№  1-109/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31.01.2011 року                                                                                м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого суддіПідпалий В. В.

при секретаріПолтавець А. І.,

за участю прокурора

за участю захисникаНіколаєнка А.О.,

адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві  справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, неодруженого, має вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-          вироком Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2010 року за ст. 185 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, 08.09.2010 року, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_5 знаходячись в приміщенні ВГІРФО Печерського РУГУ МВС України в м. Києві, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 14/12, з метою викрадення чужого майна, проник, шляхом вільного доступу, в каб. № 2, де повторно заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_6, а саме: мобільним телефоном «Nokia 6300» вартістю 1 288 грн. 10 коп., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв’язку «МТС» вартістю 30 грн., на рахунку якої було 2 грн., а також флеш-карткою ємкістю 1 Гб вартістю 100 грн., а всього майном на загальну суму 1 420 грн. 10 коп., і виходячи з викраденим майном із вказаного кабінету був помічений ОСОБА_6, який спробував зупинити ОСОБА_5, який усвідомлюючи, що його злочинні дії викрито, не реагуючи на вимогу ОСОБА_6 зупинитись, і утримуючи при собі викрадене майно, з місця вчинення злочину втік, тим самим повторно, відкрито викравши чуже майно.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та показав, що 08.09.2010 року приблизно о 14 год. 00 хв., він приїхав в Печерський районний суд, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Гайцана, 4, щоб отримати копію обвинувального висновку. Отримавши вказаний документ, він пішов в ВГІРФО Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, щоб дізнатися, які потрібні документи для оформлення закордонного паспорту. Зайшовши в приміщення ВГІРФО Печерського РУ, він пішов по коридору, де були розміщені кабінети. Далі він побачив, що двері одного із кабінетів не були зачиненні на замок. Коли він зайшов в кабінет він побачив, що на столі у тому кабінеті лежить мобільний телефон «Nokia 6300». Він взяв телефон та вийшов з кабінету та пішов. Виходячи із кабінету він зустрів раніше незнайомого чоловіка, як потім йому стало відомо ОСОБА_6 Після того, як вони розійшлися, він побіг на вихід з приміщення ВГІРФО, оскільки він вважав, що той власник телефону. Коли він біг то не чув, що хто-небудь кричить йому навздогін. Крім того, коли він біг то  втратив копію обвинувального висновку на своє ім’я. Потім він сів у маршрутку, і поїхав до станції метро «Либідська», де продав незнайомому йому чоловіку викрадений мобільний телефон за 400 грн. Мотивує свої дії тим, що «бес попутал».

Разом з тим, винність ОСОБА_5 у інкримінованому їм злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України підтверджується наступними доказами по справі:

-          показаннями потерпілого ОСОБА_6, з яких убачається, що він підтримав свої показання під час досудового слідства про те, що він працює на посаді заступника начальника ВГІРФО Печерського РУГУ МВС України в м. Києві, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 14/12. Його кабінет № 2, знаходиться на першому поверсі, з правої сторони від входу в приміщення ВГІРФО. Приблизно о 14 год. 25 хв., він вийшов із свого кабінету, залишив свій мобільний телефон «Нокіа 6300» на робочому столі, при цьому не зачинив двері на замок. Приблизно о 14 год. 30 хв. коли повертався до кабінету, то побачив, як з нього виходить раніше невідомий йому хлопець, в руках якого був мобільний телефон «Нокіа 6300». Він почав запитувати у хлопця, що той робив у його кабінеті, після чого, останній почав швидко тікати з приміщення ВГІРФО. Він побіг за ним та кричав, щоб той зупинився, але хлопець не реагував на його слова та вибіг на вулицю, при цьому, мобільний телефон тримав при собі. Повернувшись до приміщення ВГІРФО, він побачив, що той хлопець загубив якісь документи, які у нього випали, коли він почав тікати, піднявши їх він подивився і виявив, що це була копія обвинувального висновку на ім’я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1;

