ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 306
РІШЕННЯ
Іменем України
15.11.2007 | Справа №2-14/10090-2007 |
За позовом Державного підприємства «Дельта-лоцман», м. Миколаїв, вул. Лягіна,27
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфлот-Універсал»», м.Керч, вул. Г. Петрова,2, кв. 279; поштова адреса: м. Керч, 1-й Ново-карантинний провулок,13
Про стягнення 9202,12 доларів США, що складає 46470,71 грн.
Суддя Курапова З.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Беседков О.Г., копія дов. № 3 від 26.01. 2007. у справі
Від відповідача – Каратеєва Г.І., копія дов. № 120\06 від 29.12.2006. у справі
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 9202,12 дол. США, у т.ч. 8092,30 дол. США заборгованості, 543,36 дол. США пені, 566,46дол. США штрафу.
Заявою № 4614 від 22.10.2007. позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути 9101,09 дол. США, у т.ч. 8007,46 дол. США заборгованості, 527,17 дол. США пені та 566,46 дол. США штрафу.
Відповідач позовні вимоги не визнав.
У судовому засіданні оголошена перерва з 23 жовтня по 15 листопада 2007 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, після перерви засідання продовжено за участю представників сторін.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача, суд -
Встановив :
Свої позовні вимоги позивач пояснює тим, що на підставі правочину між державним підприємством «Дельта-лоцман» і ТОВ «Інфлот – Універсал» шляхом прийняття до виконання замовлень, суднам, які знаходились під агентуванням відповідача, були надані позивачем послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден на загальну суму 8092,30 дол. США, оплату в семиденний строк з моменту виставлення рахунків відповідач не здійснив, за що відповідачу нарахована пеня відповідно до п.2 ст.231 ГК України в сумі 527.17 дол. США і 566,46 дол. США штрафу. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.106, 115 Кодексу торговельного мореплавства України, Наказ Міністерства транспорту України від 27.06.1996. № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374\1399 від 24.07.1996.).
Відповідач позовні вимоги не визнав за мотивами викладеними у відзиві, основними із яких є те то, що сума боргу за надані послуги (без ПДВ) фактично складала 84,84 дол. США, яка сплачена відповідачем позивачеві платіжним дорученням № 166 від 02.07.2007., сума 8007,46 дол. США є податком на додану вартість і проти її стягнення відповідач заперечує, оскільки послуги надані іноземним суднам і таки послуги відповідно до підп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об’єктом оподаткування ПДВ.
У період з 01.04.2007. по 30.04.2007. позивач надав послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден Російської федерації, Камбоджі, Панами Мальти, Туреччини, Сент – Фінсент і Гренадіни, Маршальські острова, Іспанії, Грузії.
Надання послуг здійснювалось на підставі заявок відповідача, фактичне надання Позивачем послуг підтверджується квитанціями СРРС та лоцманськими квитанціями, яки є у справі.
Відповідно до ст. 11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із договорів та інших правочинів, а також із дій осіб, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана винити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Відповідно до ст. 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справлення і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Відповідно до ст. 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справлення і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996. № 214, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374\1399 від 24.07.1996.) затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднами у морських торговельних постах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.
Як зазначено в позовної заяві, в період з 01.04.2007. по 30.04.2007. позивач надав відповідачеві послуги з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання руху суден на загальну суму 8092,30 дол. США.
Платіжними дорученнями № 166 від 02.07.2007. на суму 84,84 дол. США відповідачем оплатив заборгованість за надані послуги без суми ПДВ до передачі позову в суд, у зв’язку з чим позовні вимоги у сумі 84,84 дол. США задоволенню не підлягають.
Заборгованість у сумі 8007,46 дол. США є несплаченим відповідачем податком на додану вартість, що не заперечується позивачем.
Відповідно до Закону України «Про додаток на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1977 р. ( з наступними змінами та доповненнями) об’єктом оподаткування є операції платників по поставки товарів та послуг, місцем надання яких знаходиться на митної території України (під.3.1.1. п. 3 ст.3 Закону)
Відповідно до підп. «а» п.6.5. Закону України «Про податок на додану вартість» місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, однак підп. «е» п. 6.5. цього закону передбачає виключення із загального правіла зазначення місця поставки послуг – при наданні послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об’єктів – місце надання таких послуг.
