Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області    

                            Справа № 2-а-304/11

П О С Т А Н О В А

і м е н е м   У к р а ї н и

"04" лютого 2011 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області Вінницької області суддяБіла Л.  М.  розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання  нарахувати і виплатити підвищення до пенсії як «дитині війни», –  

В С Т А Н О В И В:

Предметом адміністративного позову ОСОБА_1 є спір фізичної особи з суб’єктом владних повноважень –Управлінням Пенсійного Фонду України у м. Хмільнику Вінницької області з приводу обчислення, здійснення та одержання виплат дітям війни.

Відповідач за період з 1 січня 2008 року по даний час виплачує передбачене Законом підвищення в заниженому розмірі –10% замість передбачених 30 %.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачкою та відповідачем обставини, приходить до висновку про їх достатність для прийняття рішення.

Суддя, дослідивши та оцінивши подані докази, приходить до наступних висновків:

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що не заперечується відповідачем, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Згідно ст. 8 Конституції України вона, як Основний Закон вона має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Оцінюючи зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції, у всіх випадках необхідно застосувати  Конституцію України, як акт прямої дії.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», встановлено, що судам під час розгляду справ необхідно піддавати оцінці нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу в т.ч. і акти Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, акти органів місцевого самоврядування на відповідність їх як Конституції так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «По статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Але рішенням Конституційного суду від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вищезазначені зміни було визнано неконституційними та вони втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, у якому, крім того, було вказано на його преюдиційність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22 травня 2008 року, а позивачці підвищення до пенсії як дитині війни за 2008 та 2009 роки виплачувалось в розмірі лише 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки про зобов’язання відповідача  нарахувати та виплатити їй з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року підвищення до пенсії в розмірі 30 % з вирахуванням отриманих позивачкою сум за цей період.

Щодо вимоги позова про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати 30% надбавку до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому, суд зазначає, що вимоги щодо зобов’язання вчинити певні дії на майбутнє не можуть бути предметом розгляду в суді.

Згідно ст. 8 КАС України суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідач посилається на відсутність фінансування для проведення відповідних виплат, вважаючи, що діяв в межах наданих йому повноважень. Однак, у справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, тому відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для порушення прав громадянина на отримання надбавки до пенсії, прямо передбаченої Законом.

Згідно ч. 2 ст. 87 закону України «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, рішеннями Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року по справі № 1-29/2007 та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.. 2 Закону України

«Про прожитковий мінімум», ст.ст. 27, 38 Бюджетного Кодексу України, ст.ст. 8, 71, 128 ч. 6, 158-160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задоволити повністю.

Поновити строк для звернення до суду.

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області з нарахування та сплати ОСОБА_1 щомісячної державної і соціальної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Хмільнику Вінницької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  недоотримане підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період:  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно; з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно з вирахуванням сум підвищення до пенсії як дитині війни, отриманих ОСОБА_1 за вказаний період;

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова, якщо її не оскаржено в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом 10 днів з моменту отримання сторонами копії постанови.

Суддя:                         Біла Л.М.