ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 квітня 2010 року 10:10 № 2а-16554/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Білову М.В.,
за участю представника позивача - Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі -ДПІ у Оболонському районі м. Києва) - Боровицької О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ДПІ у Оболонському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Спорт Милосердя Київзабудова" (далі - ТОВ "БСМ Київзабудова", Товариство) про стягнення податкового боргу у розмірі 57491,50 грн.,
в с т а н о в и в:
У грудні 2009 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути із ТОВ "БСМ Київзабудова" 57491,50 грн. податкового боргу, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 05 серпня 2009 року № 0011661503/0, з урахуванням поданого відповідачем до податкового органу розрахунку земельного податку на 2009 рік та пені.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. Просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку представників до судового засідання не забезпечив. Поштові відправлення надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись до суду з повідомленням поштового відділення про причини повернення "підприємство за адресою не знаходиться". Інформації щодо зміни місцезнаходження відповідач державному реєстратору або податковому органу не надавав.
Суд уважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутності представників відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити. При цьому суд виходить із такого.
Судом встановлено, що ТОВ "БСМ Київзабудова" зареєстровано Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 9 березня 2006 року.
За результатами камеральної перевірки податкової декларації за період з 1 січня 2009 року по 28 липня 2009 року встановлено, що розмір податкового зобов'язання по земельному податку, зазначеного у податковому розрахунку земельного податку є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкового розрахунку земель ного податку, платником порушено п. 2 Рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві».
За результатами перевірки відповідачу донараховано розмір земельного податку на загальну суму до сплати 24 753,03 грн. та штрафні санкції у розмірі 1 237,65 грн. За наслідками перевірки ДШ було складено акт від 29 липня 2009 року №2879/15-306 та направлено за юридичною адресою відповідачу. Направлений на адресу відповідача акт ДШ повернувся із поміткою поштового відділення «за зазначено адресою не знаходиться», у зв'язку з чим позивачем було складено акт від 05 серпня 2009 року № 503-15-3 про неможливість вручення акта перевірки.
На підставі акта камеральної перевірки від 29 липня 2009 року № 2879/15-306 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2009 року № 0011661503/0, яким на ТОВ "БСМ Київзабудова" нараховано земельний податок з юридичних осіб за основним платежем на суму 24753,03 грн. та штрафні санкції у розмірі 1237,65 грн.
Направлене на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення повернулось у зв'язку з відсутністю за адресата на підставі якого ДПІ було складено акт від 10 серпня 2009 року № 145/15-306 про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення та розміщення його на дошці податкових оголошень.
Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-III), у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або податкового рішення вважається днем її вручення.
Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІП, суму штрафних санкцій підприємство повинно сплатити протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення. Однак у встановлений законодавством строк нараховані за рішенням суми Відповідачем сплачено не було.
Відповідачем було подано до податкового органу податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік (вх. № 16413), в якому Товариство задекларувало суму щомісячної сплати за землю в розмірі 6188,26 грн., на підставі якого відповідачу була нарахована недоїмка по сплаті земельного податку з лютого 2009 року по вересень 2009 року, сума заборгованості якого склала станом на 30 жовтня 2009 року - 57150,89 грн.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки та на підставі п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІП, ТОВ "БСМ Київзабудова" направлено першу податкову вимогу від № 1/1503 на суму 5787,18 грн.
Проте лист з першою податковою вимогою повернувся до Позивача, в зв'язку з відсутністю адресата. На підставі цього складено акт від 30 червня 2009 року № 537 перевірки щодо незнаходження Товариства за юридичною (фактичною) адресою.
Оскільки ТОВ "БСМ Київзабудова" податковий борг після виставлення першої податкової вимоги не погасило, відповідно до п.п. 6.3.2 п.6.3 ст. 6 Закону, підприємству надіслано другу податкову вимогу № 2/2957 на суму 6747,78 грн.
В зв'язку з тим, що лист з другою податковою вимогою до Позивача повернувся за відсутністю адресата, посадовими особами ДПІ проведено перевірку щодо знаходження Товариства за юридичною (фактичною) адресою, за результатами якої встановлена відсутність підприємства за юридичною (фактичною) адресою, про що складено акт від 26 вересня 2009 року № 660.
Заступником начальника ДПІ прийнято рішення від 27 жовтня 2009 року № 239 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Станом на 18 листопада 2009 року відповідач має податковий борг по земельному податку в сумі, 57491,50 грн., що складається з 57150,89 грн. заборгованості по земельному податку з юридичних осіб та 340,61 грн. пені.
Станом на момент розгляду справи, доказів сплати відповідачем зазначеної податкової заборгованості у розмірі 57491,50 грн. суду не представлено.
Аналізуючи встановлені факти, суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем склалися з приводу примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ.
Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 та п. 1.5 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Як зазначено в п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181-ІП, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених в цій статті, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Тобто, штрафні санкції, застосовані до ТОВ "БСМ Київзабудова", передбачені пп. 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181-ІП, є податковим зобов'язанням платника податків та, у разі не сплати у встановлений строк - податковим боргом.
Цей висновок узгоджується із правовою позицією висловленою колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 20 січня та 25 березня 2009 року № 21-1264во08 та № 21-1931во08.
Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи із забезпечення погашення податкового боргу у межах компетенції, встановленої законами.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органи стягнення), відповідно до пп. 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону № 2181-ІІІ є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до положень п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податковий орган направляє платнику податків податкові вимоги у разі, коли останній не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181-ІІІ у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Функції державних податкових інспекцій в районах у містах визначені у ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні". Так, державні податкові інспекції в районах у містах забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства (п. 6); подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна (п. 11).
Згідно із п. 1.6 ст. 1 Закону № 2181-ІП примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону № 2181-III підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
Активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 ст. 1 Закону №2181-ІІІ).
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи всі наведені обставини у їх сукупності та керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 158-163, 167, 254 КАС, суд
п о с т а н о в и в:
1. Задовольнити адміністративний позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Спорт Милосердя «Київзабудова»(ідентифікаційний код 33629331) до Державного бюджету України (р/р 33211811700006, УДК у місті Києві, МФО 820019, одержувач: ВДК у Оболонському районі м. Києва, код 26077916, код платежу 13050100) податковий борг у розмірі 57491,50 грн. (п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'яносто одну гривню 50 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами встановленими ст.ст. 185-187 КАС. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно із ч. 1 ст. 254 КАС постанова, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. З ст. 160 КАС підписана та проголошена судом у судовому засіданні і приєднана до справи. Постанова в повному обсязі виготовлена 05 травня 2010 року.
Суддя Д.А. Костенко