Постанова

Іменем України

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 212/3348/18

провадження № 61-13056св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Козлова Ю. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 25 серпня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,

ОСОБА_27 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» (далі - ПАТ «Криворіжгаз»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (далі - АТ «ОГС «Криворіжгаз»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут») про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу у порядку захисту прав споживачів.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг(далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2500, між позивачами та ПАТ «Криворіжгаз» укладений типовий договір постачання природного газу споживачам. Доказом факту приєднання всіх позивачів до типового договору розподілу природного газу є щомісячне споживання ними природного газу та здійснення щомісячної оплати рахунків за спожитий природний газ. Належним чином виконуючи всі умови вказаного договору, позивачі регулярно оплачували рахунки ПАТ «Криворіжгаз» про сплату послуг за договором у терміни, визначені у рахунках. У свою чергу

ПАТ «Криворіжгаз» у односторонньому порядку перестало виконувати свої зобов`язання, визначені пунктом 6.2 договору в частині забезпечення споживачів безперервним постачанням природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором, та забезпечення належної якості надання послуг з постачання природного газу відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору.

У вересні 2017 року ПАТ «Криворіжгаз» встановило позивачам на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальнобудинковий вузол обліку газу. У листопаді 2017 року позивачам стало відомо, що ПАТ «Криворіжгаз», в односторонньому порядку, з 01 жовтня 2017 року, розпочало нараховувати об`єми використаного природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу. ПАТ «Криворіжгаз» по теперішній час не уклав договору на зняття показань будинкового вузла обліку, не складено акт балансового розмежування зі схемою та акт первинних показників лічильника та вводу лічильника в експлуатацію. Тому позивачі вважають, що відповідач ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» неправомірно їм нараховує плату за спожитий природній газ. У зв`язку із численними порушеннями процедури вводу в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу існує вірогідність у завищенні фактичних показань лічильника з метою покладення на позивачів додаткових витрат за спожитий природний газ. Фактично ПАТ «Криворіжгаз» усунуло позивачів від процедури щомісячного зняття показань загальнобудинкового прибору обліку газу.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивачі просили суд:

- визнати незаконними дії ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку

АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним встановлений ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» позивачам режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу;

- зобов`язати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 жовтня 2017 року поновити позивачам як побутовим споживачам режим нарахування природного газу відповідно до Норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 задоволено.

Визнано незаконними дії ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку, розташованому на

АДРЕСА_1 .

Визнано незаконним встановлений ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу споживачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,

ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .

Зобов'язано ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 10 жовтня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,

ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договори між окремими побутовими споживачами (власниками квартир, необладнаних квартирними лічильниками газу) та відповідачами, зокрема, щодо встановлення загальнобудинкового лічильника та проведення оплати за показниками такого лічильника, не укладалися. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлення загальнобудинкового лічильника із позивачами

у житловому будинку не погоджувалось та відповідач ПАТ «Криворіжгаз»

у відповідності до вимог статті 6 Закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» не забезпечив встановлення саме індивідуальних лічильників газу, тому дії ТОВ «Криворіжгаз збут» зі встановлення загальнобудинкового лічильника газу підлягають визнанню незаконними.

Також, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог Кодексу та договору (глава 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем).

Зважаючи на неправомірність встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу мешканцям будинку АДРЕСА_1 , обсяг газу та розмір оплати, які відповідачі пред`явили для оплати позивачам на підставі даних загальнобудинкового лічильника є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в процесі споживання газу не відображає фактичного споживання газу кожним споживачем багатоквартирного будинку окремо, що породжує нарахування сум за споживання газу, який насправді не використовується споживачем. Отже, якщо у побутового споживача не встановлено індивідуального лічильника, то в даному випадку відбувається математичний розрахунок спожитого газу оператором газорозподільної системи між споживачами, у яких є квартирні лічильники газу та у яких немає таких лічильників, а отже неможливо встановити та перевірити правильність такого розрахунку.

Пославшись на законодавство про захист прав споживачів, суд першої інстанції вказав, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином. Оскільки встановлено, що права позивачів порушуються та призводять до невідповідності умов договору на постачання природного газу між побутовими споживачами та газорозподільною компанією, яким передбачається, що кошти сплачуються споживачем тільки за той газ, який він дійсно спожив, тому підлягало поновленню позивачам, починаючи з 01 жовтня 2017 року режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників із відповідним зобов`язанням

ТОВ Дніпропетровськгаз збут» здійснити перерахунок таких нарахувань.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу АТ «ОГС «Криворіжгаз» залишено без задоволення. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у оскаржуваній частині, апеляційний суд вказав, що оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних та не відмовлялись від встановлення квартирного лічильнику газу, то відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачем, тому дії відповідача ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільних систем «Криворіжгаз», щодо встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу замість квартирних лічильників газу побутовим споживачам - позивачам по справі, є незаконними та вчинені з порушенням положень ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексу ГРС, Типового договору розподілу природного газу.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У вересні 2020 року ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року, ухвалити судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у частині позовних вимог до ПАТ «Криворіжгаз» не оскаржуються, тому згідно з вимогами статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 212/5836/17 (провадження № 14-11цс21).

