Справа № 739/1856/21

Номер провадження 2/739/611/21

       Р І Ш Е Н Н Я

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 грудня 2021 року                                                        м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

               головуючого судді - Іващенка І.К.,

              за участі секретаря – Шкурат О.Г.,

       за участю:

       позивача – ОСОБА_1 ,

       представника позивача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новгород-Сіверський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»(03035, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 438548598), треті особи – приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області – Коваль Віталій Олександрович (місце знаходження: м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 139, оф. 208), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович(місце знаходження: м. Київ, вул.. р-т Петра Григоренка, 15, прим 3) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним вище позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 35203 від 22.10.2021, вчинений приватним нотаріусом Бригіда В.О. щодо стягнення з неї на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») заборгованості 12350,00 грн.

Посилається на те, що договору з позивачем не укладала, відсутні будь-які належні докази щодо розміру заборгованості перед позивачем, вважає дії нотаріуса незаконними, тому виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

       Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року задоволена заява позивача про забезпечення позову. Зупинено стягнення у виконавчих провадженнях № 6740390 від 16.11.2021 та № 67403902 від 05.11.2021, які відкриті приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. на підставі виконавчого напису № 35203 від 22.10.2021, вчинений приватним нотаріусом Бригіда В.О.

Відповідач не скористався своїм правом на відзив.

Треті особи своїх пояснень щодо позовних вимог суду не надали.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити. Не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Інші учасники справи та/або їх представники в судове засідання не з`явились. Учасники справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки не повідомили.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України уразі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача і третіх осіб та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що виконавчим написом №35203 від 22.10.2021, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість в розмірі 12000,0 грн. та плату за вчинення виконавчого напису 350,00 грн., разом 12350,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для вчинення виконавчого напису від 22.10.2021 є кредитний договір № 0636-0952 від 26.02.2021 року, укладений позивачкою з ТОВ ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

05 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого напису №35203 вчиненого 22.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення з позивача на користь відповідача, заборгованості в розмірі 12350,00 грн.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 22.10.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 22.10.2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису- надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Відповідач не скористався своїм правом на надання суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача та не висловив свою позицію щодо позову, як письмово (надання відзиву на позов) так і усно (відсутність представника відповідача в судовому засіданні). З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Також свою позицію щодо позову не висловив приватний нотаріус.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 35203 від 22.10.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем щодо стягнення з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»(03035, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 438548598)заборгованості в розмірі 12350,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»(03035, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 438548598)на користь ОСОБА_1 (місце проживання:  АДРЕСА_1 , РНОКПП:  НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 грн.

Зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 22.10.2021 року, реєстраційний номер 35203, вчинений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» грошових коштів в сумі 12350,00 грн., який перебуває на примусовому виконанні у приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О., виконавчі провадження: № 6740390 від 16.11.2021 та № 67403902 від 05.11.2021, втрачають свою дію після набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:                                                                І.К. Іващенко