Справа № 674/1229/21

                                                               Провадження № 2-о/674/121/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року                                                                                 м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Шафікова Ю. Е.,

за участю секретаря Проценко Л.В.,

представника заявниці адвоката Солов`я О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дунаївці в порядку окремого провадження  цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявниці  ОСОБА_2 , заінтересована особа: Новоушицька селищна рада, Новодунаєвецька селищна рада про встановлення факту спільного проживання,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.2021 року заявниця звернулась із заявою до суду, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба по материнській ліній ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована в с.Джурджівка Новоушицького району, але фактично проживала зі своєю дочкою – матір`ю заявниці ОСОБА_4 .. Після її смерті відкрилась спадщина на право земельну частку (пай), площею 2,11 в умовних кадастрових гектарах і земель колективної власності колишнього КСП «Колос» с.Глібів, що підтверджується сертифікатом про право на земельну частку (пай), яку фактично прийняла мати заявниці, проте не оформила своїх спадкових прав, до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини не звернулась. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці ОСОБА_4 .

Заявниця є спадкоємцем за законом 1-ої черги після смерті матері, за її заявою нотаріусом заведено спадкову справу, інших спадкоємців, які би претендували на спадщину немає, їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке на час смерті належало ОСОБА_4 .

Крім того, заявниця звернулась до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав і на земельну частку (пай), яка належала її бабусі, проте постановою від 15.07.2021 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з неможливістю встановити факт спільного проживання померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Враховуючи наведене, а також те, що позасудовим шляхом встановити такий юридичний факт неможливо, заявниця просила встановити факт, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 спільно проживали в період з 1992 рік по 3 лютого 2004 року за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 24 вересня 2021 року вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник заявниці підтримав заяву у повному обсязі та просив задовольнити.

Представники заінтересованих осіб Новоушицької селищної ради та Новодунаєвецької селищної ради в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи..

Суд, заслухавши представника заявниці, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до п.п. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцепроживання - житло,розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальніустанови, заклади соціального обслуговуваннята соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до статті 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

При цьому, відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року по справі № 484/747/17.

Із роз`яснень викладених у. п.п. 2,23 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба заявниці  ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

До її спадкового майна належить: право земельну частку (пай), площею 2,11 в умовних кадастрових гектарах і земель колективної власності колишнього КСП «Колос» с.Глібів, що підтверджується сертифікатом про право на земельну частку (пай).

Як вбачається з витягу зі Спадкового реєстру від 03.12.2021 спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заводилась.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 дочкою померлої є ОСОБА_5 , яка у шлюбі з ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 », з яким в подальшому шлюб розірвала та уклала шлюб з ОСОБА_8 , в якому прізвище змінила на « ОСОБА_9 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Дочкою ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, де у графі мати вказано « ОСОБА_10 », тобто на час народження заявниці ОСОБА_4 носила прізвище « ОСОБА_7 ».

Матеріалами справи підтверджується, що до майна померлої ОСОБА_4 на підставі заяви ОСОБА_1 заведено спадкову справу №132/2021, в рамках якої заявниці видано свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна у вигляді права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом ХМ№0302466.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на право земельну частку (пай), площею 2,11 в умовних кадастрових гектарах і земель колективної власності колишнього КСП «Колос», яке належало бабі заявниці нотаріус відмовила, у зв`язку недоведеністю факту спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на дату смерті останньої.

З огляду на наведене, суд вважає доведеними твердження заявниці про те, що вона позбавлена можливості довести такий юридичний факт в позасудовому порядку і його встановлення безпосередньо породжує для неї юридичні наслідки.

Факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 баба заявниці  ОСОБА_3 на момент своєї смерті проживала разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 підтверджується, зокрема: довідкою Новоушицької селищної ради від 14.09.2021, з якої вбачається, що померла ОСОБА_3 на час свої смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 , проте фактично не проживала; довідкою Новодунаєвецької селищної ради, згідно якої ОСОБА_3 приживала на день смерті без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 разом із дочкою ОСОБА_4 .

Крім того, факт спільного проживання ОСОБА_3 те ОСОБА_4 станом на 03.02.2004 року підтвердив допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 .

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідноіз ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також беручи до уваги неможливість встановлення факту спільного проживання померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на 03.02.2004 року тобто день смерті ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення такого юридичного факту, оскільки метою його встановлення є отримання можливості реалізувати заявницею права на спадкування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,23,81,258,259,263-268,273,293,294,315-319ЦПКУкраїни, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявниці адвокат Соловей Олександр Васильович про встановлення факту спільного проживання - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в період з 1992 рік по 3 лютого 2004 року за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду безпосередньо або через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

- заявниця - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

- заінтересована особа - Новоушицька селищна рада, місцезнаходження: 32600, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт., Нова Ушиця, вул. Подільська, 17, код ЄДРПОУ - 04407388.

- заінтересована особа - Новодунаєвецька селищна рада, місцезнаходження: 32413, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський р-н, смт.Дунаївці, вул. Чорновола, 19, код ЄДРПОУ - 04406414

Повний текст рішення складено 21 грудня 2021 року

Суддя                                                                        Ю. Е. Шафікова