.

Крім того, ст. 65 СК України регламентує винятково правовідносини, які стосуються розпорядження вже наявним у подружжя  майном і жодним чином не врегульовує питання укладення кредитного договору, оскільки той з подружжя, хто укладає кредитний договір, не розпоряджається майном, а отримує у власність кредитні кошти і бере на себе зобов’язання щодо їх повернення кредитору.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 26.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „ Ерсте Банк”, правонаступником якого є  Публічне акціонерне товариство „ Ерсте Банк”,  та ОСОБА_4   було укладено кредитний договір №014/14655/2/18782 про надання кредиту в сумі 93160 доларів США, строком користування до 20.05.2018року, зі сплатою 13,0% річних за  користування кредитом.  Відповідно до зазначеного Кредитного договору Відповідач зобов’язаний щомісячно до 15 числа  здійснювати часткове погашення кредиту, сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів згідно з Графіком що є додатком до Кредитного договору, що підтверджується копією договору, Додатком до нього і визнається Відповідачем.   З грудня 2008 року Відповідач припинив  погашення кредиту, Позивач  .  22.01.2009 року направив Відповідачу  повідомлення-вимогу в якому вимагав дострокове  погашення кредиту яке передбачено п.5.6 Кредитного  договору у разі  не виконання або неналежного виконання  договору. Відповідачем вимоги Банку не були виконані. Його заборгованість складає: заборгованість по тілу кредиту  в розмірі 90 054 доларів США 68 центів, що по курсу НБУ станом на 13.07.2010 року еквівалентно 711 720 гривень 14 копійок;  заборгованість по процентах за користування кредитом –15936  доларів США 36 центів, за курсом НБУ станом на 13.07.2010р. становить 125948 гривень 24 коп.; пеня за порушення строків повернення кредиту 28104 долари США, що за курсом НБУ станом на 13.07.2010р. становить 222117 гривень 14 коп.; пеня за порушення строків повернення відсотків за користування кредитом у розмірі 35600 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.07.2010р., складає 281 359 гривень 84 коп. всього 169 696 доларів США 50 центів   що за курсом НБУ станом на 13.07.2010р. становить  1 341 145 гривень 37 коп.

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на підставі слідуючи положень: Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  Відповідно до вимог ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлено договором. Згідно з вимогами ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання і при цьому порушенні наступають правові наслідки встановлені договором чи законом. Згідно вимог ст.629 ЦК України, договір є  обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати кредитні кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України  якщо договором встановлено обов‘язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення  частини позики, що залишилася, та сплати належних йому  процентів.

Не підлягають вимоги  ОСОБА_4 до ПАТ „ Ерсте Банк”  про визнання недійсним  Кредитного договору з підстав порушення Банком  положень ст. 11 Закону  „ Про захист прав споживачів „ від 12 травня 1991 року № 1023- ХII з подальшими змінами та доповненнями.

Як видно з, представленого  Позивачем   повідомлення позичальника- фізичної особи про умови надання  споживчого кредиту , підписаного ОСОБА_4 Банк перед укладенням Кредитного договору надав споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Щодо вимог позовних  ОСОБА_4 . у  зустрічній позовній заяві до  Публічного акціонерного товариства  „ Ерсте Банк””  про визнання кредитного договору недійсним    з підстав укладення  та виконання спірного  кредитного договору в  іноземній валюті то  відповідно до  ст.192 ЦК України  іноземна  валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.  Основним  законодавчим актом, який  регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет   Кабінету Міністрів України від 19  лютого 1993 р.№ 15-93 „ Про систему валютного регулювання і валютного контролю.”  Згідно з вимогами ст.5 Декрету № 15-93 єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування у іноземній валюті є  наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій . У статтях 47 та 49  Закону від 7 грудня 2000р. № 2121-III  „ Про банки і банківську діяльність” визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.   Позивач має  відповідну генеральну ліцензію та письмовий дозвіл Національного  банку України тому здійснення ним кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства  України.

Щодо вимоги   у зустрічній позовній заяві про  розірвання Кредитного договору  у зв’язку із істотною зміною обставин, що передбачено ст.652 ЦК то при  укладанні договору сторони не визначили  як істотну обставину –зміну курсу долара.  Відповідач ( за первинним позовом )  не довів впевненість сторін при укладанні договору  що зміна курсу долара не відбудеться.  ОСОБА_4 не довів  зменшення своїх прибутків, крім того ця обставина не є такою, яку можна віднести до форс-мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не належить до обставин непереборної вили, що позбавляють його необхідності виконувати умови укладеного договору.

Не підлягають вимоги   ОСОБА_3 про визнання недійсним Кредитного договору з тих підстав, що вона не давала дозволу своєму чоловікові на укладання  Кредитного договору.  Позивач надав копію  заяви ОСОБА_3  посвідченою 26.07.2008 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.07.2008 року ,  якою ОСОБА_3  дала дозвіл  своєму чоловіку ОСОБА_4 на укладення договору купівлі-продажу з одночасною передачею в іпотеку  нежилого приміщення АДРЕСА_1 В заяві вказано, що Договір купівлі-продажу та іпотеки, з текстом яких вона  ознайомлена, укладається її чоловіком  в інтересах сім’ї на умовах, які вони попередньо обговорили і вважають вигідними для них, і укладення цих договорів відповідає їх спільному волевиявленню.

В п. 3.6 Кредитного  договору  №014/14655/2/18782  вказано, що  забезпеченням Договору є  не житлове приміщення  розташоване у АДРЕСА_1

Крім того, ст. 65 СК  України, на яку посилається ОСОБА_3  регулює відносини  які стосуються розпорядження майном що є у спільній сумісній власності подружжя  і не стосуються права  одного з подружжя на укладення цивільно-правових угод щодо набуття майна, зокрема на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є угодою про отримання у власність грошових коштів і не створюють обов’язків для другого із подружжя, а лише для ОСОБА_4 як сторони договору ( ч.1 ст.1054 ЦК України).

Керуючись ст.ст.10,11,212-214,215,218  ЦПК України, суд

Поозов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_4, про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» 1341 145( один мільйон триста сорок одна тисяча сто сорок п’ять) гривень 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» судові витрати у розмірі 1820 гривень.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 про визнання договору недійсним та розірвання договору відмовити.

У задоволенні позовних вимог   ОСОБА_3  про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду  Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня  проголошення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя:В. А. Бабаніна