ПОСТАНОВА

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» січня 2011 р.                             м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 30 листопада 2010 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білогірськ, АРК, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,  

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

                                  ВСТАНОВИВ:

Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що він 24.10.2010 р. о 06 годині 40 хвилин, на автодорозі Об’їзд м. Сімферополя, керував транспортним засобом – автомобілем «Форд», д/н НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, але від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови та закриття провадження в справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої доводи мотивував тим, що в стані алкогольного сп’яніння він не перебував, йому не було запропоновано на місці зупинки працівниками ДАІ пройти огляд на стан сп’яніння з використанням спеціального прибору «Алкотестер».

Перевіривши доводи скарги, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію,  вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона не підлягає задоволенню.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Суд першої інстанції, при прийнятті свого рішення, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1), пояснень свідків (а.с. 3-4), самого правопорушника, де він не заперечував, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння внаслідок вживання пива та відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння (а.с. 2).

Доводи апелянта про те, що він не перебував в стані алкогольного сп’яніння не мають принципового значення, оскільки його притягнуто до адміністративної відповідальності саме за ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння. При цьому у своїх поясненням він сам зазначив, що вживав пиво (а.с. 2).

Крім  того, доводи апелянта про те, що йому не було запропоновано на місці зупинки працівниками ДАІ пройти огляд на стан сп’яніння з використанням спеціального прибору, безпідставні, оскільки спростовуються матеріалами справи /протокол про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків/.

Вирішуючи питання про вид та розмір стягнення, суд першої інстанції прийняв до уваги дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, яке згідно ст. 30 КУпАП є грубим.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильне застосування  норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Таким чином матеріали справи мають достовірні дані про грубе порушення ОСОБА_1 вимог правил дорожнього руху, тому підстав для задоволення апеляції і скасування постанови суду, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -

          ПОСТАНОВИВ:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.    

Постанову Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 30 листопада 2010 р.  відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду АР Крим А.М. ОСОЧЕНКО