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року поновлено провадження у цій справі, оскільки 26 жовтня 2021 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 212/5836/17 (провадження № 14-11цс21) прийняла постанову.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправомірно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Вказує, що на підставі постанови НКРЕКП від 16 квітня 2015 року № 653

ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» отримало право на провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території Дніпропетровської області. У свою чергу ПАТ «Криворіжгаз» на підставі постанови НКРЕКП від 16 квітня 2015 року №1274 отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу на території м. Кривий ріг та Криворіжського району (далі - оператор ГРС)

і саме в його обов`язки Кодексом газорозподільних систем визначено обов`язок оператора ГРС здійснювати перахунок об`ємів (обсягів) розподільного газу по об`єкту споживача відповідно до вказаного Кодексу.

Заявник вказує, що він не може здійснювати зміну режиму нарахування спожитого газу, поновлювати режим нарахування та здійснювати перерахунки спожитого природного газу, тобто є неналежним відповідачем.

Стверджує, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, не застосовано до правовідносин, що склалися, висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 333/7241/19, від 08 липня 2020 року у справі № 210/5132/19, від 20 липня 2020 року у справі № 212/1796/18.

Відзив на касаційну скаргу у визначений судом строк не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 є власниками, або зареєстровані та проживають у квартирах будинку АДРЕСА_1 , є споживачами з отримання послуг газопостачання та сплачують такі послуги.

Встановлено, що ПАТ «Криворіжгаз» отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні

ПАТ «Криворіжгаз».

Розподіл природного газу побутовим споживачам - позивачам по справі, здійснює оператор газорозподільної системи АТ «Оператор ГРС «Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз», відповідно до «Типового договору розподілу природного газу», затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, фактом згоди приєднання до якого, відповідно до пункту 1.3 цього Договору, був сплачений рахунок Оператора ГРМ та споживання природного газу.

У вересні 2017 року в будинку АДРЕСА_1 представниками

ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор ГРС «Криворіжгаз», був встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу, який прийнятий в експлуатацію 14 вересня 2017 року.

Підставою для встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу на багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 є виконання Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016 - 2025 роки.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогами закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваних частинах не відповідають.

Пунктом 5 розділу І Правил постачання природнього газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, (далі - Правила) визначено, що постачальник природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Відповідно до визначень, наведених у пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Пунктом 7.1 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, визначено, що Оператор ГРМ зобов`язаний, зокрема, забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об`єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період; здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту споживача відповідно до вимог Кодексу ГРС.

Відповідно до пункту 13 Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Згідно з пунктом 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС Оператор ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГРМ для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Таким чином, саме на Оператора ГРМ покладено обов`язок щодо нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу для населення у разі відсутності газових лічильників, що у своїй постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 212/5836/17 (провадження № 14-11цс210) підтвердила Велика Палата Верховного Суду.

Вирішуючи позовні вимоги, заявлені до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, визнав незаконним встановлений ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу та зобов`язав ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 березня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу (позивачам) режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203.

Однак суд першої інстанції не врахував того, що такі зобов`язання входять до кола повноважень АТ «ОГС «Криворіжгаз» як Оператора ГРМ та не належать до повноважень ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» як постачальника.

ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» як постачальник надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, тоді як послуги щодо обліку спожитого природного газу здійснює АТ «ОГС «Криворіжгаз» як Оператор ГРМ, до якого позивачі не заявляли вимог щодо незаконності встановлення режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу та зобов`язання поновити режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» не є суб`єктом, що здійснює облік об`ємів спожитого природнього газу, отримує такі об`єми лише опосередковано, тобто через АТ «ОГС «Криворіжгаз», а тому вимоги позивачів про визнання незаконним встановленого ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу та зобов`язання останнього поновити режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників є такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 210/5132/19 (провадження № 61-4893св20), від 20 липня 2020 року у справі № 212/1796/18-ц (провадження № 61-23124св19), від 01 грудня 2021 року у справі № 210/1402/19 (провадження № 61-7955св20).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц(провадження № 14-61цс18).

Виходячи зі змісту та підстав заявлених позовних вимог у цій справі, позивачі пред`явили позовні вимоги щодо визнання незаконним встановленого режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу та зобов`язання поновити режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених статтею 412 ЦПК України, необхідно скасувати в частині позовних вимог про визнання незаконним встановленого ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу та зобов`язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 березня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цієї позовної вимоги.

В іншій частині судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Приймаючи Закон України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг для певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) та постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 761/34013/16-ц (провадження № 61-34528св18).

Враховуючи наведене, позивачі на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною сьомою статті 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 409,60 грн підлягає компенсації ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» задовольнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про визнання незаконним встановленого

ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 березня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, скасуватиі ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про визнання незаконним встановленого ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 березня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, відмовити.

В іншій частині заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» за подання касаційної скарги у розмірі 1 409,60 грн, компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець