Справа № 456/6056/21

Провадження № 3/456/2820/2021

ПОСТАНОВА

іменем України

       23 грудня 2021 року місто Стрий Львівської області

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника – адвоката Доарме В.С., розглянувши матеріали, котрі надійшли від Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Стрий Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з середньою-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючого, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 792933, складеним старшим ДОП відділу превенції районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітаном поліції Іваськівим А.В. 24.11.2021 року, стверджується, що ОСОБА_1 24.11.2021 року близько 13 год. 30 хв. неподалік гаражу за № 227 на території гаражного кооперативу, що по вул. Добрівлянська у м. Стрий Львівської області, у належному йому транспортному засобі марки Nissan моделі Primastar, д.н.з.  НОМЕР_1 , зберігав без наявної у нього ліцензії у пластиковій ємності об`ємом 1 000 літрів, котра облаштована під заправний модуль, 50 літрів дизельного пального, чим порушив вимоги пункту 7 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

ОСОБА_1 , будучи належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання з`явився, будучи обізнаним із своїми правами, визначеними у статті 268 КУпАП, у присутності свого захисника – адвоката Доарме В.С., надав пояснення, згідно з котрими своєї вини у здійсненні провадження господарської діяльності у виді зберігання дизельного пального без державної реєстрації як суб`єкта господарювання не визнав та надав пояснення, згідно з котрими дійсно є власником транспортного засобу марки Nissan моделі Primastar, д.н.з. НОМЕР_1 , котрий зберігає у гаражі гаражного кооперативу по вул. Добрівлянська у м. Стрий Львівської області. У його власності є також пластиковий бак об`ємом 1 000 літрів для зберігання пального, однак такий використовується ним виключно для власних потреб, у котрому він час-від-часу зберігає пальне для заправки власного автомобіля. Тому наполягає, що жодного виду господарської діяльності не проводить, а ліцензія у даному випадку непотрібна. За таких обставин вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.У зв`язку з вказаним, його захисником 23.12.2021 року подано письмове клопотання про закриття провадження у справі з цієї підстави.

Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та позицію його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

В силу ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 128 ГК України, суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 7 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», порушення котрого ставиться у провину ОСОБА_1 , ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Як вбачається з даних, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, здійснював провадження господарської діяльності у виді зберігання дизельного пального, котрий підлягає ліцензуванню, без отримання ліцензії.

Однак, направлені до суду матеріали, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП, не містять достатніх та допустимих доказів з приводу здійснення ОСОБА_1 виду господарської діяльності, котрий підлягає ліцензуванню, без отримання необхідної ліцензії, з огляду на таке.

Так, згідно з частинами 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є отримання прибутку та систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.

У той же час, у наданих адміністративних матеріалах відсутні докази про систематичну діяльність, як і про одержання прибутку від зберігання та продажу дизельного пального, що, відповідно, не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. У свою чергу, зберігання 24.11.2021 року дизельного пального у пластиковій ємності об`ємом 1 000 літрів, у котрому, до того ж, мітилося пальне у кількості 50 літрів, не може свідчити про систематичність зберігання зазначеного пального чи його реалізації. Доказів щодо зберігання дизельного пального особою, який притягається до адміністративної відповідальності, окрім для своїх потреб, ще й для інших осіб, чи реалізації цього пального, матеріали справи не містять, як і не містять доказів про отримання ним за вчинення такого виду діяльності винагороди. Відповідно, висновок про те, що такий вид діяльності є господарським та потребує отримання ліцензії, є необґрунтованим.

Відтак суддя, при встановлених у судовому засіданні усіх обставинах даної справи про адміністративне правопорушення, у їх сукупності, дійшов висновку, що направлені до Стрийського міськрайонного суду Львівської області матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення, являються сумнівними.

У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71), та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» («Korobov v.Ukraine», заява № 39598/03). Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 року у справі № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

То ж суддя, враховуючи усе вищезазначене, у відповідності до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що у діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема порушення порядку провадження господарської діяльності, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП, без необхідності повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.

Так, згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Одночасно, на виконання положень ч. 6 ст. 283 КУпАП, у постанові про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, слід вирішити також питання про вилучені речі і документи, зокрема у спосіб їх повернення особі, який притягається до адміністративної відповідальності і провадження у справі відносно якого підлягає закриттю.

У свою чергу, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.

Керуючись статтями 8-9, 40-1, 164, 245, 247, 251-252, 266, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_1 вилучені у нього під час вжиття заходів забезпечення провадження по цій справі, а саме під час огляду його речей 24.11.2021 року, пластикову ємність об`ємом 1 000 літрів, котра облаштована під заправний модуль, із дизельним паливом всередині у кількості 50 літрів, що передані останньому на відповідальне зберігання.

Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або ж вислати особі, щодо якої її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя В.Я. Микитин