Ухвала

Іменем України

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 761/31073/21

провадження № 61-20638ск21

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В, розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у складі колегії судді: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року відкрито провадження по справі.

У жовтні 2021 року не погоджуючись із ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року про відкриття провадження в справі ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Оскарженою ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно статті 353 ЦПК України, (яка містить вичерпний перелік ухвал, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду), оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі не передбачено. У відповідності до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 17 грудня 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Шамраєвим М. Є., на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції обґрунтував повернення апеляційної скарги тим, що стаття 353 ЦПК України встановлює вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, а так як ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 у справі не входить до цього переліку, то така ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. У пункті 7 частини першої статті 374 ЦПК України у редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали зазначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку окремо від рішення суду визначено у частині першій статті 353 ЦПК України.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким виключено пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України, яким було передбачено право на апеляційне оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі з порушення правил підсудності.

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року про відкриття провадження в справі.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

У частині першій статті 353 ЦПК України ухвала щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності відсутня у переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що «право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 753/7178/19 (провадження № 61-14138св20) вказано, що «08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Цим законом було виключено пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України, яким було передбачено право на апеляційне оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі з порушення правил підсудності. 20 серпня 2020 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року, вважаючи, що вказане судове рішення було ухвалено з порушенням правил підсудності. Згідно з частиною першою статті 353 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) ухвали щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності немає у переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_4 20 серпня 2020 року, тобто після внесення змін до ЦПК України, подала апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, яка відсутня у переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню».

Встановивши, що ухвала про відкриття провадження у справі не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу.

Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на те, що у пункті 7 частини першої статті 374 ЦПК України вказано, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю, з таких підстав. Ухвали, які підлягають оскарження окремо від рішення суду вичерпно визначені у статті 353 ЦПК України. Натомість пункт 7 частини першої статті 374 ЦПК України не визначає переліку ухвал, які підлягають оскарження окремо від рішення суду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков