ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2011 року № 2а-18367/10/2670
О 12 годин 30 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А., суддів Кузьменка В.А., Пащенка К.С.
при секретарі судового засідання Білов М.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Волік Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства охорони здоров’я України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров’я України, вчинену ним під час розгляду скарги позивача на дії начальника Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення у м. Києві та головного лікаря і його підлеглих поліклініки № 5 Шевченківського району м. Києва та про зобов’язання відповідача провести комісійну перевірку фактів, викладених у скарзі, за участю ОСОБА_1, а також вжити відповідних заходів щодо усунення наслідків вчинених порушень працівниками медичних закладів. Крім того, просить суд у разі задоволення позову повернути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Закон України «Про звернення громадян»та зазначає, що його скаргу від 14.06.2010 року відповідачем направлено на перевірку до зацікавлених осіб, чим порушено ч.4 ст.7 Закону.
Представник відповідача проти позову заперечила з огляду на Закон України «Про звернення громадян»та Положення про Міністерство охорони здоров’я України та вказала, що скарга позивача в липні 2010 року направлена начальнику Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації з проханням комісійної перевірки інформації, викладеної у скарги ОСОБА_1 Листом від 23.07.2010 виконуючим обов’язки головного лікаря поліклініки № 5 Шевченківського району м. Києва позивачу надано відповідь, а тому відповідачем не порушено права позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 14 червня 2010 року звернувся до Міністерства охорони здоров’я України (далі –МОЗ України) зі скаргою на дії начальника Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення у м. Києві, а також головного лікаря та його підлеглих поліклініки № 5 Шевченківського району м. Києва.
В зазначеній скарзі позивач просив відповідача провести перевірку протиправних дій начальника Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації Качурової Л.В., головного лікаря поліклініки № 5 Шевченківського району м. Києва Романюка В.Н., заступників головного лікаря –Кудиної В.І., Штепи Л.Д., кардіолога ОСОБА_7 та інших, а за результатами перевірки звільнити зазначених осіб із займаних посад. Також просив залучити його до проведення перевірки з метою надання відповідних доказів.
5 липня 2010 року листом за № 11-03-03/503 відповідач направив начальнику Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації Качуровій Л.В. скаргу позивача з метою провести комісійну перевірку обставин, викладених у скарзі, за результатами якої зобов’язав повідомити МОЗ України та ОСОБА_1
Листом від 23.07.2010 року № 403 позивачу направлена відповідь виконуючого обов’язки головного лікаря поліклініки № 5 Шевченківського району м. Києва на скаргу ОСОБА_1 до МОЗ України від 14.06.2010, в якій йому повідомлено про факти надання медичної допомоги позивачеві.
Відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»(із змінами і доповненнями, далі –Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 19 Закону № 393/96-ВР встановлені обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг. Так, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.
Частиною 4 статті 7 Закону № 393/96-ВР встановлено заборону щодо направлення скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Як встановлено в судовому засіданні, листом від 05.07.2010 № 11-03-03/503 Міністерство охорони здоров’я України направило скаргу позивача до начальника Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації Качурової Л.В. та просило поінформувати про результати перевірки як ОСОБА_1, так і відповідача по справі.
При цьому, відповідь на скаргу позивача надана 23.07.2010 № 403 виконуючим обов’язки головного лікаря поліклініки № 5 Шевченківського району м. Києва. Доказів надання відповіді позивачу саме відповідачем за результатами розгляду скарги Головним управлінням охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації суду не пред’явлено.
Таким чином, відповідач направив на перевірку скаргу позивача тим органам та посадовим особам, бездіяльність яких оскаржена позивачем. Докази проведення саме комісією перевірки щодо викладених обставин у скарзі суду не надані. Доказів повідомлення Міністерства охорони здоров’я України про результати проведення комісійної перевірки та надання відповіді на скаргу Головним управлінням охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації відповідно до Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 348, також суду не пред’явлено.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, Міністерством охорони здоров’я України допущено бездіяльність стосовно надання відповіді ОСОБА_1 та перевірки факту надання відповіді позивачу на його скаргу Головним управлінням охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, а також порушено ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»шляхом направлення скарги ОСОБА_1 для розгляду тим органам та посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Посилання відповідача на ч.3 ст.7 Закону № 393/96-ВР, що у разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Указом Президента України від 24.07.2000 № 918/2000 та постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1542 затверджені положення про Міністерство охорони здоров’я України. Зазначені акти є чинними та діють у взаємозв’язку.
Відповідно до положень про Міністерство охорони здоров’я України відповідач забезпечує в межах своєї компетенції додержання закладами охорони здоров'я, установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства, іншими підприємствами, установами та організаціями права громадян на охорону здоров'я; виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань. МОЗ України має право одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також від підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на Міністерство завдань тощо. МОЗ України здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через управління охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Виходячи з системного аналізу наведених норм у поєднанні із обов’язками державного органу, встановлених Законом України «Про звернення громадян», відповідач як центральний орган виконавчої влади має повноваження щодо перевірки обставин порушення прав позивача, які він наводить у своїй скарзі від 14.06.2010 року.
При цьому, статтею 18 Закону № 393/96-ВР визначено права громадянина при розгляді його заяви чи скарги, відповідно до якої громадянин має право особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги тощо.
А тому, позивач має право на участь у проведенні перевірки обставин, викладених ним у скарзі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог, а тому позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 94, 98, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров’я України, вчинену ним під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 14.06.2010 на дії начальника Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення у м. Києві та головного лікаря і його підлеглих поліклініки № 5 Шевченківського району м. Києва.
3. Зобов’язати Міністерство охорони здоров’я України провести комісійну перевірку фактів, викладених у скарзі від 14 червня 2010 року, в присутності ОСОБА_1
4. Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 3 (три) грн. 40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий М.А. Бояринцева
Судді В.А. Кузьменко
К.С. Пащенко
Постанову складено у повному обсязі 26 січня 2011 року.