19

20

Справа № 712/7025/20

Провадження № 2/712/411/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

про відкладення підготовчого судового засідання та застосування зустрічного забезпечення

22 грудня  2021 року                                                                   м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Нагаєвській В.Б., Коваль М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_3 , в інтересах та від імені якого діє ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_3 , в інтересах та від імені якого діє ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, просив стягнути із ОСОБА_5 на його користь борг за договором позики від 4 грудня 2015 року у розмірі 143 000 доларів США та судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкас від 14 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкас від 7 жовтня 2020 року у підготовчому засіданні прийнято зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання договору позики недійсним до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 30 червня 2021 року замінено померлого позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_6 на його правонаступників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 , в інтересах та від імені якого діє мати ОСОБА_4 .

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 вересня 2021 року зобов`язано  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також малолітнього ОСОБА_3 , в інтересах та від імені якого діє ОСОБА_4 , протягом 10 робочих днів із дня отримання копії цієї ухвали – надати суду оригінал боргової розписки ОСОБА_5 від 4 грудня 2015 року. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби в Черкаській області протягом 5 робочих днів із дня отримання копії цієї ухвали надати суду інформацію (довідку) про доходи ОСОБА_6 , за період з 1 січня 2011 року по 4 грудня 2015 року.

24.09.2021 року закінчився термін повноважень судді Соснівського районного суду м. Черкаси Пересунька Я.В. та припинений розгляд справ. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Троян Т.Є.

У підготовчому судовому засіданні 23.11.2021 року, 22.12.2021 року стороною позивача оригінал розписки не надано.

Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвокат Прядка В.М. вказував, що в матеріалах спадкової справи наявні відомості про те, що оригінал розписки може знаходитисься у банківській ячейці. Проте, для її вилучення спадкоємцям необхідно оформити свідоцтва про право на спадщину. А тому просив відкласти підготовче судове засідання та надати спадкоємцям час для оформлення спадщини.  

ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 та її представник в підготовче судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, причин неявки суд не повідомила.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник - адвокат Гасанов Р.А. заперечували проти відкладення підготовчого засдання, оскільки справа фактично знаходиться у провадженні з липня 2020 року, за цей час сторона позивача не надала оригіналу розписки (договору позики), чим позбавляє сторону відповідача права заявляти клопотання про призначення відповідних експертиз та переходу до судового розгляду справи. Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 23.07.2020 року з метою забезпечення позову накладено арешт на її квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження цим об`єктом нерухомого майна, що завдає їй збитки, окільки вона втрачає прибуток та обмежена у розпорядженні своїм майном (фактично це офісне приміщення).  

Вказували, що стороною відповідача здійснений розрахунок збитків за час простою офісного приміщення, та неможливістю вільно їм розпоряджатися, який буде скерований до суду, а тому доцільним є застосування зустрічного забезпечення, на що також вказував у своїй Ухвалі Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2021 року у цій справі (№ 712/7025/20).

Вислухавши доводи сторін, суд приходить до наступних висновків.

У липні 2020 року ОСОБА_6 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_5 , в якому просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь заборгованість за договором позики  від 04 грудня 2015 року у розмірі 143 000 доларів США та стягнути судові витрати.

Крім того, ОСОБА_6 звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що відповідач не бажає повернути кошти згідно з договором позики у розмірі 143 000 доларів США, тому є підстави вважати, що така позиція відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2020 року заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт на належну ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження цим об`єктом нерухомого майна.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_5 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2020 року про забезпечення позову та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року в справі за позовом  ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення боргу.

Верховний Суд в Ухвалі, зазначив, що відповідачка не позбавлена можливості звернутися до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення, обґрунтувавши наявність відповідних обставин.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу 1 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання у право на повагу до власності має бути законним. Більше того, верховенство права, як одна із засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції.

На думку суду, в даному випадку, необхідно виходити з наявності розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Тобто, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачки має на меті ефективний судовий захист прав позивача та реальне повернення боргу, на випадок задоволення позову.

Натомість, відповідач повинен мати гарантію поновлення своїх прав на випадок відмови у задоволенні позову.

Як видно з матеріалів справи, стороною позивача впродовж липня 2020-грудня 2021 не забезпечено надання доказів в обґрунтування позову (оригінал договору позики) з метою розгляду справи в розумні строки, підготовче засідання триває.

Натомість відповідач вказує на надмірний тягар подальшого арешту та порушення її прав як власника офісного приміщення, яке продовжує забезпечувати позовні вимоги позивачів.  

Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, суд вважає за необхідне реалізувати своє право на застосування зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивачів внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 2 700 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

При цьому, суд враховує вимоги щодо співмірності вказаних заходів зустрічного забезпечення із заходами забезпечення позову, застосованими судом (розмір боргу за договором позики, забезпечений майном відповідача становить 143 000 доларів США), та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (заборона вільного розпорядження своїм майном) та приходить до висновку про застосування зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання позивачів внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 2 700 000,00 гривень, що не перевищує розмір первісного забезпечення.

  Відповідно до ч.2 ст.198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Керуючись ст.ст. 149 - 154, 197, 259, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Прядки В.М. про відкладення підготовчого судового засідання – задовольнити.

Відкласти підготовче судове засідання на 03 лютого 2022 року об 11-00 год. для надання спадкоємцям померлого ОСОБА_6 часу для отримання від нотаріуса оригіналу боргової розписки від ОСОБА_5 від 04.12.2015 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 , а також малолітнього ОСОБА_3 , в інтересах та від імені якого діє ОСОБА_4 , після отримання оригіналу вказаної боргової розписки  – надати її до суду в найближче судове засідання.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також малолітнього ОСОБА_3 , в інтересах та від імені якого діє ОСОБА_4 , протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали внести на депозитний рахунок Отримувач: ТУ ДСА України у Черкаській області, код ЄДРПОУ отримувача: 26261092, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Київ, р/р № UA888201720355269002000003652, призначення платежу: зустрічне забезпечення в цивільній справі, згідно ухвали…(назва суду) від… (дата ухвали).. по справі №…, внесені …(П.І.Б.) зустрічне забезпечення у розмірі 2 700 000,0 /два міліони сімсот тисяч/ гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також малолітньому ОСОБА_3 , в інтересах та від імені якого діє ОСОБА_4 :

- особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений  24.12.2021 року.

       Головуючий                                                                           Т.Є.Троян