-          показаннями свідка ОСОБА_7, з яких убачається, що вона підтримала свої показання під час досудового слідства про те, що вона працює на посаді начальника відділення ВГІРФО Печерського РУГУ МВС України в м. Києві, що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 14/12. 08.09.2010 року приблизно  о 14 год. 30 хв., коли вона знаходилась в коридорі ВГІРФО Печерського РУ то побачила, як невідомий хлопець виходив із каб. № 2 та роздивлявся мобільний телефон, який тримав у своїх руках. У вказаному кабінеті розташоване робоче місце ОСОБА_6, при цьому, останнього в кабінеті не було. В цей же час до того хлопця підійшов ОСОБА_6 та почав питати його, що той робив у його кабінеті, в свою чергу хлопець почав тікати з приміщення ВГІРФО, а ОСОБА_6 почав бігти за ним та кричати, щоб той зупинився. Вона побачила, що коли хлопець тікав, то у нього випали якісь документи та як виявилось пізніше, то був обвинувальний висновок на ім’я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 В подальшому їй стало відомо, що невідомий викрав із кабінету ОСОБА_6 його мобільний телефон;

-          показаннями свідка ОСОБА_8, з яких убачається, що він підтримав свої показання під час досудового слідства про те, 11.09.2010 року, десь у першій половині дня на домашній номер телефону зателефонував невідомий чоловік та сказав, що сім-картка та флеш-картка від телефону лежить у нього під килимком вхідних дверей в квартиру, після чого, він запитав де телефон, на що той чоловік відповів йому, що можливо поверне і телефон. Так як його син обвинувачується за вчинення крадіжки телефону, то він відразу зрозумів, що це за сім-картка та флеш-картка. У подальшому він вийшов із квартири, підняв килимок та побачив там сім-картку та флеш-картку, які у подальшому у нього було вилучено працівниками міліції. Хто саме їх туди підклав йому не відомо.

-          даними, які показаннями свідка ОСОБА_9 під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 08.09.2010 року після 14 год. 30 хв., оперативним працівником Печерського РУ було повідомлено про здійснення крадіжки мобільного телефону з одного із кабінетів ВГІРФО Печерського РУГУ МВС України в м. Києві. Також було повідомлено, що особа, яка викрала мобільний телефон загубила копію обвинувального висновку по кримінальній справі, який був виданий на ім’я ОСОБА_5 Після цього, було проведено оперативні заходи, щодо пошуку вказаного громадянина та перевірки його, щодо причетності до вказаного злочину. У подальшому, місцезнаходження ОСОБА_5 було встановлене та останній зізнався у вчиненні крадіжки та написав явку із повинною. Вказану явку він писав власноручно та без жодного тиску на нього. Також, у нього було відібране пояснення, яке він надав, та після ознайомлення із ним зробив відповідний запис, що з його слів записано вірно і ним прочитано (т. 1 а. с. 60);

-          даними, які містяться у протоколі пред’явлення для впізнання від 09.09.2010 року з фототаблицею до нього, з яких убачається, що потерпілий ОСОБА_6 упізнав ОСОБА_8, як особу, яка викрала його мобільний телефон (т. 1 а. с. а. с. 61-62);

-          даними, які містяться у протоколі пред’явлення для впізнання від 09.09.2010 року з фототаблицею до нього, з яких убачається, що свідок ОСОБА_7 упізнала ОСОБА_8, як особу, яка виклала мобільний телефон ОСОБА_6 (т. 1 а. с. а. с. 63-64);

-          даними, які містяться у протоколі очної ставки від 10.09.2010 року між потерпідим ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з яких убачається, що потерпілий ОСОБА_6 підтвердив свої показання, які дав під час допиту в якості потерпілого про обставини викрадення його мобільного телефону (т. 1 а. с. а. с. 66-68);