Відповідно до підп. «е» п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про додаток на додану вартість», місцем надання таких послуг персоналу з обслуговування морських суден є борт судна.
Відповідно до ст. 5 Митного кодексу України від 11.07.2002. № 92-1У до митної території (споруди) України відносяться об’єкти, на які поширюється виключна юрисдикція України та яки становлять єдину митну територію України.
Таким чином , якщо на територію (споруду) не поширюється юрисдикція України, така територія (споруда) не є митної територією України.
Відповідно до ст. 27,28,32,92,95,96, 91 Конвенції Організації Об’єднаних Націй по морському праву від 10.11.1982 р., ст.. 19,20 Конвенції Організації Об’єднаних Націй про територіальне море від 29.04.1958 р., а також ст. 32, 48 Кодексу торговельного мореплавства України, роз’ясненнями Державної податкової адміністрації України від 09.10.1998. № 11697\10\22-1217, від 20.12.2002. № 20054\7\15-3417 юрисдикція прибережної держави не поширюється на іноземне судно. Іноземне судно, яке пересікає митну територію України, зберігає статус території тій держави, під прапором якого таке судно знаходиться.
Місцем надання послуг лоцманської служби є безпосередньо борт судна.
Послуги по лоцманської проводки надаються персоналу іноземного судна для забезпечення безпеки судно плавання та в наданні капітану судна допомоги в управлінні судном, дачі рекомендацій плавання в районах лоцманської проводки.
Відповідно до п.5.3. Положення про державну морську лоцманську службу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 11.09.2000. № 498, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17.10.2000. за № 717\4938 ( за наступними змінами) лоцман повинен інформувати капітана судна про маршрут переходу, особливі умови плавання, наявність течій, очікуваний рух інших суден, порядок взаємодії з постами регулювання руху суден, відповідно до п.5.5. цього Положення виключно капітан несе відповідальність за управління судном.
Відповідно до п.2.2., ст. 4, 5.7, 5.8 Типового положення про службу регулювання руху суден, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України 28.05.2001. № 340, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.2001. за № 545\5736 ( із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв’язку № 218 від 03.03.2006.) навігаційна допомога (радіолокаційне проведення) надається капітану судна
Таким чином, місцем надання послуг з лоцманської проводки є безпосередньо борт судна, а послуги надаються капітану судна (персоналу) і пов’язані безпосередньо з обслуговуванням їм судна, як це передбачено підп. «е» пункту 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до ст. 91 Конвенції ООН по морському праву судна мають національність тій держави, під прапором якої вони мають право плавати., що кореспондується зі ст.. 32 Кодексу торговельного мореплавства України, відповідно до якої поняття «українське судно» або «судно України» означає національну належність судна, на яке поширюється юрисдикція України, національна належність судна визначається його державною реєстрацією в Україні та одержанням права плавання під Державним прапором України.
Відповідно до ст. 13 Кодексу торговельного мореплавства юрисдикція України поширюється на судна під Державним прапором України, яки заходять в іноземний порт. Відповідно юрисдикція України не поширюється не ти судна , яки не зареєстровані в Україні і не одержали права плавання під Державним прапором України.
Таким чином, місцем надання послуг лоцманської служби персоналу по обслуговуванню судна, яке плаває під іноземним прапором, є іноземне судно, яке зберігає статус території держави, під прапором якого воно знаходиться, та таки послуги, відповідно до підп. 3.1.1. п.3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об’єктом оподаткування ПДВ.
При таких обставинах, позовні вимоги у частині стягнення 8007,46 дол. США що складає податок на додану вартість, задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині стягнення пені в сумі 543,36 дол. США та штрафу в сумі 546,66 дол. США, яки пред’явлені позивачем на підставі ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. Згідно зі ст. 547 Господарського кодексу України право чин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Таким чином, майнова відповідальність за невиконання або неналежне виконання грошового зобов’язання, тобто зобов’язання, в силу якого боржник зобов’язаний сплатити певну грошову суму, по будь-якому договору, наступає відповідно до договору. Договір сторонами не укладався.
Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
У судовому засіданні, яке відбулося 15 листопада 2007 р., оголошені тільки вступна та резолютивна частині рішення.
Відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено і підписано 16 листопада 2007 р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд –
ВИРІШІВ:
1. У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Курапова З.І.