АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-57-2011 року Головуючий у 1-й інстанції І.В.Черненко категорія 27 Доповідач Франко В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2011 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого : судді Бєлінської І.М.
суддів : Франко В.А., Черненко В.В.,
при секретарі Донець О.Ю
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 2 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство „Банк” Фінанси та кредит” від імені та в інтересах якого діє Філія „Придніпровське регіональне управління” Відкритого акціонерного товариства „Банк” Фінанси та кредит( надалі - Банк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю „Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути” про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 175 348,58 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що між Банком та ТОВ „Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім..В.К. Таратути” укладено кредитний договір № 98-01-07 від 20 вересня 2007 року ( зі змінами та доповненнями до нього)- згідно якого позичальнику відкрито поновлювальну кредитну лінію на суму 2 000 000 грн. строком до 18 вересня 2009 року.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору видача кредитних договорів здійснюється траншами за письмовими заявками позичальника.
На виконання пункту 1.1 Кредитного договору у порядку, передбаченому п.2.1 цього ж договору банком надано кредитні кошти в сумі 1 999 705,87 грн. Отже, свої зобов’язання Банк виконав належним чином.
Відповідно до п.1.1, п.2.1, п.2.4 кредитного договору позичальник зобов’язується повернути отримані кошти повністю до 18.09.2009 року.
Станом на 30 квітня 2009 року ТОВ„Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім..В.К. Таратути” не виконується належним чином зобов’язання по поверненню кредитних коштів та інших сум, як це передбачено умовами Кредитного Договору і заборгованість з 2 липня 2009 року до 30 квітня 2009 складає 1 175 348,58 грн.: у тому числі 1 122 183,36 грн. основний борг по кредиту, 35 939,18 грн. проценти за користування кредитом, 193,33 грн. комісійна вигода, 17.032,71 грн. -пеня .
У якості забезпечення належного виконання кредитних зобов’язань було укладено три договори поруки від 20.09.2007 року №№ 89, 90,91 відповідно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, а також договір іпотеки майнового комплексу за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до п.1.1,п.2.2 договорів поруки поручителі зобов’язались перед кредитором відповідати за виконання боржником зобов’язань за кредитним договором № 98-01-07 від 20.09.2007 року в повному обсязі.
Як вбачається з п.2.1 договору поруки, при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов’язань за кредитним договором, поручителі та боржник відповідатимуть перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право вимагати виконання зобов’язань за кредитним договором як від боржника так і від поручителів повністю або в частині боргу.
Під час слухання справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути заборгованість, яка станом на 17 березня 2010 року складає 1 543 050, 66 грн., з яких : основний борг складає 1 094 419,65 грн; проценти за користування кредитом 335 647,85 грн.; комісійна винагорода - 2 103,23 грн; пеня -110 879,93 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 2 червня 2010 року, позов ПАТ„Банк” Фінанси та кредит” від імені та в інтересах якого діє Філія „Придніпровське регіональне управління” ПАТ „Банк” Фінанси та кредит” було задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,ОСОБА_1, 1 543 050,66 грн. заборгованості за кредитним договором № 98-01-07 від 20.09.2007 року а також з кожного з них на користь ПАТ„Банк” Фінанси та кредит” від імені та в інтересах якого діє Філія „Придніпровське регіональне управління” ПАТ „Банк” Фінанси та кредит” по 425 грн. судового збору та по 62 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду в своїх апеляційних скаргах ОСОБА_1 зазначила що рішення суду є незаконним та необґрунтованим внаслідок порушення норм процесуального права.
Зокрема зазначає, що позивачем неправильно застосовано ст.554 ЦК України, оскільки в матеріалах справи є три самостійні договори поруки, що з огляду на ч.3 ст.554 ЦК виключає можливість їх солідарної відповідальності перед кредитором.
Просила рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову стосовно трьох поручителів - фізичних осіб - відмовити
Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, заслухавши пояснення представника ОСОБА_5 ОСОБА_3, представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Поручителем може бути одна особа або декілька осіб.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст.32 ЦПК України позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів допускається , якщо предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів;
права і обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
предметом спору є однорідні права і обов’язки.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що за наведених обставин відповідачі не виконують взятих на себе зобов’язань, а тому з поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, обґрунтовано стягнув заборгованість за кредитним договором №98-01-07 від 20.09.2007 року.
Апеляційний суд погодився в цілому з висновками суду першої інстанції і вважає, що суд правильно визначився з спірними правовідносинами, справа була розглянута в межах позовних вимог та відповідно до наданих доказів.
Обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303,307, 308,313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 2 червня 2010 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,ОСОБА_1, 1 543 050,66 грн. заборгованості за кредитним договором № 98-01-07 від 20.09.2007 року а також з кожного з них на користь ПАТ„Банк” Фінанси та кредит” від імені та в інтересах якого діє Філія „Придніпровське регіональне управління” ПАТ „Банк” Фінанси та кредит” по 425 грн. судового збору та по 62 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-
Судді -