Судове рішення #13312823

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2а-4353/10/2670                            Головуючий у 1-й інстанції:   Пісоцька О.В.  

Суддя-доповідач:  Желтобрюх І.Л.


У Х В А Л А

Іменем України

"27" січня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

    Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                           головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,

                              суддів                          Безименної Н.В., Мамчура Я.С.,

    розглянувши п порядку письмового провадження в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу представника Міністерства внутрішніх справ України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2010 року Міністерство внутрішніх справ України звернулося до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з позовом до визнання незаконною та скасування постанови від 02.03.2010р. про накладення штрафу у розміні 510,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2010 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від  01 квітня 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Справа розглядається  апеляційним судом в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2  ч. 1 ст. 197, 41 КАС України.

Розглянувши наявні в справі матеріали та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського районного суду м. Сімферополя у справі №2-а-330/08 від 18.11.2008р. визнано неправомірним та скасовано наказ МВС від 25 грудня 2007 року №1774 о/с про звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим - начальника кримінальної міліції, поновлено ОСОБА_3 на посаді першого заступника начальника Головного управління MB С України в Автономній Республіці Крим - начальника кримінальної міліції, зобов'язано МВС України розрахувати та виплатити ОСОБА_3 різницю у заробітній платі, отриманої ним у період знаходження у розпорядженні Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим з 25 грудня 2007 року та заробітної плати, що мала б бути сплачена на посаді першого заступника начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим - начальника кримінальної міліції.

В частині поновлення ОСОБА_3 на посаді з 18.11.2008р. судове рішення допущено до негайного виконання, про що роз’яснено сторонам під час проголошення вступної та резолютивної частини.

Постановою від 31.12.2008 року відкрито виконавче провадження №10731519 за виконавчим листом №2-а-330/08, виданим 19 грудня 2008 року Київським районним судом м.Сімферополя. Вказану постанову МВС України отримало 15.01.2010 року, про що свідчить відтиск штемпелю вхідної кореспонденції позивача на супровідному листі №Р-36402-25-530/05.

В подальшому, 22.01.2011р. позивач направив відповідачу заяву №12/6-169 з проханням звернутися із заявою до суду про роз’яснення постанови від 31.12.2008р. у справі №2-а-330/08 в частині поновлення стягувача на посаді та зупинити виконавче провадження у зв’язку з подачею заяви про встановлення способу та порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 24 Закону державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа, якщо останній відповідає вимогам законодавства та не закінчився строк його пред'явлення, зобов'язаний відкрити виконавче провадження та прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів.

Встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 15.01.2010 року, а тому семиденний строк на добровільне виконання рішення суду №2-а-13642/2008 закінчився 22.01.2010 року.

Відповідно до ст. 25 Закону рішення про поновлення на роботі, яке підлягає негайному виконанню, державний виконавець має виконати у двомісячний строк.

Дотримання строків вчинення виконавчих дій є обов'язком державного виконавця, безпідставне порушення яких не допускається.

Статтями 34, 35 Закону передбачені обставини, що зумовлюють зупинення виконавчого провадження та встановлені підстави за наявності яких державний виконавець може зупинити виконавче провадження. Зупинення виконавчого провадження на підставі повідомлення державного виконавця про направлення заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення не передбачено.

Відповідно до ст. 28 Закону у разі, якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа. Тобто, законом визначено, що звернення державного виконавця з заявою про роз'яснення судового рішення є правом останнього, а не його обов'язком.

Отже, заява МВС України від 22 січня 2010 №12/6-169 не могла бути підставою зупинення виконавчого провадження, не передбачала обов'язку відповідача звернутися з заявою про роз'яснення судового рішення, а також надійшла на адресу останнього поза межами строку, встановленого у постанові про відкриття виконавчого провадження від 31 грудня 2009 року для добровільного виконання судового рішення.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивач отримав копію постанови суду першої інстанції, на підставі якої було видано виконавчий лист, 15.01.2009р., а рішення щодо поновлення на посаді ОСОБА_3 прийнято лише 15.03.2010р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав докази поважності невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк,  а тому постанова ВП №10731519 від 02.03.2010р. про накладення штрафу є законною.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -  

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

          Головуючий суддя                                                            І. Л. Желтобрюх

          Судді:                                                                                 Н.В. Безименна

                       

                                                                                             Я.С. Мамчур

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація