Справа № 22-1605/2006р. Головуючий в 1 інстанції
Категорія 36 Соловйов В.В.
Доповідач Кутурланова О.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Бауль Н.М.
Суддів Кутурланової О.В. Гаркуші В.О.
при секретарі Шевардіній К.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28.04.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на його користь на утримання ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 150 грн. на кожну дитину щомісячно, посилаючись на те, що добровільно відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча має стабільний заробіток.
Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28.04.2006 року позов задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей : ОСОБА_3, ОСОБА_4 у розмірі по 150 грн. на кожну дитину, щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи від дня подання позовної заяви, тобто з 28.03.2006 року і до досягнення ними повноліття. З ОСОБА_1 стягнено судовий збір на користь держави у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на рахунок Державного підприємства „Судовий інформаційний центр" у розмірі 7,50 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначаючи, що суд неправильно та неповно встановив обставини, що мають значення для справи, зокрема при визначенні суми аліментів не врахував її матеріальне становище та не з"ясував рівень доходів позивача.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 доводи скарги не визнав, а рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення з , межах визначених ст. З 03 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 07.09.1991 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.З), від якого мають двох неповнолітніх дітей : ОСОБА_3(а.с.4), ОСОБА_4(а.с.4), матір"ю яких є ОСОБА_1.
Згідно довідки виконкому Великолепетиської сільради від 14.03.2006 року, неповнолітні діти сторін : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мешкають з позивачем (а.с.7,8).
Суд першої інстанції, встановивши, що діти перебувають на утриманні позивача, а відповідачка добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, керуючись ст.ст. 180, 181 СК України, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідачки на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей, однак, на думку колегії суддів, не врахував матеріальне становище відповідачки, невірно встановив спосіб визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, неправильно застосувавши при цьому до визначеного способу ст. 183 СК України, яка визначає правові підстави стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу).
Згідно з вимогами ст. 184 СК України, розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Як вбачається з довідки Великолепетиської центральної районної лікарні (а.с. 18) відповідачка працює, має стабільний заробіток, її середньомісячна заробітна плата складає 497 грн.
За таких обставин, на думку колегії суддів, розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей повинен бути визначений у частці від її заробітку (доходу) на підставі ст. 183 СК України.
Крім того, в резолютивній частині рішення суду невірно визначений мінімальний розмір аліментів на одну дитину - не менше прожиткового мінімуму, тоді як згідно з ч.2 ст. 182 СК україни, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити в частині встановлення способу визначення розміру аліментів, стягувати аліменти з ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи від дня подання позовної заяви, тобто з 28.03.2006 року і до досягнення дітьми повноліття.
Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28.04.2006 року змінити в частині встановлення способу визначення розміру аліментів.
Стягувати аліменти з ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи від дня подання позовної заяви, тобто з 28.03.2006 року і до досягнення дітьми повноліття.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Судді