-          даними, які містяться у протоколі очної ставки від 10.09.2010 року між свідком ОСОБА_7 та ОСОБА_5, з яких убачається, що свідок ОСОБА_7 підтвердила свої показання, які давала під час допиту в якості свідка про обставини викрадення  мобільного телефону ОСОБА_6  (т. 1 а. с. а. с. 69-71);

-          даними, які містяться у протоколі очної ставки від 10.09.2010 року між свідком ОСОБА_9 та ОСОБА_5, з яких убачається, що свідок ОСОБА_9 підтвердила свої показання, які давала під час допиту в якості свідка (т. 1 а. с. а. с. 72-74);

-          даними, які містяться у протоколі огляду та вилучення від 08.09.2010 року, з яких убачається, що у ОСОБА_6 вилучено копію обвинувального висновку на ім’я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т. 1 а.с.12);

-          даними, які містяться у протоколі огляду предметів від 09.09.2010 року, з яких убачається, що об’єктом огляду є поліетиленовий пакет з копією обвинувального висновку на ім’я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 13);

-          даними, які містяться у протоколі огляду та вилучення від 13.09.2010 року, з яких убачається, що у ОСОБА_8 виявлено й вилучено сім-картку оператора мобільного зв’язку «UMC» №НОМЕР_1, флеш-картку об’ємом 1 Гб. ( т. 1 а. с. 75);

-          даними, які містяться у протоколі огляду предметів від 13.09.2010 року, з яких убачається, що об’єктом огляду є поліетиленовий пакет з сім-карткою оператора мобільного зв’язку «UMC» №НОМЕР_1, флеш-карткою об’ємом 1 Гб. (т. 1 а. с. а. с. 76-77);

-          речовими доказами по справі – сім-карткою оператора мобільного зв’язку «UMC» №НОМЕР_1, флеш-карткою об’ємом 1 Гб, копією обвинувального висновку на ім’я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. а. с. 21, 78).

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 186 ч. 3 КК України, як грабіж – відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням в приміщення;

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відповідальність за який передбачена ст. 186 ч. 3 КК України, і який віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів.

Крім того при обранні міри покарання підсудному суд враховує:

-          особу ОСОБА_5, який має постійне місце проживання, за місцем утримання характеризується задовільно, неодружений, вчинив злочин будучи підсудним Печерському районного суду м. Києва, тимчасово не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Тому, враховуючи дані про особу винного, усі обставини справи, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_5 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення підсудного, попередження вчинення ним нових злочинів, за ст. 186 ч. 3 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті Особливої частини КК України.

Крім того, підсудний ОСОБА_5 вчинив злочин до постановлення вироку Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2010 р., тому суд вважає, за необхідне на підставі ст. 70  ч. 4 КК України частково приєднати покарання призначене вироком Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2010 р. за ст. 185 ч. 1 КК України та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, суд не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_5 без відбування покарання і вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_5 враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його особу та усі обставини справи, можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. Тому, суд прийняв рішення не звільняти підсудного ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати по справі відсутні.

Постанову старшого слідчого СВ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві від 10.09.2010 року про накладення арешту на майно, слід скасувати, оскільки цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати по справі відсутні, а санкція статті за якою суд визнає винним ОСОБА_5 не передбачає конфіскацію майна.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81  КПК України.   

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового приєднання покарання, призначеного вироком Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2010 р., остаточно призначити покарання – 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 обраховувати з 08.09.2010 року, відповідно до положень ст. 72 КК України.

Постанову старшого слідчого СВ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві від 10.09.2010 року про накладення арешту на майно ОСОБА_5, – скасувати.

Речові докази по справі: сім-карткою оператора мобільного зв’язку «UMC» №НОМЕР_1, флеш-карткою об’ємом 1 Гб, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6, – залишити потерпілому ОСОБА_6 за належністю, як власнику; копією обвинувального висновку на ім’я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зберігається при матеріалах справи, – залишити зберігатись при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою у Київському СІЗО Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань по м. Києву та Київській обл.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримуються під вартою – в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.   

Суддя   В. В. Підпалий